Головна » Файли » АУДІЮВАННЯ

У ДОБРОМУ НАМИСТЕЧКУ В САДОЧКУ ГУЛЯЄ... Аудіювання 10 клас
17.08.2020, 01:44
загрузка...
«У ДОБРОМУ НАМИСТЕЧКУ В САДОЧКУ ГУЛЯЄ...» Аудіювання 10 клас
В староукраїнських літературних пам’ятках намисто під назвою «бісер» зустрічається вже в Х столітті. На території нашої батьківщини в похованнях, що датовані ХІ століттям, археологи знаходять срібні або й золоті намистинки продовгастої форми; ті намистинки виготовлялися з прозорого скла, на поверхню клали срібну або золоту платівку, а потім знову заливали скляною масою. Цей вид намиста був найбільше поширений у княжій Україні-Русі. Бурштинові намистини також не були рідкістю в той час, бо бурштин добувався не тільки на узбережжі Балтійського моря, а й у середній течії Дніпра. Із стародавніх намистин княжого періоду відомі ще металеві, характерні для Волині, Київщини та Галичини,— це т. зв. намистинки минського типу, що мають вигляд малинових ягід.
 
В археологічних знахідках серед намиста часто трапляються нанизані на нитку маленькі раковинки, що були в той час предметом торгівлі. Це свідчить про те, що княжа Україна-Русь мала торгівельний зв’язок з людьми, які жили на берегах Чорного моря та Індійського океану.
 
Не важко здогадатися, що всі ці намиста та привізні матеріали для намиста були в той час коштовною річчю і для широких мас населення були недоступні. Та навколишня природа, така багата й різноманітна в Україні,
давала безліч доброго матеріалу для намиста сільського населення: гарні овочеві коробочки, зерна, кісточки ягід, або й самі ягоди — це намисто, яке ще й досі не вийшло з ужитку сільських дівчат, а особливо дітей в Україні. Восени по всій Україні діти, бавлячись, роблять собі червоне намисто з ягід шипшини чи свербиусу.
 
За козацьких часів були поширені справжні коралі, а в дочок козацької старшини та шляхти не бракувало й перлів. В описі майна полковника Перехреста в році 1705-му записано біля двох фунтів перлів. Це крім коралів та всіх інших видів намиста. Тож не дарма, що, згадуючи ті часи, збідніле тепер населення України, каже: «Були коралі та пішли далі, були перли та ся стерли!»
По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою «доброго намиста» вважаються великою цінністю. У поезії Т. Шевченка ми часто зустрічаємо згадки про «добре намисто», як ось:
     У доброму намисточку
     В садочку гуляє...
 
Намисто, як і інші предмети національного одягу, найкраще збереглося на колишній Гетьманщині та в населення українських Карпат. На Гуцульщині ще й досі поширені великі круглі намистини з венеційського скла, що своєю формою дуже нагадують археологічні знахідки.
 
В будні дні при роботі дівчата одягають небагато намиста, бо бояться, що нитка розірветься і не тільки пропаде намисто, від цього велика шкода, а й треба сподіватися якогось лиха, бо за народним віруванням розсипане
намисто накликає біду. Про це згадується і в народних піснях:
     Попід гаєм зелененьким дівчина ходила,
     Сумна вона, невесела — коралі згубила.
 
Але зовсім без намиста бути дівчатам не можна і в будень, бо існує повір’я, що намисто оберігає дівчину від застуди, а тому завжди треба мати бодай один разок намиста на шиї.
 
Колись, бувало, в разок намиста засиляють ще один або два вовчі зуби, «щоб берегли від злої напасти». У неділю або в свято, йдучи до церкви, в сусіднє село чи до міста, дівчата колись рясно оздоблювали себе намистом.
 
Із стародавніх часів в Україні існує добрий звичай у наших хлопців дарувати своїм дівчатам намисто. Серед народних приповідок про намисто є така: «Намисто — не тісто, в печі не спечеш» — мовляв, треба купити за гроші.
 
Намисто в Україні тепер, як і колись, служить оздобою не тільки дівчат, а й молодих заміжніх жінок; лише бабусі, якщо й носять намисто, то дуже небагато — один, два разочки, та й то темних кольорів. Дівчата ж і молодиці, навпаки, захоплюються зеленим, блакитним, а найбільше червоним намистом. Якщо молодиця має, бувало, багато гарного намиста, то це одна з прикмет, що вона тішиться пошаною у свого чоловіка. Про це знаходимо в Т. Шевченка:
     А жіночку свою любив —
     Господи єдиний!
     Як те паня, як ту дитину,
     У намистечках водив.
Серед намиста на окремих шнурочках, чи ланцюжках, або й нанизаніна нитку разом з намистом був хрестик і був дукач. Дукачі — це золоті монети, що звалися дукатами. Колись, за добрих часів в Україні був звичай, за яким хрещений батько дарував золотий дукач своїй похресниці в першу річницю хрестин. Найкращий подарунок-дукач вважався той, на якому був викарбуваний образ святої Великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерини,
Варвари, Марії та інших.
 
Зґарда — це намисто з литих мідних хрестиків, нанизаних на ремінчик, шнурок або дріт. Зґарда і формою хрестів, і своїм характером зовсім подібна до срібного намиста, що його знайшли археологи на території садиби Михайлівського монастиря в Києві. Це «михайлівське» намисто також складалося з хрестиків грецького типу. Крім того, археолог Ханенко знайшов у старослов’янському похованні в селі Жукані Остерського повіту на Чернігівщині зовсім таке ж саме намисто-хрестики.
У наш час зґарди збереглися тільки на Гуцульщині та й то вже зустрічаються рідко. Дівчата й молодиці-гуцулки все більше і більше захоплюються купованим намистом, а про зґарду — таку цікаву й архаїчну оздобу, на жаль, забувають.
 
Археологічні знахідки свідчать про те, що зґарда була загальновідома жінкам і дівчатам на початку християнського періоду княжої України-Русі.
 
Дробинка — це намисто, виплетене у вигляді стрічки з дрібних кольорових намистинок — «пацьорок», здебільшого на шовковій основі. Для цього вживається чорне намисто для поля, та біле, жовте, червоне або зелене для орнаменту. На обох кінцях дробинка має стрічки, що ними вона прив’язується до шиї або поверх волосся на голові. Ця оздоба має ще
й інші назви, як ось: лучка, голочка, ланка і силянка від слова «силяти», нанизувати. Це оригінальна і зовсім несподівана шийна оздоба дівчат із західних земель України; в інших місцевостях України цієї оздоби немає. Орнамент дробинкової мережки завжди геометричний, як і всі візерунки на вишитті західно-українських земель. Добре зроблена дробинка буває дуже гарна і на білій дівочій шиї виглядає вельми привабливо.
(905 сл.; за О. Воропаєм)
 
ІІ варіант (2-й рівень складності)
Слухаючи текст, дайте відповіді на питання, обравши один із поданих варіантів.
1.На яке століття припадають перші згадки про намисто в староукраїнських літературних пам’ятках?
а) На IХ;
б) на Х;
в) на ХІ;
г) на ХІІ
 
2. З чого виготовляли т. зв. «намистини минського типу»?
а) Зі скла та золотої платівки;
б) з бурштину;
в) з металу;
г) зі скла та срібної платівки.
 
3. Про що свідчать знайдені намиста з маленьких раковинок?
а) Про те, що ці раковинки видобувалися не тільки на узбережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра;
б) про багатство української природи;
в) про те, що княжа Україна-Русь мала торгівельний зв’язок з людьми, що жили на берегах Індійського океану;
г) про добробут тогочасного населення.
 
4. З якого матеріалу виготовляли намисто сільські дівчата, а особливо діти?
а) З венеційського скла;
б) з ягід шипшини;
в) зі справжніх коралів;
г) з бісеру.
 
5. Чого не бракувало дочкам козацької старшини та шляхти?
а) Гарних овочевих коробочок для виготолення намиста;
б) намистинок з кісточок та зереняток;
в) намиста з ягід свербиусу;
г) перлів.
 
6. Що, за народним віруванням, віщує розсипане намисто?
а) Матеріальні збитки;
б) накликає біду;
в) викликає хворобу;
г) сварку з коханим.
 
7. Чому, за повір’ям, навіть у будень дівчатам не можна бути зовсім без намиста?
а) Бо намисто оберігає дівчину від застуди;
б) бо намисто вважалося символом дівочої вірності;
в) «щоб берегло від злої напасти»;
г) тому, що намисто розвіювало злі чари.
 
8. Про що свідчила приповідка: «Намисто — не тісто, в печі не спечеш»?
а) Що з тіста намисто не виготовиш;
б) що не існувало печі для виробництва намиста;
в) що намисто — річ коштовна, дорогий подарунок;
г) що випікати намисто — марна справа.
 
9. Що таке «дукач»?
а) Нанизаний на нитку хрестик;
б) золота або срібна монета;
в) намисто з литих мідних хрестиків;
г) плетіння у вигляді стрічки з дрібних кольорових намистинок.
 
10. Де було знайдено срібне намисто, подібне до гуцульської зґарди?
а) У Києві;
б) на Чернігівщині;
в) в селі Жукані;
г) на Гуцульщині
 
11. Якого кольору намистинки використовують для поля та для орнаменту в процесі виготовлення дробинки?
а) Для поля — червоні, а для орнаменту — чорні, білі, жовті або зелені;
б) для орнаменту — білі, жовті, червоні або зелені, а для поля — чорні;
в) для поля — білі, а для орнаменту — червоні, чорні, зелені або жовті;
г) для орнаменту — жовті, білі, червоні або чорні, а для поля — зелені.
 
12. Який орнамент завжди має дробинкова мережка?
а) Тваринний;
б) рослинний;
в) геометричний;
г) мішаного типу.
Категорія: АУДІЮВАННЯ | Додав:
Переглядів: 93 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar