Головна » Файли » Аудіювання

Провина - текст для контрольного аудіювання
31.05.2015, 00:28
загрузка...

Ця історія сталася шістдесят літ тому, коли Ганні йшов сімнадцятий рік, а дівоча душа в цьому віці, як порох: досить іскри найменшої, щоб вона вибухнула, ні з чим не рахуючись. Коли роль іскри  тієї зіграв погляд молоденького німчика, який забрів знічев’я на вечорниці, де дівчата і підлітки-хлопці, незаважаючи на окупацію (молодість брала своє), вигуцикували польку, за відсутністю музики наспівуючи мелодію, а Ганна, того німчика побачивши, охнула внутрішньо та й усілася на пістолета, що лежав на виду у  всіх на лаві.

Пістолета того приніс один із хлопців – шибайголів: вихором ввірвався  до хати й наставив на тих, що танцювали:

-Хенде хох!

Дівчата, звісно, у вереск, а  Ганна підскочила до підлітка та видерла із рук зброю:

-Тебе по голові дурній треба хохнути! – кинула пістолет на лаву. – Хочеш, щоб німці побачили?

І тут, наче тими словами наврочені, двері рипнули і на порозі вилупивсь  живий-живісінький німець. Вилупився ще й привітався по-німецькому:

-Гутен абенд!

Всі так і обмерли. Ганна ж притьмом всілася на зброю, прикривши її від чужинецького ока.

Німчик був зовсім без зброї, мундирчик на ньому сидів, як на підліткові, який надумавсь погратися в солдатики. Він  пошукав  очима, де б його сісти, та й примостився поряд із Ганною (в Ганни душа  скочила в п’яти). Дістав  гармошку губну, перламутром розцяцьковану, дмухнув, наче пробуючи:

-Хопак? .. Вальс?..

-Вальс! – скомандувала Ганна: бракувало ще перед німцем ходити навприсядки.

-Я, я,  вальс... Бітте.

Притулив гармошку до припухлих, мов у дитини, губів, і така мелодія полилась кімнатою, що й не захочеш, то затанцюєш.  Дівчата спершу несміливо, а потім все сміливіше закружляли у вальсі, хлопці стояли насуплені. Ганна сиділа, як обварена.

Награвшись уволю, німець попрощався, з усіма ручкаючись. Хлопці подавали руки наче з примусу, дівчатам же німець явно сподобався і коли він пішов, стали його нахвалювати: бач, і серед німців є люди.

Колько, отой, що приніс пістолета, сказав, суворо насупивши брови:

-Я його наздожену і встрелю!

-Я тебе встрелю! – нагримала на нього Ганна. – Хочеш, щоб усе село перевішали? Ану, дай!

І хоч Колько, який, як тільки німець пішов,  засунув пістолет за пояс,  опирався, Ганна зброю таки  відібрала: з дядьком могла б запросто справитись, не те, що із підлітком. По два снопи на вила нанизувала!

...Ганс почав навідуватись на вечорниці.  Він все частіше позирав на Ганну і до танку її найчастіше запрошував, а танцював бісів німець,  наче ногами ноти виписував!

А коли одного разу Ганс набився провести Ганну додому, то й сліпий здогадався б: Ганс у Ганну закохався. Без оглядки на те, що він – представник вищої раси і його фюрер спеціальним наказом заборонив своїм солдатам  закохуватись у тубільних дівчат. Той фюрер не відав,  що українські дівчата, які з колиски ростуть на піснях про кохання, вміють так причаровувати, що весь світ оддаси  за один лише погляд з-під чорних брів.

Ганна ще довго впиралася ліктями Гансові в груди, коли він пробував її пригорнути. Та час, як кажуть, бере своє, і ось уже Ганна обмирає в обіймах Ганса, і земля розквітає під нею, і небо всміхається зорями, і можна задихнутися од щастя...

Проте раювати їм довелось недовго. Гітлер дізнався про їхнє кохання та, розлютившись, наказав запроторити Ганса на фронт, щоб він кров’ю спокутував тяжку провину. Сталін же тільки сказав, про те кохання довідавшись: “Абаждьом”, і те “абаждьом” пролунало набагато грізніше, аніж вереск біснуватого фюрера.

До приходу наших Ганна встигла народити дитинку: вилитий Ганс, тільки й того, що не говорив по-німецькому. Ганну заарештували одразу ж, од немовляти одірвавши, і вона протужила за сином впродовж десяти років, а ніде  не спливають роки так повільно, і ніде так здоров’я не губиться, як у таборах за дротами колючими, особливо на Півночі. Повернулася Ганна: жодного зуба і волосся геть сиве. Це в двадцять сім літ!

Васькові йшов саме одинадцятий рік. Перейшовши до четвертого класу,  він навідріз відмовився ходити до школи, як баба його не вмовляла,  бо хлопці там  йому  не давали життя, обзиваючи фріцом, а то й фашистом.  Жоден учень не хотів сидіти за однією партою з Васьком, і він сидів сам, як зачумлений. Він не раз повертався  додому в подертому  одязі, заюшений кров’ю,  бо кидався з кулаками  на кожного, хто  його  обзивав.

Після кожної бійки, кожної важкої образи в дитячій душі сплескувалась ненависть до рідної матері.  Васько не раз чув, як її обзивали лихими словами, а його, Васька, байстрюком, та ще  й  німецьким. І як під ним не загорілася подушка, коли  серед ночі він змочував її сльозами пекучими!

Коли Ганна повернулася з таборів, Васько втік з дому. Перейняла його міліція – десь аж під Києвом.

Як вони жили, коли Ганнина мати, а Васькова мати померла, і вони лишилися удвох?

А отак: Ганна працювала в колгоспі, не вилазила з болота і грязі, заробляючи на злиденний шмат хліба. Все, що могла, віддавала вона синові, спокутуючи  перед ним свою провину важку... За висловом вусатого батька народів, Ганна була тим гвинтиком, який мав крутитися в бездушній  машині державній. Але вона дозволила собі  порух людський, і не буде їй за це прощення до самого скону! А частка тієї провини важкої звалилася на її сина, і в очах Васька  не було й іскри любові до матері.... хоча б співчуття... хоча б  жалю, що ним жаліють навіть тварин...

На фермі Васько був за підмітайла та підчищайла, і з кожним днем пив усе більше. Лихий на весь світ, міг кулаком пригостити й матір. Ганна просила Бога, щоб син швидше оженився, може, хоч тоді душа його одтане... Василь таки й оженився, але й тут не по-людському: привів жінку із в’язниці.

Удвох із жінкою вони пропивали усе, що могли.  Невістка обзивала свекруху німецькою підстилкою і не давала їй їсти. Якось Ганна, не втримавшись, пожалілась на неї сусідці – та почала соромити молодих на всю вулицю. 

Отут Василь і підскочив до матері. Роздер їй рота і натовк тютюну, що вигріб з кишені:

-На!.. Жери! Коли ти вже подохнеш, курво німецька!

... Серед ночі, коли село заснуло, Ганна вирушила в останню дорогу. Місяць співчутливо світив перед нею, і зорі жалісливо зітхали до неї.

Зупинилася на високому березі.

-Господи, прийми мою душу!

Ступила у порожнечу, впала донизу. Вода прийняла її в своє лоно, зімкнулася намертво.

Настав ранок, вода стала прозорою й світлою. Урочисто сходило сонце (За А.Дімаровим; 990 сл.).

 

На кожне  із  запитань вибрати правильну  відповідь:

 

1. З молоденьким німчиком Ганна познайомилась

а) на примусових роботах;

б) у німецькій комендатурі;

в) випадково на вулиці;

г) на вечорницях.

2. Ганні тоді  йшов

а) п’ятнадцятий рік;

б) сімнадцятий рік;

в) вісімнадцятий рік;

г) двадцятий рік.

3. До танців  молодий німчик грав

а) на скрипці;

б) на баяні;

в) на гармошці;

г) на губній гармошці.

4. За кохання до Ганни німця  було

а) розстріляно;

б) відправлено на фронт;

в) відправлено до концтабору;

г) переведено служити до іншого окупованого села.

5. Ганну заарештували, відірвавши від

а) матері;

б) сестри;

в) подруг;

г) немовляти.

6. У концтаборі Ганна пробула

а) 5 років;

б) 8 років;

в) 10 років;

г) 20 років.

7. Коли Ганна повернулася, син Васько

а) перейшов до 10 класу;

б) перейшов до 8 класу;

в) перейшов до 6 класу;

г) перейшов до 4 класу.

8. Школу хлопець покинув через те, що

а) важко давалось навчання;

б) лінувався і байдикував;

в) над ним знущалися діти;

г) мріяв працювати  в колгоспі.

9. До матері Васько відчував

а) любов і ніжність,

б) жаль і співчуття;

в) байдужість;

г) ненависть.

10. Ганну було тяжко покарано людьми за те, що

а) покохавши німця, вона зрадила свій народ;

б) вона народила дитину, не взявши з її батьком шлюб;

в) протягом 10 років її дитина була без матері;

г) не бажаючи бути бездумним гвинтиком, вона дозволила собі порух

душі.

11. Чашу материнських страждань переповнила

а) нескромність сусідки;

б) грубість невістки;

в) брутальність сина;

г) байдужість села.

12. Головна думка опрацьованого тексту -

а) засудження нерозважливості та необережності у виборі коханого;

б) схвалення поведінки сина, який не просив матір-зрадницю;

в) засудження людської жорстокості до любові та материнства;

г) застереження  не суперечити усталеним поглядам на мораль.

Категорія: Аудіювання | Додав: | Теги: ghjdbyf, провина аудіювання
Переглядів: 1271 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
avatar