Головна » Файли » Аудіювання

Федір Кричевський аудіювання
31.05.2015, 00:30
загрузка...

У репродукціях цю картину бачив кожний, зветься вона “Три віки”. Зображує три жіночих обличчя, що уособлюють молодість, зрілість, старість. Три етапи життя, три різних світовідчуття, три покоління. Здавалось би, все так зрозуміло:  дівочі веселощі, материнські клопоти, бабусині хвороби... Але ж ні,  митець зосереджує увагу на іншому – підкреслює духовну єдність трьох поколінь.

Зображених на полотні жінок ми сприймаємо як єдину родину: бабусю, матір і дочку. Проте художник далекий від  сентиментального замилування  родинною злагодою. Його героїні  зображені без награної запобігливості й удаваної люб’язності. Жінки різняться  не лише віком, а й характерами. Поважні роки бабусі (портретне зображення няні родини Кричевських)  не згасили її енергії та життєвих сил. Міцно стиснуті вуста  свідчать про рішучий характер.  Такі живі очі з молодечим блиском бувають у мудрих і завзятих людей. Схожість матері й дочки  ретельно підкреслена майстром. Характер дівчини (це портретне зображення дочки художника) безпосередній та щирий.  Скільки тепла у  відкритому променистому погляді! Та є в ній щось і від бабусиної вдачі – ледь вдовима твердість і категоричність. Обличчя матері (а цей образ художник писав зі своєї дружини) ніби зсередини висвітлене  душевним благородством. Йдеться не про показну, ефектну красу, а про глибоку, можливо, не кожному відразу помітну вроду, яка rрунтується на почутті людської гідності, усвідомленні свого призначення в житті.

Картина має символічний зміст. “Три віки” – втілення  неперервності життя і не тільки в суто фізичному розумінні. Художник підкреслив духовний зв’язок між  поколіннями, передусім у родині, духовну спадкоємність  трьох поколінь сім’ї.  Це неначе три  ланки ланцюга, що веде  з минулого в майбутнє.

І, нарешті, в картині  звеличується материнство, прославляється жінка. Тема мадонни, тема материнської відданості й любові  - одна з найважливіших і у світовому мистецтві, і в українському.

Автор полотна – Федір Кричевський – знайшов вирішення  цієї теми відповідно часові, в якому жив і творив. Картину написано 1913 року – напередодні першої світової війни. Перед тим Кричевський двічі побував у Європі: 1902 року  як художник-кореспондент їздив до Великобританії на врочистості з нагоди коронації  англійського короля  Едуарда Сьомого, а в 1910-1911 роках як стипендіат Петербурзької академії мистецтв відвідав Францію, Німеччину, Італію й Австрію. Відчуваючи воєнне передгроззя, Кричевський звернувся  до образу охоронниці людського роду – жінки, матері, нареченої. Бо ж саме жінкам належало винести на своїх плечах страшний тягар війни. Може, через те обличчя  героїнь картини “Три віки” приховують незрозумілу їм самим струбованість, потаємне глибоке передчуття...

Кричевський зобразив не  сентиментальні характери, не патріархальщину. Від підкреслив у своїх героїнях  нові характери – змістовні й глибокі, увиразнив  натури вольові й  цілеспрямовані. Саме таких характерів вимагав новий час.

Син земського лікаря з містечка Лебедин на Сумщині, Федір Кричевський  був здібною дитиною. Працювати був привчений змалечку. Допомагаючи матері у господарстві, навчився куховарити. Для  недільних сімейних обідів  виліплював з тіста прикраси  для святкового пирога, майстрував з масла  вишукані фігурки. А ще хлопчик вишивав і в’язав та ще й за власними орнаментами!  А як гарно  розмальовував  в хаті піч і стіни! Скрізь: на підвіконнях, на столі й миснику – вічно досихали виліплені ним з глини свищики, коники і пташки...

У селі Мала Ворожба, куди родина Кричевських переїхала з Лебедина, Федір захопився пам’ятками старовини. Закінчивши лише двокласне училище, але зате з цілим альбомом  чудових рисунків, 16-річний Федір  вирушає до Москви, щоб вступити  до училища  живопису, скульптури та архітектури. Звісно, з такою освітою, яку мав Федір, до училища не приймали.  Але обдарованого хлопця не могли  не помітити. Викладач училища Костянтин Савицький  протягом року давав йому уроки рисунка і загальноосвітніх предметів. Успішно склавши екзамени,  Федір Кричевський   став студентом.

Крім таланту, працелюбності і рідкісної цілеспрямованості,  було у характері Кричевського чимало такого, що викликало до нього симпатію  навіть холодних і непривітних людей. Це була  природна доброта, довірливість, надійність у дружбі та скромність. Життя Федір сприймав з відкритою душею, без жодних нарікань на труднощі, яких, звичайно, не бракувало. А ще – він був чудовим оповідачем. Його розповіді з історії та про народне життя  пробуджували у  молоді училища (а відтак і в студентів Петербурзької академії мистецтв, де Кричевський навчався протягом семи років) інтерес до  України.

Художник любив  декоративний соковитий живопис. До речі, неповторна манера письма Кричевського склалася  під впливом  українського народного мистецтва, зокрема тих самих вишивок, якими він захоплювався у дитинстві. Картини його перейняті  святковим, урочистим настроєм, вражають котрастним зіставленням  яскравих кольорів.

Видатний майстер портрета, Ф.Кричевський розпочав  свій творчий шлях як жанрист картиною “Наречена” (1910), яка відразу ж принесла йому  широке визнання. Рішуче відмовившись від традиційної розповідно-описової манери, художник  зосередив увагу не на розгортанні сюжету, а на характеристиці персонажів. Вишикувавши своїх героїнь в один ряд, художник у центрі композиції  помістив образ молодої. Зображена на весь зріст, у святковому вбранні, уже майже готова до вінця, вона стоїть в оточенні подруг і старших жінок. Обличчя дівчини одухотворене, очі збуджено блищать, на устах застигла щаслива посмішка, якої вона не може і не хоче приховати. Художник підкреслює фізичну силу й здоров’я дівчини – риси, що завжди були  властиві ідеалові селянської дівочої краси. Молоду оточують  дiвчата й жінки різного віку; кожна з них по-своєму переживає подію. Дівчата з вінками на головах дивляться на подругу  захоплено й заздрісно, молодиці – з неприхованим співчуттям і жалем, а дві літні жінки, що стоять позаду молодої, - з глибокою задумою й смутком. Колорит полотна підкреслено  декоративний, а відсутність зайвих побутових деталей  надає картині  справді монументального звучання.

Широке визнання принесли майстрові картини  “Катерина”, “Довбуш” диптих “Життя”.

Істотна особливість композиції картин Кричевського – нижня точка зображення. Вибір цієї точки  цілком доцільний, оскільки майстер прагне  звеличити людину. Своїх персонажів художник зображував, як правило, на повний зріст, від чого ілюзія масштабності ще більше зростає. Герої картин Кричевського – титани. Як правило, це прості, але наділені почуттям власної гідності люди. За доброту, працелюбність, душевну щедрість художник віддавав їм свій талант і своє серце (За Д.Степовиком та А.Жаборюком; 900 сл.).

 

  На кожне із запитань вибрати правильну відповідь

 

1. Федір Кричевський народився

а) в Чернігові;

б) в Лебедині;

в) в Борзні;

г) в Сумах.

2. Народився художник у родині

а) священика;

б) поміщика;

в) лікаря;

г) селянина.

3. Професійну освіту Федір Кричевський здобув

а) у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка; Петербурзькій

академії мистецтв;

б) у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури;

Петербурзькій академії мистецтв;

в) у образотворчій студії Олександра Мурашка; Петербурзькій академії

мистецтв;

г) в Одеській рисувальній школі; Петербурзькій академії мистецтв.

4. До  історії  живопису  Ф.Кричевський увійшов як

а) пейзажист;

б) баталіст;

в) портретист і жанрист;

г) жанрист і пейзажист.

5. На картині “Три віки” художник зобразив

а) свою бабусю, матір і сестру;

б) свою бабусю, дружину та дочку;

в) няню родини, дружину та дочку;

г) сусідку, дружину та дочку.

6. У картині “Три віки” художник підкреслив

а) неперервність життя  в суто фізичному розумінні;

б) духовний зв’язок між  поколіннями;

в) власний сум за неповторною молодістю;

г)  безжалісність і невмолимість природи.

7. У дитинстві майбутній художник захоплювався

а) риболовлею, полюванням, мандрівками;

б) садівництвом, городництвом, рільництвом;

в) вишиванням, в’язанням, настінними розписами, ліпленням;

г) дослідженнями  лісової флори та фауни.

8. Першу спробу вступити на навчання до художнього закладу

Ф.Кричевський зробив

а) маючи 15 років;

б) маючи 16 років;

в) маючи 20 років;

г) маючи 25 років.

9. У Петербурзькій академії мистецтв Ф.Кричевський навчався

а) 4 роки;

б) 5 років;

в) 5,5 років;

г) 7 років.

10. Рисами Кричевського, які приваблювали до нього людей, були

а) комунікативність, енергійність, балакучість, ініціативність;

б) працелюбність, рідкісна цілеспрямованість, доброта і скромність;

в) безпосередність, щирість, чуйність, невгамовність;

г) непосидючість, мобільність, вміння пристосуватися до будь-яких умов.

11. Така характерна для картин Ф.Кричевського особливість, як вибір

нижньої точки зображення, пояснюється тим, що

а) художник прагнув увиразнити  фізичну красу своїх героїв;

б) художник прагнув показати людину, не обминувши жодної деталі;

в) художник прагнув  звеличити людину;

г) художник прагнув виділити головного героя полотна між другорядними

персонажами.

12. У своїх героях Ф.Кричевський підкреслював передовсім

а) сентиментальні переживання: чутливість, спроможність до

співпереживання;

б) витонченість почуттів, вразливість, тендітність душі;

в) неврівноваженість, примхливість, непередбачуваність характеру;

  г) почуття гідності, сильний характер, працелюбність, душевну щедрість.

Категорія: Аудіювання | Додав: | Теги: аудіювання, Федір, Кричевський
Переглядів: 553 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar