Головна » Файли » Аудіювання

Козак Мамай аудіювання
30.05.2015, 23:55
загрузка...

Улюбленим героєм народного малярства є козак Мамай. Картини з його зображенням виконували олією на дошці, стінах хат, дверях, вуликах і скринях. У давнину зображення Мамая прикрашало майже кожну хату. 
Першими авторами таких народних картин слід, очевидно, вважати учнів духовної академії та духовних шкіл – мандрівних дяків, як їх називали в народі. Розбредаючись під час літніх канікул селами, вони заробляли на шматок хліба хто чим міг: декламуванням віршів, виступами вертепу (лялькового театру), створенням картин для оздоблення селянських жител. 
  Картини із зображенням козака уособлювали любов народу до свого захисника від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Найпершими композиційними схемами таких народних картин є дві: "Козак-бандурист” та "Козак, душа правдивая”. "Козак Мамай” – це, власне, третій тип народної картини. Він стосується періоду нашої історії, пов’язаного з повстаннями народних месників – гаймадаків. Ім’я "Мамай” з’являється на картині з середини ХVІІІ ст. 
  Слово "мамай” тюркського походження. На південній та Лівобережній Україні воно досі розповсюджене як діалектне. "Мамаями” там називають степовиків, кочовиків, волоцюг, можливо, тому, що Мамаєм звався золотоординський воєначальник, який 1380 року зазнав поразки на Куликовому полі. Крім того, мамаями називають кам’яних баб на степових могилах, а також безруких людей. 
  Цікаво, що ім’я "Мамай” мали й конкретні особи. Знайдено архівні матеріали про двох гайдамацьких ватажків, які звались Мамаями. З документів відомо, що запорозький козак Мамай, 1758 року прийшовши на байдаку в містечко Мошни, зруйнував замок князя Любомирського. За це його було засуджено, повішено і четвертовано, а голову його в шапці виставлено на шпилі Торговиці на мосту. Ту шапку зняв якийсь Андрій Марченко і, надівши на себе, теж назвався Мамаєм. Продовжуючи справу свого попередника, він загинув на палі. 
  Тепер важко сказати, чи саме ці конкретні історичні особи спричинилися до назви персонажа народної картини. Однак, з ХVІІІ ст. ім’я "Мамай” міцно закріпилося за героєм народної картини. 
  Згодом ця назва перейшла і на копії старовинних картин, ставши загальною для козацьких зображень різних типів. Образ Мамая народ створив як уособлення самого себе, відтак він став символом України, її немеркнучим знаком. 
Образи Мамая народ творив як ікони. На картинах із його зображенням народне мистецтво поступово починає переплітатися з професійним. Образ козака творився без жодного прикрашання, він був близьким і зрозумілим як творцеві картини, так і глядачам. Зовні це був типовий запорожець. Ось як описує портрет козака історик Дмитро Яворницький: "Плечистий, ставний, дужий, повновидий, від літнього сонця та степової спекоти смаглявий. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем або чуприною на тім’ї, завжди з люлькою в зубах... Уся його постать дихала мужністю, хвацькістю, заразливою веселістю і неповторним гумором”. 
  У Мамаєві втілилися характерні національні риси українця: патріотизм, сила духу, мужність, миролюбність, дотепність і всеперемагаюча віра в життя. 
  Мамая ніколи не зображували зі зброєю в руках. Шабля, рушниця, інколи й пістоль лежать поруч на траві або й розвішені на гілках дуба. Неподалік – розсідланий козацький кінь. Цим підкреслено миролюбність запорожця: він не шукає пригод, не полює за здобиччю, проте завжди готовий дати напасникові гідну відсіч, адже вірненький кінь поряд, а ясненькая зброя завжди напохваті. 
  Найчастіше козак Мамай зображений із бандурою чи кобзою в руках. Рідше – музичний інструмент біля козака, на відстані могутньої руки. Більшість козаків уміли грати й звикли розважати себе у хвилини відпочинку піснею. 
Крім того, бандура уособлювала мрію так само, як кінь – волю, а дуб – могутність. Таким чином, у картині широко використана народна символіка. Часто зображували спис із прапорцем - таким списом позначали місце поховання козака. Малювали козацький штоф чи чарку – речі, що їх клали в могилу. Усі ці деталі натякали на смертельну загрозу, що повсякчас чигала на козака в його нелегкому житті, а також нагадували про швидкоплинність життя, прожити яке потрібно як годиться. 
  Народна картина була декоративною, її писали яскравими фарбами, і переважала серед них здебільшого червона. За колоритом картина була підкреслено мажорна, перейнята настроєм оптимізму, що сприймалося як заповідь минулих поколінь прийдешнім. 
  У народному мистецтві в основу композиції твору найчастіше закладена симетрія, завдяки якій посилюється звучання теми все загальності й вічності. Центром композиції завжди був козак Мамай, а деталі картини майже симетрично розміщувались навколо його постаті. 
  Традиційний для народної картини супровідний текст. Це або рядки з народної пісні, або дотепні зауваження до козацького портрета. 
  Найбільшу колекцію народних картин "Козак Мамай” зібрав Дмитро Яворницький. Вона зберігається в Дніпропетровському обласному історичному музеї. 
  Мамай – символ непереможності українського козацтва та незборимості українського народу (З журн.; 690 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Картини із зображенням козака Мамая малювали 
а) на папері; 
б) на полотні; 
в) на шкірі; 
г) на дошці, дверях, стінах, вуликах, скринях. 
2. Картини "Козак Мамай” писали 
а) гуашшю; 
б) аквареллю; 
в) саморобними фарбами з природних барвників; 
г) олією. 
3. Найпершими авторами картин про Мамая вважають 
а) козаків-запорожців; 
б) професійних іконописців; 
в) учнів духовної академії та духовних шкіл; 
г) сільських священиків. 
4. Слово мамай 
а) грецького походження; 
б) латинського походження; 
в) слов’янського походження; 
г) тюркського походження. 
5. Ім’я "Мамай” з’явилося на народній картині 
а) у ХV ст.; 
б) у ХVІ ст.; 
в) у ХVІІ ст.; 
г) у ХVІІІ ст. 
6. В образі Мамая втілено такі характерні риси українця: 
а) патріотизм, запальність, войовничість, нестримність; 
б) патріотизм, індивідуалізм, відособленість від суспільних справ; 
в) патріотизм, мужність, волелюбність, дотепність; 
г) працелюбність, хазяйновитість, відповідальність, сміливість. 
7. Зображена на картині кобза або бандура уособлює 
а) мрію; 
б) волю; 
в) музичні здібності козака; 
г) музичну освіченість козака. 
8. Зображений на картині дуб символізує 
а) любов козака до природи; 
б) єдність козака з рідною землею; 
в) силу, могутність козака; 
г) впертість, затятість козака. 
9. Ужите в переносному значенні слово мажорний означає 
а) пов’язаний з музикою; 
б) невпевнений у собі; 
в) піднесений, життєствердний; 
г) самозаглиблений. 
10. Визначальним кольором народної картини здебільшого був 
а) червоний; 
б) зелений; 
в) синій; 
г) коричневий. 
11. Найбільшу колекцію народних картин "Козак Мамай” зібрав 
а) письменник Михайло Старицький; 
б) композитор Микола Лисенко; 
в) історик Дмитро Яворницький; 
г) колекціонер Микола Тарновський. 
12. Козак Мамай уособлює 
а) фізичну й моральну силу запорозького козацтва; 
б) гармонійність співіснування українця з природою; 
в) дотепність та оптимізм українського народу; 
г) непереможність козацтва та незборимість українського народу.

Категорія: Аудіювання | Додав: | Теги: fels.dfyyz, аудіювання 8 клас, аудыювання, козак мамай текст
Переглядів: 715 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar