За традицією в давнину у більшості європейських міст перед Ратушею або Магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У ХV ст. на центральній площі Подолі, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна Ратуша, а поряд дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р на майдані було зведено мурований Магістрат, а поряд – кам’яний фонтан-ротонда. 

Ця історія дуже подібна до казки. 
  Жив у селі Лемеші пастушок Олексій, син Наталки Розум, а в просторіччі - Розумихи. Співав у церковному хорі, допомагав дячкові. А тут сталося диво.

Улюбленим героєм народного малярства є козак Мамай. Картини з його зображенням виконували олією на дошці, стінах хат, дверях, вуликах і скринях. У давнину зображення Мамая прикрашало майже кожну хату. 

Захоплення Михайла Старицького театром виникло ще тоді, коли він, хлопчик-гімназист, уперше побачив «Наталку Полтавку» у виконанні полтавської аматорської трупи.

...Вже десятий рік він у солдатчині, на пустельному березі Каспійського моря, з "височайшою” забороною писати й малювати. Але – "караюсь, мучуся, але не каюсь”. 

Трапилося так, що в Україні ім’я цього українця мало кому відоме. А постать Василя Єрошенка справді унікальна: він був мандрівником, письменником, музикантом, педагогом, лінгвістом-поліглотом (знав близько 20 мов, європейських і східних: англійську, французьку, тайську, бірманську, хінді, чукотську, туркменську, пушту та інші, а також мову есперанто).

​Маруся Чурай... Хто вона така? Яка взагалі історія її образу? Звідки такий незгасний інтерес до неї все нових і нових поколінь митців? Реальна це особа чи, може, кимось вигадана?

Як правило, він походжав по подвір'ю, засунувши руки в кишені. Руки були стиснуті в кулаки, і штани настовбурчувались, ніби в кишенях лежало по каменю.
Йому все так проходило. Розбиті шибки, зірвані уроки, бійки. До його матері завжди приходили вчителі й міліціонери. Вона мовчки вислуховувала. Потім говорила, що він відбився від рук, і починала тихо плакати.
Коли в школі погрожували йому виключенням, він, не моргнувши й оком, відповідав: «Нема такого закону, щоб людину виганяли на вулицю. Всеобуч! Обов'язкове навчання!» «У колонію беруть злочинців, а. я не злочинець», — пояснював він у міліції.
Одного чудового дня він з'явився в дворі з палицею. Палиця була смугастою, схожою на міліцейський жезл, на шлагбаум, на шкіру зебри. І це приводило Мишка в захоплення. Він оперіщив хлопчика, який заґавився, і той залився слізьми...

Про короля і мудрого шевця 448 слів

Дивовижний стрибок

Ведмідь і павучок (Українська народна казка) 366 слів

Наш сад.  Лаврін Гроха. 126 слів

Самому вовка не побороти (Болгарська народна казка)  191 слово

Боягузка. За Н.Артюховою