Головна » Файли » Аудіювання

Стоїть явір над водою - Контрольне аудіювання 10 клас
30.05.2015, 23:36
загрузка...

...Вже десятий рік він у солдатчині, на пустельному березі Каспійського моря, з "височайшою” забороною писати й малювати. Але – "караюсь, мучуся, але не каюсь”. 
  Кругом скрута – немає паперу, щоб продовжити "захалявну книжечку”, нічим малювати... Єдина його відрада – підтримка друзів з України. Друзі допомагали вистояти, не втратити душевної рівноваги. Серед тих, хто не відцурався поета, хто нехтуючи категоричною забороною, підтримував його матеріально й морально, посилав теплі й зворушливі листи, був Семен Степанович Гулак-Артемовський. 
  І виливалось на папір із Шевченкового серця: "Благородніший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене!.. Ну, скажи по правді, чи єсть та великая душа на світі, окрім твоєї благородної душі, щоб згадала мене в далекій неволі...” 
Чимало в їхніх долях спільного. Вони майже ровесники, земляки. Гулак народився 1813-го, на рік раніше від поета, не так уже й далеко від його рідної Кирилівки – в Городищі, біля Черкас. Давній їхній козацький рід виводився з селища Артемовська, а одного з предків за веселу одчайдушну вдачу прозвали "гулякою”. Від того й пішло подвійне родинне прізвище Гулаків-Артемовських. 
  Серед мальовничої природи, серед ланів широкополих промайнули дитячі роки і Шевченка, і Гулака. 
Шевченко, слухаючи діда, кобзарів, сам гарно співав, і голос він мав гарний, але справжнє покликання мав до малювання, та й потяг до віршування прокинувся в нього рано. Гулака природа обдарувала надзвичайної краси голосом. З одинадцяти років він, наслідуючи сімейну традицію, навчався у Київському духовному училищі. Тут дзвінкий та чистий дискант юнака привернув увагу начальства, і Семена зарахували хористом Софійського собору. Із запалом вивчав Гулак творчість хорових майстрів Березовського, Бортнянського, Веделя. Пізніше, у зв’язку з мутацією голосу, юнака виключили з хору, а заразом і з духовного училища. Проте через деякий час він, завдяки винятковій музичній обдарованості, опинився у складі хору Михайлівського монастиря. Тут розвинувся у нього чудового тембру і широкого діапазону баритон. А щоб завершити свою освіту, Семен закінчив Київську духовну семінарію. 
  У червні 1838 року в Києві перебував російський композитор, тодішній капельмейстер придворної співацької капели Михайло Глинка. В Україну він приїхав у пошуках гарних голосів для капели. Під час богослужіння у Михайлівському монастирі Глинка почув чудовий, рідкісної краси й сили баритон, що виконував соло. Співав Семен Гулак-Артемовський, а йшов юнакові двадцять п’ятий рік. 
  Михайло Глинка запросив Гулака до Петербурга, пообіцявши виховати з нього професійного оперного співака. І справді, він навчав Семена з неабиякою відданістю. Визначний вокальний педагог Глинка прищеплював Гулакові виконавську культуру, керував його музичною освітою. Композитор увів Семена у коло визначних діячів культури, серед яких були Карл Брюллов, Іван Айвазовський, Нестір Кукольник. 
Турботами того ж таки Карла Брюллова, Василя Жуковського, Євгена Гребінки Шевченка 1838 року було викуплено з кріпацтва. 
  У Санкт-Петербурзі Шевченко і Гулак не могли не зустрітись. Вони – люди одних переконань, уподобань, були отчені спільними друзями. Можливо, вони познайомились на котромусь із музичних вечорів у Глинки, де бував Брюллов, на той час учитель Шевченка. А може, зустрілися в Гребінки, де збирався гурт земляків. 
Вже перший прилюдний виступ Семена Гулака-Артемовського "був блискучим”, як писав співак у листі до свого дядька, поета-байкаря Петра Гулака-Артемовського. На зібрані з концерту гроші співак 1839 року виїхав на навчання до Парижа. Закордонний дебют Семена відбувся на сцені флорентійської опери 1841 р. Повернувшись до Росії, Гулак співає в оперній трупі в Петербурзі. 
  З кожним роком репертуар співака збагачується. Йому підвладні найскладніші партії: Командор в опері "Дон-Жуан” Моцарта, Яго в опері "Отелло” Верді, Фігаро в "Севільському цирульнику” Россіні. Загалом Семен Гулак-Артемовський співав понад 50 провідних оперних партій. Крім того, виступав у концертах, а задля відпочинку робив художні мініатюри із слонової кістки та малював. 
  Інакше склалась доля Шевченка. Перша його книжка, як писав І.Франко, "...відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову”. 
  ...У пеклі аральської пустелі Шевченко часто згадував Гулака. "Мій єдиний друже Семене”, "брате мій”, "любий Семене” – так звертався змучений невільник до Гулака в листах. 27 березня 1858 року Тарас Григорович прибув у Петербург, зупинився у Лазаревського, а наступного ж дня надвечір записав у щоденнику, що зустрів "задушевного друга Семена Артемовського”. 
  Часто Гулак і Шевченко удвох захоплено співали народні пісні, що нагадували їм рідну Україну. Співали й пісню, яку написав сам Гулак на текст відомої народної пісні. Чи ж не гірка Шевченкова доля навіяла цю пісню Гулакові? 
Стоїть явір над водою, 
В воду похилився, 
На козака недоленька, 
Козак зажурився... 
Не хилися, явороньку, 
Ще ти зелененький, 
Не журися, козаченьку: 
Ти ще молоденький... 
  У серпні 1860 року пісня вийшла окремим виданням. На титульному аркуші зазначалося: "Музыку посвящает Т.Г.Шевченко С.Артемовский”. Поза всяким сумнівом, пісня справила на Шевченка глибоке враження. У поезії "Над дніпровою сагою”. Написаною того ж року, з’являється образ явора: 
Над дніпровою сагою 
Стоїть явір над водою... 
Стоїть старий, похилився, 
Мов козак той, зажурився... 
  Зворушлива дружба Шевченка й Гулака тривала до останніх днів поетового життя. Передчуваючи недобре, у 1861 році Шевченко саме Гулакові передав на збереження найдорожче: написані після повернення із заслання вірші, картини і листи. А на присвяченому пам’яті поета концерті Гулак, що тяжко переживав втрату земляка й друга, співав "Стоїть явір над водою”. 
   Семен Гулак-Артемовський помер 1873 року, проживши 60 літ. Оперну сцену він залишив 1865 року, прослуживши в театрі майже 25 літ. Останні роки співак прожив у Москві. Багато читав, цікавився новинками науки, розвитком природознавства і медицини. І це не випадково, адже Гулак був всебічно обдарованою людиною. До речі, зберігся розроблений ним проект петербурзького водогону. 
   Та вічним пам’ятником Гулакові-Артемовському залишиться написана ним у розквіті таланту перша українська опера "Запорожець за Дунаєм”. Цей лірико-комедійний твір сповнений глибокого патріотизму і народності, тут показано і прагнення українців до волі, і благородство й хоробрість українського народу. Гулак створив яскравий образ добродушного й веселого Івана Карася, душа якого сповнена глибокого патріотизму. Гулак був першим виконавцем партії Карася і першим режисером-постановником опери. Сценічна біографія опери позначена блискучим виконанням провідних партій корифеями українського театру – Марією Заньковецькою, Миколою Садовським, Марком Кропивницьким, Панасом Саксаганським. Пізніше славу опери примножили видатні співаки Оксана Петрусенко та Іван Козловський (За Т.Золозовою; 970 сл.).

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

1. Слова "караюсь, мучусь, але не каюсь” належать 
а) Тарасу Шевченкові; 
б) Іванові Франку; 
в) Лесі Українці; 
г) Семену Гулаку-Артемовському. 
2. Семен Гулак-Артемовський народився 
а) в Кирилівці; 
б) в Городищі; 
в) в Харкові; 
г) в Києві. 
3. Навчаючись у Київському духовному училищі, Семен Гулак-Артемовський був 
а) хористом Софійського собору; 
б) хористом Успенського собору; 
в) хористом Андріївського собору; 
г) хористом Михайлівського монастиря. 
4. У Семена Гулака-Артемовського був 
а) тенор; 
б) баритон; 
в) бас; 
г) баритональний бас. 
5. Коли Михайло Глинка запросив Гулака до Петербурга, тому йшов 
а) шістнадцятий рік; 
б) двадцятий рік; 
в) двадцять другий рік; 
г) двадцять п’ятий рік. 
6. Поет-байкар Петро Гулак-Артемовський доводився співакові 
а) братом; 
б) батьком; 
в) дядьком; 
г) дідом. 
7. Закордонний дебют Семена Гулака-Артемовського відбувся на сцені 
а) Паризької опери; 
б) Віденської опери; 
в) Міланської опери; 
г) Флорентійської опери. 
8. Загалом Семен Гулак-Артемовський співав 
а) понад 20 провідних оперних партій; 
б) понад 25 провідних оперних партій; 
в) понад 30 провідних оперних партій; 
г) понад 50 провідних оперних партій. 
9. Шевченкова книжка "Кобзар” "...відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води...” Ці слова належать 
а) Михайлові Драгоманову; 
б) Івану Франкові; 
в) Михайлу Грушевському; 
г) Лесі Українці. 
10. Пам’ятником Семену Гулаку-Артемовському залишилась опера 
а) "Наталка Полтавка”; 
б) "Москаль-чарівник”; 
в) "Запорожець за Дунаєм”; 
г) "Тарас Бульба”. 
11. Головним героєм опери Семена Гулака-Артемовського є 
а) Тарас Бульба; 
б) Іван Карась; 
в) Іван Гонта; 
г) Максим Залізняк. 
12. Пісню "Стоїть явір над водою” Семен Гулак-Артемовський присвятив 
а) Тарасові Шевченку; 
б) Михайлові Глинці; 
в) Василю Жуковському; 
г) Євгену Гребінці.

Категорія: Аудіювання | Додав: | Теги: Шевченко, Вже десятий рік він у солдатчині, Стоїть явір над водою аудіювання
Переглядів: 760 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
avatar