Головна » Файли » Бібліотека школяра » 8 КЛАС

Текст для аудіювання 8 клас.
12.02.2012, 03:03
загрузка...

Співці української старовини

  Альбом "Живописная Украина” був задуманий Тарасом Шевченком 1843р. Альбом мав бути виконаний у техніці офорту - виді гравіювання, коли лінії малюнка прорізаються на металевій дошці, а тоді з дошки робиться на папір відбиток.
  На аркушах альбома Шевченко мріяв відтворити краєвиди рідної землі, уславлені своєю красою або ж певними історичними подіями, пам’ятки української історії: руїни стародавніх фортець, старі собори, могили, а також сцени з народного побуту – обряди, звичаї, повір’я, а ще – розповісти про чумацтво, кобзарство й особливо про козацький побут. У заяві про грошову допомогу на видання альбому до Петербурзького товариства заохочення художників Шевченко писав так: "Бажаючи зробити відомішими визначні місця батьківщини моєї, багатої на історичне минуле, я започаткував видання "Живописная Україна”, яке ділю на такі три частини: 1. Краєвиди, примітні красою або історичним минулим. 2. Теперішній народний побут.3. Історичні події. Видання буде виходити окремими випусками по 12 аркушів щороку. ...Не маючи власних коштів для витрат, що у такому випадку неминучі, беру на себе сміливість просити допомоги у задуманій мною справі”.
  Наприкінці 1844 року вийшло перше видання "Живописной Украины” з шести офортів. Альбом був схвалений Товариством заохочення художників, у пресі з’явилися схвальні відгуки та повідомлення про наступний випуск.
Як відомо, повністю здійснити свій задум Шевченкові не вдалося через арешт і вислання.
Першим продовжити Шевченків задум поставив перед собою завдання відомий російський художник, приятель і послідовник Шевченка Лев Жемчужников. Про це він писав так: "Тарас Григорович почав видавати альбом малюнків під назвою "Живописная Україна”; люблячи й глибоко поважаючи Тараса Григоровича Шевченка, я наважився дати таку саму назву своєму виданню в пам’ять про свого Шевченка. Хай моя праця буде мовби продовженням давньої праці Тараса Григоровича”.
  Завершивши навчання в Петербурзькій академії мистецтв, яку свого часу закінчив і Тарас Шевченко, Лев Жемчужников виїхав на Полтавщину, де мав маєток його дядько. Майже п’ятирічні мандрівки Україною здружили художника з природою, з людьми. Він багато малював, записував народні пісні і сам співав їх разом із кобзарями. Повернувись до Петербурга, Жемчужников перевів свої малюнки в офорти і підготував до видання задуманий альбом. Було виготовлено 49 офортів. Вони друкувались у вигляді додатка до щомісячного українського журналу "Основа”, що виходив у Петербурзі російською мовою.
  Мистецькі альбоми, присвячені Україні, видавалися протягом ХІХ ст. не лише в Росії, а й у багатьох західноєвропейських країнах.
  У той час на Україну було справжнісіньке паломництво художників з усіх країн. Недаремно росіянин, який назавжди став українським художником, - Костянтин Трутовський, - свого часу писав: "Усіх тягне до Італії; добре, звичайно, пожити і повчитися там, але не годиться художникові обмежуватися італійськими сценами, коли поряд є такі чудові краєвиди...”
  Протягом ХІХ ст. багато змістовних альбомів на українську тематику видавалося в Австрії, Франції, Німеччині, Польщі та Росії. Виконувались такі альбоми здебільшого неукраїнцями, бо російський царат вів політику русифікації України, знищення її історії, культури, мови, народних традицій. Починаючи ще від Петра І царськими указами заборонялося друкування в Україні книг українською мовою. А 1863 року міністр внутрішніх справ П.Валуєв, заявивши, що "ніякої окремої української мови не було, нема і бути не може”, видав циркуляр про заборону книг українською мовою.
  Така заборона, звичайно, насторожувала видавців. Проте творчість указами не зупиниш. Художники їхали в Україну і, захоплюючись красою її природи, цікавились історією народу, насиченою безперервною боротьбою з поневолювачами. Наперекір російському царату, художники показували, що така прекрасна земля, як Україна, була, є, існує.
  Українські митці також активно творили. Опанас Сластьон ще студентом Петербурзької академії мистецтв розпочав збирати матеріали з української старовини. Він скомпонував аркуші до двох альбомів – "Старовина українська” і "Стародавня українська архітектура”. На жаль, увесь тираж загинув під час весняної повені 1895 року.
  Шляхетною трійцею – двома видатними українськими художниками Сергієм Васильківським і Миколою Самокишем та автором супровідного тексту істориком Дмитром Яворницьким – було створено альбом "З української старовини”. Він побачив світ 1900 року у Петербурзі і, на щастя, до наших днів зберігся й нещодавно перевиданий.
  Саме Дмитро Яворницький розповідями про свої дослідження в галузі історії запорізького козацтва запалив серця художників на відображення багатющої й славної історії народу. Саме в той час учений допомагав своєму землякові, уродженцеві Чугуєва з-під Харкова – Іллі Юхимовичу Рєпіну в його роботі над картиною "Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Як великий знавець життя козацтва Дмитро Іванович вніс істотні зміни в ескіз картини й передав художникові деякі експонати з власної колекції і навіть погодився позувати для образу козацького писаря, якого ми бачимо в центрі картини. Дмитро Яворницький також передав Іллі Рєпіну знайдений ним лист запорожців до турецького султана. (За А.В’юником; 705 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Задуманий Тарасом Шевченком альбом "Живописная Україна” мав бути виконаний у техніці
а) акварелі;
б) рисунка пером;
в) офорту.
г) рисунка олівцем.
2. На аркушах альбома Шевченко мріяв відтворити
а) краєвиди, пам’ятки історії, портрети історичних осіб;
б) краєвиди, пам’ятки історії, сцени з народного життя;
в) краєвиди, сторінки давніх книг, потрети історичних осіб.
г) пам’ятки історії, зображення характерних типів українців.
3. Перше видання "Живописной Украины” складалося
а) з п’яти офортів;
б) з шести офортів;
в) з десяти офортів;
г) з двадцяти офортів.
4. Першим продовжити Шевченків задум поставив перед собою завдання художник
а) Василь Штернберг;
б) Іван Сошенко;
в) Лев Жемчужников;
г) Ілля Рєпін.
5. Над втіленням свого задуму художник працював в Україні протягом
а) трьох років;
б) п’яти років;
в) семи років;
г) десяти років.
6. У Петербурзі ним було виготовлено
а) 40 офортів;
б) 45 офортів;
в) 49 офортів;
г) 50 офортів.
7. Україною захоплювався росіянин, який назавжди став українським художником:
а) Ілля Рєпін;
б) Костянтин Трутовський;
в) Микола Пимоненко;
г) Олександр Мурашко.
8. У ХІХ ст. художні альбоми виконувались здебільшого неукраїнцями, бо
а) українці не цінували краси рідної землі;
б) українці не помічали краси рідної землі;
в) російський царат вів політику русифікації України;
г) українські художники шукали тем для своїх творів за кордоном.
9. Валуєвський циркуляр про заборону книг українською мовою був виданий
а) 1863 року;
б) 1881 року;
в) 1890 року;
г) 1900 року.
10.Автором альбомів – "Старовина українська” і "Стародавня українська архітектура” був
а) Лев Жемчужников;
б) Микола Самокиш;
в) Опанас Сластьон;
г) Ілля Рєпін.
11. Альбом "З української старовини” 1900 року було створено
а) Дмитром Яворницьким, Сергієм Васильківським, Опанасом Сластьоном;
б) Дмитром Яворницьким, Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем;
в) Дмитром Яворницьким, Миколою Пимоненком, Миколою Самокишем;
г) Адріаном Праховим, віктором Васнецовим, Миколою Самокишем.
12. Натхненником альбома "З української старовини” став
а) Тарас Шевченко;
б) Ілля Рєпін;
в) Дмитро Яворницький;
г) Сергій Васильківський.

Категорія: 8 КЛАС | Додав: | Теги: аудіювання, Тексти для аудіювання 8 клас, аудіювання у 8 класі
Переглядів: 7581 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
avatar