Головна » Файли » АУДІЮВАННЯ

НЕЗЛАМНИЙ ПОЛКОВНИК
24.08.2020, 14:17
загрузка...
Ой, з-за гори чорна хмара,
Мов хвиля іде,
То ж не хмара —
Запорожців Богуня веде.
Народна пісня
Іван Богун, про якого в народі складали пісні та думи, був видатною людиною свого часу, яка цілком відповідала народній уяві про мудрого і мужнього керівника.
Народився майбутній полковник у сім’ї дрібного київського шляхтича Федора Богуна. Отже, зростав він в атмосфері спогадів про славну минувшину, що на фоні польської сваволі ставала серйозним політичним чинником у змаганнях народу за своє визволення. Де здобув він освіту, невідомо, але, мабуть, не буде великою помилкою, якщо скажемо, що розпочинав він її в Київській братській школі, а закінчував на Запоріжжі.
До Хмельницького Богун приєднався у зрілому віці. Він брав участь у повстаннях 1637–1638р. р. під проводом гетьмана Павлюка, Остряниці та Гуні. Тяжка поразка змусила частину козаків залишити рідне Придніпров’я і податися на схід, де лежали майже незаселені степові простори. Деякі з них оселилися в Слобідській Україні, заснувавши там
нові поселення, а Богун з групою запорожців подався на Дон.
Десять довгих років потерпав український народ від нечуваних польських знущань. І коли 1647 року приречений до страти Хмельницький втік на Запоріжжя й звідти закликав народ до нового повстання, вся Україна відгукнулася на його клич. У цей час на Брацлавщину прибув Іван Богун, який разом з Данилом Нечаєм приступає до організації повстанських загонів. З 1649 року він уже подільський полковник, бере участь в облозі Збаража, під час якої був тяжко поранений.
За Зборівською угодою Іван Богун зі своїм полком охороняє кордони визволеної території України. В цей час повною мірою розкривається його талант далекоглядного стратега і гнучкого тактика. Його козаки неодноразово успішно витримували підступні удари значно чисельніших ворожих військ. Так, наприкінці лютого 1651 р. до Вінниці, в якій був
розквартирований полк Богуна, підійшло польсько-шляхетське військо коронного гетьмана Мартина Калиновського, яке щойно розправилося в місті Красному з Данилом Нечаєм. Залишивши частину своїх козаків у місті, Богун прорвав ліве крило ворога і подався через Буг до монастиря, розташованого на протилежному березі цієї ріки. Польська кіннота кинулася переймати загін сміливців, але потрапила на кризі в заготовлену для неї пастку — притрушені соломою та снігом напівзамерзлі ополонки. Багато поляків так і не змогли тоді порятуватися з крижаної води.
Тим часом, Варшава готувалася до рішучого наступу. Було зібрано 150-тисячне військо і на чолі з королем направлено в Україну. Під орудою Хмельницького було 100 тисяч козаків і 50 тисяч кримських татар. Обидві армії зійшлися біля містечка Берестечка, розташованого поблизу річки Стир, 19-го червня 1651 року. Бої перших двох днів завершилися успішно для козаків. Але натиску поляків не витримали татари і залишили поле битви, захопивши при цьому в полон Хмельницького.
Козаки вирішили змагатися далі. Вони вночі обгородили свій табір з трьох боків возами, обкопали валом. Ще з одного боку їх захищало болото. Три дні поляки обстрілювали козацький табір з гармат, а козаки, у свою чергу, виходили з табору і нападали на поляків. Обидві сторони зазнали тяжких втрат, але бойова рівновага ще не порушувалася. На четверту добу козаки під проводом Богуна здійснили ще одну відчайдушну нічну спробу прорвати облогу. Та вона не принесла успіху. Тоді козаки вступили в переговори з поляками, але запропоновані королем умови перемир’я, зокрема вимога скласти зброю, виявилися неприйнятними для козаків. На раді вони обирають наказним гетьманом незламного
Богуна і вирішують продовжувати бойовище.
Ситуація для козацького війська складалася безнадійно. Тоді Богун приймає рішення рятувати його. Продовжуючи нападати на ворожі бойові загони, він організував будівництво трьох переправ через болото з возів, лантухів та наметів. Через ці греблі в ніч на Петра і Павла він переправив найбоєздатнішу і найорганізованішу частину свого війська. Помітивши, що козаки відступають через болото, поляки посилили натиск на ослаблений табір, і це призвело до паніки. Всього козаки втратили в тій жахливій кривавиці понад 30 тисяч убитими. Але залізна воля Богуна зберегла Україні цвіт її збройних сил. Він врятував і Хмельницького, доручивши генеральному писарю викупити його з татарського полону.
Поразка під Берестечком змусила Хмельницького погодитися на принизливу Білоцерківську угоду, підписану у вересні 1651 року. Польська сваволя знову охопила Україну.
У березні 1653 року польський король Ян-Казимир вдруге направляє свої війська в Україну під командуванням Стефана Чарнецького, відомого своєю жорстокістю. Шлях Чарнецького на Брацлавщині позначився згарищами, руїною, насильством і смертю. Богун заманив карателів під місто Монастирище і завдав їм там подвійного удару — з фронту і тилу. Шляхетське військо змушене було рятуватися втечею.
Після перемоги під Монастирищем полк Богуна бере участь у всіх найважливіших боях року. У травні він супроводжував Тимоша Хмельницького до Молдови, а в листопаді — в оточенні під Жванцем найманих Польщею військ. Восени 1654 року він організовує оборону Умані, яку зумів перетворити на неприступну фортецю. Часто доводилося Богуну вступати в сутички і з татарами, які не втрачали нагоди пограбувати українські міста та села. Магнати намагалися заманити легендарного полководця до своїх тенет, обіцяючи йому військову кар’єру. Але Богун
залишився вірним своєму народові.
Відомо, що Богдан Хмельницький розраховував на допомогу єдиновірної Москви у війні з поляками і запропонував їй військово-політичний союз. Богун належав до тієї частини старшини, яка категорично заперечувала доцільність Переяславської угоди. Богун відмовився присягнути на вірність московському цареві й фактично порвав стосунки з Богданом Хмельницьким. Після смерті гетьмана він виступив на козацькій раді з вимогою розірвати договір з Москвою. У листі до прихильника московської орієнтації Івана Безпалого він писав у 1659 році: «Непомалу дивуємося, що ваші мості, народившися з нами разом як вільний народ і разом зрісши в Україні, нашій вітчизні, і проливаючи немалий час кров свою за вольності всього Війська Запорізького, зараз самі добровільно піддаються в неволю і з нами, братією своєю, з ким разом хліб їли і проти кожного неприятеля ставали, ведете війну і на нас, свою кров, наступаєте».
Разом з тим Богун надзвичайно активно виступив проти підписаної Виговським Гадяцької угоди 1658 р., за якою Україна під назвою Великого князівства Руського поєднувалася з Польщею та Литвою у федерацію під зверхністю польської корони. Іван Богун та Іван Сірко підняли повстання проти Виговського. Тоді Виговський віддав гетьманські клейноди Юрієві Хмельницькому і подався геть з України.
Ще більш неприйнятною стала Богуну Чуднівська угода гетьмана Юрія Хмельницького з Польщею, укладена 1663 р. після розгрому московського війська під командуванням Шереметьєва,— Україна знову поверталася під опіку Польщі. Це викликало незадоволення значної частини українського населення, а невгамовний полковник починає готувати нове повстання. Та його наміри були розкриті польським урядом. Богун був заарештований і страчений 27-го лютого 1664 року під Новгород-Сіверським.
(985 сл.; з часопису)
 
Дайте відповіді та виконайте завдання до 10-го питання.
 
1. Де народився майбутній полковник?
а) У Києві;
б) у Каневі;
в) на Запоріжжі;
г) під Берестечком.
 
2. Як звали Богуна на ім’я та по батькові?
а) Іван Іванович;
б) Іван Богданович;
в) Іван Федорович;
г) Іван Юрійович.
 
3. Куди відправився Богун після поразки у повстанні 1637–1638 рр.?
а) На Дон;
б) на Придніпров’я;
в) у Слобідську Україну;
г) на схід.
 
4. Який полк очолив і в якому році став полковником Іван Богун?
а) Брацлавський у 1647 році;
б) подільський у 1649 році;
в) зборівський у 1650 році;
г) вінницький у 1651 році.
 
5. Як переміг Богун польсько-шляхетське військо короннго гетьмана
Мартина Калиновського?
а) Чисельною перевагою;
б) відчайдушною сміливістю;
в) довготривалою облогою;
г) військовою хитрістю.
 
6. Коли почалася трагічна для українського народу битва під Берестечком?
а) Наприкінці лютого 1651 року;
б) 19 червня 1651 року;
в) в ніч на Петра і Павла 1651 року;
г) у березні 1653 року.
 
7. Чому козаки зазнали поразки в берестецькій битві?
а) Бо поляків було набагато більше;
б) тому що польські війська були краще озброєні й вишколені;
в) через зраду татар;
г) болотяна місцевість була не на користь козацьким загонам.
 
8.Що, незважаючи на поразку, зберегло Україні цвіт її збройних сил?
а) Запропоновані польським королем умови перемир’я;
б) своєчасно насипані вали та вози, якими запорожці обгородили свій табір;
в) відчайдушна нічна спроба прорвати облогу;
г) залізна воля Богуна.
 
9. Як поставився Іван Богун до Переяславської угоди і чим був обурений, коли написав листа в 1659 році?
а) Підтримав Богдана Хмельницького, а образився через те, що угоду підписали без нього;
б) поставився негативно, бо польські магнати пообіцяли йому військову кар’єру, а московський уряд не звертав на нього уваги;
в) категорично заперечував доцільність угоди і був вкрай обурений тим, що частина його бойових побратимів добровільно піддаються
в неволю й воюють з власним народом;
г) вагався, бо Виговський пропонував федерацію з Польщею та Литвою, а обурювався тому, що зверхність залишалась за Польщею.
 
10. Яка з наведених нижче народних поезій оспівує національно-визвольну боротьбу українського народу під проводом Богдана Хмельницького?
а) «Зажурилась Україна, бо нічим прожити»;
б) «Гей, не дивуйтесь, добрії люди»;
в) «Максим козак Залізняк»;
г) «Ой на горі та женці жнуть».
Пригадайте інші зразки усної народної творчості про події, описані в тексті. Створіть невеличку антологію народної поезії, присвячену визвольному рухові українського народу в період 1648–1654 рр.
 
Пояснити учням
Антологія (гр.—квітник) за одним із тверджень — збірка вибраних творів одного жанру (переважно поезій), що, складаючись в один суцільний образ, передають різні факти в житті народу певної доби. Термін «антологія» вживається і як синонім «хрестоматії», тобто збірника художніх або інших творів, їх уривків чи короткого змісту, скомпонованого переважно з навчальною метою.
Категорія: АУДІЮВАННЯ | Додав: | Теги: Богун, аудіювання, НЕЗЛАМНИЙ ПОЛКОВНИК, Іван Богун
Переглядів: 75 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar