Головна » Файли » АУДІЮВАННЯ

Я - трудна дитина
09.11.2020, 20:56
загрузка...

Проведення навчального аудіювання тексту художнього стилю

Слухняним бути неважко. Для цього не слід пустувати в присутності мами і тата; увечері, як тільки мама гукне з вікна: «Левчику, пора спати!» — одразу ж бігти додому, хоч як шкода розлучатися з друзями; не свистати в хаті, не нишпорити по татових шухлядах і взагалі не робити на очах у дорослих того, чого вони не люблять.

А от добре вчитись — куди важче!

Це треба довго сидіти над книжками, писати й переписувати, повторювати і запам’ятовувати...

А я — тільки сяду за книжку, тільки почну читати та вдумуватись, як очі самі за вікно — стриб: ану, що там робиться?

А там завжди багато цікавого. Он у дворі хлопці ганяють залізну тачку на трьох колесах, ту, що нею возять усякий крам зі складу в магазин. Спершу вони наїжджають тачкою одне на одного. Потім спрямували тачку на залізні ворота, і вона торохнулась так, що одне колесо відлетіло й покотилося. Тоді хлопці, весело регочучи, розбіглися, залишивши тачку напризволяще...

Я нахиляю голову до книжки. Тільки зосередився трохи, як знову — хлопці. Тепер уже вони йдуть з надутою камерою до моря купатись. Проти мого вікна зупиняються. Серед них — Ілько. Груди розхристані, червона голова розпатлана, одна холоша закочена. Він закладає два пальці в рот і пронизливо свище. Це наш умовний знак.

Я ще не вивчив «Каменярів» Івана Франка. Ат, довчу ввечері перед сном. Загортаю книжку і йду до мами просити, щоб пустила гуляти. Голос у мене тихий і кволий.

— А ти уроки вже зробив? — питає мама.

— Зробив. Що там їх робити!..

Я добре знаю, що перевіряти вона не буде. Її цілком задовольняє моя відповідь. Я йду з хати.

Ну, тут уже мені привілля! Ми купаємось, забувши про все на світі, аж поки не стемніє.

Увечері я повертаюсь додому дуже стомлений, швидко ковтаю шматок ковбаси, що лежить у холодильнику, одним духом випиваю склянку молока і лягаю в ліжко.

Квартира у нас велика. Власне, це й не квартира, а будинок на околиці міста з багатьма кімнатами. У тата є свій домашній кабінет, у мами — своя кімната, у мене — своя. Є ще дві кімнати про всяк випадок, може, хто в гості приїде. А як нікого немає, то вони стоять порожні.

У ліжкові я розгортаю книжку і знову берусь до вірша.

Я бачив дивний сон, немов передо мною...

Рядки мерехтять перед моїми очима, розпливаються, гойдаються і, як хвилі на морі, то набігають, то відкочуються.

Я бачив дивний сон ... дивний сон...

І справді, непомітно для себе засинаю...
Наступного дня — двійка.

(Д. Ткач, 400 сл.)

Виконання завдань тестового характеру
1. Визначити, до якого жанру мовлення належить прослуханий текст.
а) Повідомлення; б) роман;
в) оповідання; г) замітка.

2. Указати на тип мовлення тексту.
а) Розповідь з елементами опису; б) роздум;
в) розповідь з елементами роздуму; г) розповідь.

3. Визначити будову прослуханого тексту.
а) Загальне враження — обґрунтування висловленої оцінки;
б) що відбулося — де відбулося — з ким відбулося;
в) вступ — основна частина — кінцівка;
г) зав’язка — розвиток дії — кульмінація — розв’язка.

4. Що відображає заголовок?
а) Тему тексту; б) основну думку тексту.

5. Від чийого імені йдеться розповідь у тексті?
а) Від імені автора; б) від імені хлопця;
в) від імені мами хлопця; г) від імені друга хлопця.

6. Розташувати пункти плану відповідно до логіки викладу думок.
1) Я йду з хати. 6) Тут мені привілля!
2) Добре вчитись — куди важче! 7) Я бачив дивний сон...
3) Наступного дня — двійка. 8) Слухняним бути неважко.
4) За вікном завжди багато цікавого. 9) Наша квартира.
5) Умовний знак. 10) Повернення додому.

7. Який твір не вивчив хлопець?
а) «Каменярі» Івана Франка;
б) «Мені тринадцятий минало» Тараса Шевченка;
в) «Вставай, Україно, вставай» Дмитра Павличка;
г) «Сон» Тараса Шевченка.

8. Як звали друга хлопця?
а) Сашко; б) Ілько;
в) Микола; г) Павло.

9. Скласти п’ять власних запитань за прослуханим текстом.

10. Дати власну оцінку прослуханому.

Категорія: АУДІЮВАННЯ | Додав:
Переглядів: 42 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar