Головна » Файли » Бібліотека школяра » 9 КЛАС

Українська мова. 9 клас. ПИСЬМО: ТВОРИ
27.07.2014, 14:47
загрузка...

ТЕМИ ДЛЯ ТВОРУ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ АБО СУСПІЛЬНУ ТЕМУ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

(усного і письмового)

 

·        Людина – це не титул, а обов’язок

·        А дух козацький не зламали зміни

·        Лиш з державним народом рахуються в світі

·        У чому полягає  відмінність  між  етикою спілкування і етикетом

·        Брехня – сестра страху

·        Любить людей мене навчила мати

·        Ми – це не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних

·        Все менше рук, що вміють сіять хліб

ТЕМИ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ

НА СУСПІЛЬНУ АБО  МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

 

·        Чи є  відмінність  між народом і населенням.

  • Чому кожен народ прагне державності.
  • У чому виявляється любов до батьківщини.
  • Чи можна вважати застарілими поняття “честь” і “чесність”.
  • Які моральні чесноти викликають повагу в мого покоління.
  • Яка професія для мене найповажніша.
  • Яку людину (літературний персонаж) варто мати  за взірець.
  • Що особисто для мене є ознакою інтелігентності.

 

 

МОВА: ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

 

Складносурядне та складнопідрядне речення

 

1. Складносурядне речення - це

а) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох простих речень,   одне з яких є залежним від другого;

б) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох простих речень,  що є рівноправними;

в) складне речення, в якому прості  речення об’єднані  за змістом та інтонацією без допомоги сполучників і сполучних слів.

Скласти (пригадати) і записати складносурядне речення, підкреслити в ньому граматичні основи (напр.: Темно-зеленії садки  дрімають  вже без плоду, і тихо гріються хатки, і  верби гнуться в воду (І.Франко). Мати сіяла сон під моїм під  вікном, а зійшов  соняшник (Б.Олійник).

2. Частини складносурядного речення поєднуються  за допомогою сполучників

а) єднальних, протиставних,  розділових (сурядності);

б) допустових, наслідкових,  порівняльних (підрядності);

в) часових, причинових, мети (підрядності).

Скласти (пригадати) й записати  складносурядне речення, частини якого  поєднано  будь-яким сполучником сурядності (напр.: Я калині прийшов поклониться, а калина мене не  стрічає (В.Василашко). Калина цвіте над водою, і небо над нею сія (В.Сосюра). То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина (Д.Луценко).

3. Складне сполучникове речення, в якому  залежна частина вказує на умову, всупереч  якій відбувається дія, про яку йдеться у головному реченні,  - це

а) складнопідрядне речення з підрядним умовним;

б) складнопідрядне речення з підрядним допустовим;

в) складнопідрядне речення з підрядним наслідковим.

Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з підрядним означальним (напр.: Повертаймось до шляхів, де батьки ходили (О.Лупій). Духовність – то  озонова пелюстка, що так бережно огортає планету і не дає зруйнувати життя (О.Гончар). І все росте в душі моїй надія, що доля усміхнеться ще мені (М.Зеров).

4. Підрядність, при якій  перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої і т.д., - це

а) однорідна підрядність;

б) послідовна підрядність;                

в) неоднорідна або паралельна підрядність.

Скласти (пригадати) й записати  речення з послідовною підрядністю (напр.: Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди памятати, що митці покликані народом для того, аби показувати світові  насамперед, що життя прекрасне (О.Довженко).

5. Кома не ставиться між частинами такого складносурядного речення:

а) Минула ніч (?) і сонце білогриве несе на тросі огненному  день (В.Симоненко);

б) А перед заходом ще дужче гріє сонце (?)  й цілує даль степів ще гарячіш воно (В.Сосюра);

в) Срібен дощик проливається іскристо (?) і  веселка обіймає небокрай (П.Перебийніс).

Скласти (пригадати) й записати  складносурядне речення, в якому є спільний для обох частин другорядний член речення, підкреслити його (напр.: Тут співають пісню подолянки і веселка воду пє з ріки (Є.Гуцало). За ніч іще трошки підросла кульбабка і ще трохи підросли на луках всі квіти: медок, сон-квітка, дзвіночки, зірочки (Оксана Іваненко). З однієї квітки змія бере отруту і бджола  бере  мед (Нар. творч.).

6. Складнопідрядним реченням з підрядним  з’ясувальним  є таке:

а) Діла твої тоді нетлінні, коли в душі нема іржі. (В.Грінчак);

б) З криком видираюсь із отари, щоб не впасти в прірву за козлом (В.Черепков);

в) Я з ляком думаю про те, що хтось мою святу ікону вінком банкнотів обплете (Наталка Поклад).

Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з підрядним  мети  (напр.: Не кидай власної мети, щоб за чужою десь іти (І.Франко) І мені б,  перебрівши рікою, розгорнути густий чагарник, щоб протерти, неначе ікону, золотистого соняха лик (Л.Вишеславський).

 

Безсполучникове складне речення

 

1.  Крапка з комою між   частинами  безсполучникового складного речення ставиться, якщо

а)  зміст частин протиставляється;

б) друга частина розкриває зміст попередньої;

в) частини значно поширені і не тісно пов’язані за змістом.

Скласти (пригадати) й записати  безсполучникове складне речення, між частинами якого потрібно поставити крапку з комою (напр.: Непомітно час минав, непомітно сонце пливло до спокою; воно вже так низько осіло; понад самою землею стоїть його іскристе коло, розстилаючи  аж червоний світ по траві (Панас Мирний). Пропливають проспектом круті лімузини, розлітаються поли банкірів крутих; посеред України, під магазином, хлопчик руку простяг, соромливо притих (В.Сіренко).

2.  Якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає  причину того, про що йдеться в першій, між частинами ставиться

а) крапка з комою;

б) тире;

в) двокрапка.

Скласти (пригадати) й записати  безсполучникове складне речення із двокрапкою (напр.: Не заздри бджолі: її мед кусючий (Нар.творч.). Злітає чайка: в чайки крила є (Г.Кривда). Клопочуться батько й мати: треба дитині ім’я давати  (В.Еллан).

3.  Якщо друга частина безсполучникового складного речення  виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій, між частинами ставиться:

а) двокрапка;

б) тире;

в) крапка з комою.

Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення з тире (напр.: Отаман характерником був – в сон до турка зявлявся шайтаном (В.Василашко). Молюсь до рідної землі – молитва в пісні срібно тоне (О.Омельченко). Так шумить поріг – людського голосу не чутно (Ліна Костенко).

4. Якщо в першій частині безсполучникового складного речення  є слова  так, такий, всякий, одно, між частинами речення ставиться

а) тире;

б) двокрапка;

в) кома.

Скласти (пригадати) й записати речення, що ілюструє подане правило (напр.: Така в усіх у нас одна потуга: трощити меч і братися до плуга  (А.Малишко). Правда, любов буває всяка: любив і вовк кобилу, та залишив хвіст і гриву (М.Стельмах).

5. Тире ставиться у такому безсполучниковому складному реченні:

а) Я в давню істину увірував глибоко (?) найвища мудрість в простоті високій (Б.Олійник);

б) Тільки-но навчишся говорити – (?) треба вчитися мовчати (О.Перлюк);

в) Вечорами пахнуть матіоли (?) тихо листям липа шелестить (В.Грінчак).

Скласти й записати  безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.

6. Двокрапка ставиться у такому безсполучниковому складному реченні:

а) Ми все-таки не клоуни (?)  ми люди (М.Шевченко);

б) Я довго думав (?) мудра штука оця фінансова наука (Олександр Олесь);

в) Поторгає дверми Час-Каїн (?) вдаю “не чув”, балачки уникаю (М.Самійленко).

Скласти й записати  безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.

 

Складне речення з різними видами

сполучникового і безсполучникового звязку

 

1. Складне речення з різними видами зв’язку називається

а) складним синтаксичним цілим;

б) складною синтаксичною конструкцією;

в) складнопідрядним реченням.

Скласти (пригадати) й записати складне речення з різними видами зв’язку (напр.: Рвучись у Всесвіт, не забуваймо оглянутися й довкола: не плюймо в колодязь, з якого доведеться пити (О.Сизоненко). Аби утвердить в душах доброту, недосить усвідомлювать мету, глаголити, злітати в емпіреї – потрібно ще боротися за неї (М.Карпенко).

2. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком  -  це

а) Ми носим в серці Батьківщину милу, бо знаєм: в світі іншої нема (А.Малишко);

б)  Криниченька корець тобі подасть, втамуєш спрагу – думається легко (С.Реп’ях);

в) Не зневірся, не впади у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе (М.Самійленко).

Скласти (пригадати) і записати складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.:  Довела мене ця крутія, що  я тільки-но вранці помітив:  та коли ж рідна мати моя  встигла рясно отак побіліти?! (В.Черепков) Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік  (М.Стельмах).

3.Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком - це

а) В цьому саду я виростала, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся. (Ліна Костенко);

б) Тут гарні в рослин репутації: будяк не підлещується до бузка, і туя не заздрить акації  (В.Березінський);

в) Я помічати за собою почав дивацтва особливі: коли гроза над головою, я заздрю тій веселій зливі! (Л.Тендюк).

Скласти (пригадати) й записати речення із  сурядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Я вийшов з дому – пада  сніг, і віхола гуде сердита (В.Раєвський). Вже не прийма земля настирливих дощинок; все більше в калюжках шматків небес; і серед листу жовтого воскрес буянням трав пригноблений барвінок  (В.Еллан).

4. Складне речення із  сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком - це

а) З полів зійшла серпнева спека, ясна туманиться блакить, і день стоїть, немов лелека, що завтра в ірій відлетить  (В.Шукайло);

б) Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім  (О.Довженко);

в)  Як доля б манною із неба в житті тобі не догоджала, не допускай чужих до себе: не тільки оси мають жала (В.Черепков).

Скласти (пригадати) й записати речення  із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Вагончик, у якому вони сиділи, виявився зручним для житла: не тісно, затишно, і під ногами почувається палуба (О.Гончар).

5. Схемі  [   ],  [   ],  і  [   ],  (що   ) відповідає така синтаксична конструкція:

а) В грізну січу за Вкраїну вихором полину – хай моє не схибить око, не здригне рука  (В.Шукайло);

б)  З полів зійшла серпнева спека, ясна туманиться блакить, і день стоїть, немов лелека, що завтра в ірій відлетить (В.Шукайло);

в) В моїй душі живе передчуття: коли уранці з поля повернуся, то в теплих малахітових житах таки із кимсь, мабуть, не розминуся  (Є.Гуцало).

За поданою вчителем схемою скласти й записати складну синтаксичну конструкцію.

6. Схемі  [    ],  і [   ]  :  [   ]  відповідає така синтаксична конструкція:

а) Казали люди про дерен колись: посадите дерен – уродить спис (В.Василашко);

б) Глибоку повагу  відчували люди до землі, яка “парує і хліб готує”, і повага ця часто доходила до обожнювання (В.Супруненко);

в) Біля Дніпра на камені гарячому заснув, і сон мені приснивсь: горю край шляху полум’ям вербовим (М.Cамійленко).

За поданою вчителем схемою скласти й записати складну синтаксичну конструкцію.

Лінгвістика тексту

 

1. Предметом вивчення лінгвістики тексту є

а) походження кожного з використаних у тексті слів;

б) відсоткове співвідношення вжитих у тексті частин мови;

в) структура тексту у зв’язку із його темою, метою (головною думкою), типом і стилем висловлювання, зв’язки між компонентами тексту.

2. Текст - це

а) сукупність мовних засобів, що свідомо використовується  мовцем  за певних умов спілкування;

б) висловлювання, що складається з кількох речень, має змістову й структурну  завершеність;

в) особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що становить розгорнуте висловлювання однієї особи, звернене до співрозмовника або до себе.

3. Тема тексту  - це

а) те, про що  йдеться в тексті, його зміст;

б) добір виражальних засобів мови відповідно  до мети висловлювання;

в) мета тексту, заради якої його створено.

4. Абзац - це

а) частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми (чаcтини теми тексту);

б) частина тексту, що містить його головну думку;

в) чітко й стисло сформульована підтема тексту.

5. Головна думка тексту - це

а) частина теми тексту;

б) те головне, заради чого твориться текст, його мета;

в) те, про що йдеться в тексті, його зміст.

6. Типи мовлення є такі:

а) науковий, публіцистичний, художній, діловий;

б) оповідання, новела, нарис, повість, роман;

в) розповідь, опис, роздум.

7. З погляду актуального членування у реченні можна виділити:

а) групу підмета і групу присудка;

б) підмет і присудок;

в) дане і нове.

8. Основне повідомлення у реченні містить (виділяючись логічним наголосом)

а) дане;

б) нове;

в) граматична основа речення.

9. Вбирає в себе частину попереднього речення і служить для зв’язку речень

а) дане;

б) нове;

в) другорядні члени речення.

10. Якщо  даним наступного речення стає нове речення попереднього, йдеться про

а) паралельний зв’язок між реченнями;

б) послідовний зв’язок між реченнями;

в) перспективний зв’язок.

11. У реченням опису предмета дане й нове - це

а) назва особи (предмета), що виконує дію, та назва дії;

б) назва предмета та назва його ознаки;

в) теза і доказ.

12. Види опису є такі:

а) повідомлення, відповідь, перелік;

б) індуктивний та дедуктивний;

в) портрет, пейзаж, інтер’єр.

 

Повторення вивченого в 5-9 класах

 

1. За значенням слова поділяються на:

а) діалектизми, професіоналізми, терміни;

б) синоніми, антоніми, омоніми;

в) слова індоєвропейського походження, спільнослов’янську лексику;

г) власне українські слова та слова запозичені.

2. В українській мові є

а) шість самостійних частин мови і чотири службові;

б) шість самостійних частин мови, дві службові, одна особлива;

в) п’ять самостійних частин мови,  дві службові, дві особливі;

г) шість самостійних частин мови, три службові, одна  особлива.

3. Правопис особового закінчення дієслова  залежить від

а) виду дієслова;

б) способу дієслова;

в) часу дієслова;

г) дієвідміни дієслова.

4. Реченням називається

а) смислове й граматичне об’єднання слів, що називає предмети, дії та ознаки повніше, ніж окреме слово;

б) мінімальна одиниця мови, що виражає поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення;

в) синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку про факт чи явища дійсності;

г) продукт мовленнєвого процесу,  що характеризується  тематичною завершеністю, цілісністю й відображає ставлення мовця до висловлюваного.

5. Члени речення, які відповідають на  одне й те саме  питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні, - це

а) головні члени речення;

б) другорядні члени речення;

в) відокремлені члени речення;

г) однорідні члени речення.

6. Префіксально-суфіксальним способом утворено слова:

а) молодь, юнь, блакить, зелень, насип;

б) суховій, пароплав, зорепад, крутояр;

в) прикордонник, підсніжник, подорожник, навушник;

г)  перелетіти, додати, прехороший, підказаний.

7. Разом  із не пишуться слова:

а) не зробити, не заважати, не зволікаючи, не сказавши;

б) не білий, а чорний; не дурний, а розумний; не високо, а низько;

в) немовля, нежить, незграбний, ненависть;

г) не дуже, не потрібно,  не можна, не так.

8.  З нн пишуться  такі  слова

а) написаний, переданий, виконаний, полатаний;

б) незліченний, незрівнянний, височенний, здоровенний;

в) сказано, зроблено, загублено, полагоджено;

г) слухняно, шалено, зажурено, піднесено;

9. Без апострофа пишуться такі слова:

а) подвір’я, міжгір’я, сузір’я, під’яр’я;

б) ін’єкція, миш’як, ад’ютант, к’янті;

в) духмяний, медвяний, священний, рутвяний;

г) арф’яр, верб’я, торф’яник, черв’як.

10. Через дефіс пишуться слова:

а) синьоокий, різнокольоровий, п’ятиповерховий, горілиць;

б) східнослов’янський, народнопоетичний, високоморальний, сільського сподарський;

в)  вічнозелений,  свіжоспечений, щонайсильніший;

г) синьо-жовтий, ніжно-рожевий, по-нашому, хтозна-коли.

11.  Речення з відокремленими членами - це

а) Найвища Божа благодать – моя земля (В.Густі);

б) Асфальтами залите вухо не знає імені “народ” (Ліна Костенко);

в) На землю,  зорану плугами, спада рожево-білий цвіт (Г.Кривда);

г) Змивають мрії з душ пилюку й чадь, турбот вагу, буденщини оскому (М.Рильський).

12. Речення з прямою мовою – це

а) Синиця славу розпустила, що хоче море запалить (Л.Глібов);

б) Мені не раз розповідали люди в моїм селі, що море є на півдні (В.Грінчак);

в) Тихо шепче хвиля з моря, що любов веде до горя (М.Стельмах);

г) “Може, й так, однак не так”, - шепче дівчині моряк (М.Стельмах).

Категорія: 9 КЛАС | Додав:
Переглядів: 3401 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.7/7
Всього коментарів: 0
avatar