Головна » Файли » ДИКТАНТИ

2-4 клас Диктанти з української мови
07.05.2015, 06:08
загрузка...

2 КЛАС

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, гетьман України. Він уписав власну сторінку в історію рідного народу, впродовж багатьох років очолюючи його боротьбу проти національного гноблення. Ім’я Хмельницького, оспіване у народних думах та історичних піснях, його життя і діяльність, зображені у романах, повістях, драмах, хвилюють сучасників.

 

Вербна неділя

У вербну неділю існує старовинний звичай приносити додому гілочки верби. Їх святять у церкві. За народними повір’ями гілочки верби оберігають людину від хвороб і лиха. Народ свято шанує це повір’я. 

 

Вишитий рушник

Вишитий рушник – символ українського народу. Він був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки. Дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. З рушником проводжали в останню дорогу. Вишивали їх різними способами і кольорами. Найчастіше червоним і чорним кольором.

 

Звичаї українців

Українці мали звичаї в’язати зібраний врожай у снопи. Сніп служив платою робітникам, які наймалися жати чуже жито. Снопи складали в копи. За кількістю кіп рахували врожай. 

 

Зима

Прийшла зима. Усе в дворі вкрилося білою пухнастою ковдрою. Мороз скував річку льодом. Дерева стоять у пухнастому вбранні. Усі милуються красунею – зимою.

 

КАЛИНА.

За популярність символ калини не має рівних. Її імям в Україні названо сотні сіл, вона оспівана в піснях. У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю, єдність нації, Батьківщину.

 

Київ

Київ не знає, не відає сну 
Вночі місто засинає чутливим сном трударя і воїна. Тоді до Києва озиваються повівом вітру, шелестом листу тихі задушевні голоси. 
То прокидаються ті, хто не до кінця пройшов свою ниву, хто недокосив на ній свого жита, хто недоспівав своєї пісні, а впав у грізній січі, загинув у бою за місто, за наш Київ. Прислушайтесь, люди, і ви почуєте задушевну мову вічно живих сердець!

 

Київська Русь 
Київ... Русь... Україна... ці слова з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець. Вони виражають духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. 
Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ. 
Йому випала історична місія відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи – Київської Русі.

 

Клен

Проснувся клен. Відчув, що весна наближається. Вона йде полями. А ластівки на крилах несуть її барвисті стрічки. Зітхнув клен, розправив плечі. Зазеленіли на ньому бруньки.

 

Ліс

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув легенький вітерець. Всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню, а горобина – сумну. У дуба була мужня пісня, а у верби задумлива. Ось які пісні ми почули.

 

Любов до Батьківщини

Усе хороше починається з любові. Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів.

 

Мак

Здавна в українців мак був оберегом. Його насінням обсипають садибу, людей, худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння. Його вплітали у віночки дівчата. Маки рясніють на вишитих сорочках та рушниках. 
Як обереги використовували й інші рослини: полин, часник, терен. 

 

Наш парк . 
Яка красива наша місцевість. Біля школи росте великий парк. Тут багато дубів, кленів , тополь. Є також веселі берізки, зелені туї і ялинки. Щороку восени і навесні діти нашої школи прибирають парк. Біля пам'ятника « Невідомому солдату» великий квітник. Влітку там ростуть троянди , айстри , тюльпани , півонії. Швидко перелітають з квітки на квітку бджоли . Вони п'ють солодкий сік.

 

НАШ ХЛІБ


Ти, знаєш що таке хліб? Хліб – це наше життя, наше багатство. Без хліба люди – сироти, а земля – страждальниця. У хлібину вкладена велика праця багатьох людей. Шануйте працю хліборобів! Бережіть хліб!

 

Наші предки

Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел. 
Слов’яни ділилися на окремі племена. Вони згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь. 

 

Пригода Петрика

Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить назустріч кудлатий собака. Петрик злякався. Хотів тікати. Раптом до нього притулилося кошеня. Воно підняло голову і жалібно нявчить. Петрик взяв кошеня на руки, розгнівався на собаку і пішов йому назустріч. Собака злякався і утік.

 

Про матір

Друга неділя травня – Всесвітній День матері. Ми визначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, звертається до рідної матусі, з вдячністю пригортає до свого серденька , цілує мамині натруджені руки. 

 

Тризуб

Яке значення вклалося в тризуб? Одні вважають, що він уособлював три природні стихії: повітря, воду й землю. Інші – це обожнене рибальське знаряддя. А ще інші – це зображення сокола. Таких тлумачень багато. Єдиної точки зору немає. Але вчені сходяться в головному: тризуб пов’язаний із княжною особою і символізує її владу.

 

Україна наша ненька

Ти живеш в Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виросли Тараса Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід українській. А ти – українець. Бережи свій рід, свою рідну Україну. 

 

Україна


Широко простяглася земля України. Величезні багатства нашої країни. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби. Запашні сади і зелені городи оточують наші міста і села. 
Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато в Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

 

Українська вишивка

Українська вишивка багата на різноманітні орнаменти. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є хміль, реп’яхи, вишеньки, в’юнок, зозульки, хвильки. 

 

Українська культура 
Культура. Насамперед вона дала змогу Україні стати Україною. Творчість таких духовних велетнів. Як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський та ще багатьох самовідданих високообдарованих синів і дочок нашого народу, сформували нас як націю, забезпечили їй гідне місце у сім’ї європейських народів.

 

Український рушник

Український рушник пройшов крізь віки. Жодне свято не обходилось без рушників. 
Рушники бувають вишивані і й ткані. Кожен куточок України має свої кольорові гами, своє оздоблення рушників.

 

Устим Кармелюк

Устим Кармелюк організував селян на боротьбу за волю і незалежність. Він виявив мужність у битві з ворогами. Про Устима Кармелюка складено пісні та легенди. 
Український народ береже імена своїх героїв.

 

Щедрий вечір

Здавна в Україні останній вечір під Новий рік зветься Щедрим вечором. У цей вечір маленькі дітки юрбами бігають від хати до хати і виспівують господарям найкращі побажання на Новий рік. 
У щедрівках звучать побажання щастя, багатства, добрих врожаїв. Оспівується також особлива прикмета справжнього господаря дому – його велика гостинність. 

 

Як одягалися козаки
Козаки одягалися просто: в грубу сорочку, в кирею - довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльку, через плече - торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували порохівницю з порохом. 
Голови голили... Та ще й чуприну носили, та таку довгу, що й на вухо намотували.

3 КЛАС

Всенародна шана героям

Хоробрі воїни, умілі полководці, мудрі державні діячі здавна користувалися всенародною шаною. Назавжди збереглися в пам’яті народній імена гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи. Вони захищали наші землі від поневолювачів, боролися за незалежність України. 
У піснях та думах живуть подвиги козацьких отаманів Северина Наливайка, Івана Сірна, Петра Калнишевського.

 

Допомога матері

Є у вас вірний друг, якого не може ніхто замінити. Це мати. Її ніжність, ласка прикрашають вам життя. Ніяка турбота не здається матері важкою, коли потрібно її дитині. 
Згадайте, як часто ви бачили свою маму стомленою, але вона намагалася зробити для вас щось хороше, приємне. Ваші матері працюють, і кожний з нас повинен допомагати своїй матері, а діло завжди знайдеться роботящим рукам. 

 

Древній Київ

Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого – Щек, третього – Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек – на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив – на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. 

 

Замки України

Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від ворогів. На горі вони ставили будівлі, оточували їх високим кам’яним муром. На мурах були сторожові вежі. У мурах були бійниці, через які люди відбивали напад чужинців. 
Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Хусті, Острозі... Були замки у Києві і Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти. Це наша історія. 

 

Запорізький дуб

 У Верхній Хортиці, поблизу Запоріжжя, стоїть і досі могутній запорізький дуб. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Його могутня крона складається з вісімнадцяти великих гілок. Периметр крони – сто два метри, її зелений тінистий намет має сорок три метри у поперечнику. Дуб виріс біля джерела, яке давало йому силу й снагу. 

 

Запорозька Січ

Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край був поневолений підступними завойовниками. Ой, як важко стало жити українським людям! І почали вони утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де склалися дикі степи. 
Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували запорізьку Січ.

 

Кораблі

 Слово корабель походить від слова КОРА. Ще слов’яни плавали в легких човнах, обшитих березовою корою. Давно зітліли ті човни. А от слово живе й сьогодні. На зміну берестяним човнам прийшли дерев’яні. Веслярів замінили вітрила. На вітрилах кораблі сміливо мчали морями й океанами. 
Часи вітрильників давно минули. Морями пішли пароплави. Найновіші кораблі рухає атомна енергія. Називаємо ми їх атомними. 

 

Маргаритка (легенда)

Розповідають, що Пресвята Богородиця, бажаючи порадувати маленького Ісуса, вирішила подарувати йому серед зими вінок живих квітів. Але не знайшла жодної живої квітки. Вона зробила їх із шовку. Виготовляючи їх, Богородиця не раз колола свої пальці голкою. Краплини крові подекуди забарвили ті нитки у червонуватий або рожевий колір. Квіти ці так сподобались маленькому Ісусу, що він зберіг їх як коштовність. А весною посадив їх у землю і поливав. Сталось диво – ожили штучні квіти і розрослись по усій землі.

 

Наше село

Наше село розкинулось неподалік річки Кальміус. Це невелика спокійна ріка. Впадає вона в Азовське море. Влітку по річці часто пробігають моторні човни. Легенький вітерець рябить воду. 
Наш берег річки вкритий густою травою і квітами, багато з яких занесені до Червоної книги. Це сон- трава , дикі тюльпани, ковила , півонії. А ще можна зустріти лікарські рослини: ромашка , мати –й- мачуха , чабрець , звіробій. 
На протилежному березі – лісова смуга.Звідти лунає дзвінкий щебет пташок , голоси людей, веселе плескання води.

 

Писанки

В Україні дуже давно існує традиція наносити орнамент на пташині яйця до свята Великодня. Це невипадково. Яйце уподібнюється до природи: шкарлупа – як небо, плівка – як хмарки, білок – як вода, жовток – як земля. 
Розмальовані яйця називають писанками. Вони бувають дуже різні й символізують сонце, радість, життя. Пофарбоване в червоний колір яєчко – ознака радості. Є писанки з дивними складними візерунками, розписами. Це справжні витвори мистецтва. 

 

Про Богдана Хмельницького (легенда)

У селі Суботові жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загорнене в ряднину. лежить під хмелем, що оповив обгрунтування. 
Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. 
І вирішили: 
- Богданом назвемо, бо бог дав, а що знайшли під хмелем, то хай ще й зветься Хмелем, або Хмельницьким. Так і виріс в них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом України.

 

Ремесла, якими займаються козаки

Говорячи про відвагу козаків, цілком доречним буде розповісти про їхні звичаї та заняття. 
Ви дізнаєтесь, що серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці і т.д. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. 

 

Україна

Широко простяглася земля нашої України. Величезні її багатства. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби. Запашні сади оточують наші міста і села. Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато на Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

 

Українці – співучий народ

Українці співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень. І вчилися співом. І співали. Над коляскою немовляти мама співала колискові. А як дітки підростуть, то колядують, щедрують, засівають. Співають веснянок, гаївок, водять таночки. 
З давніх – давен змагалися кутки села чи містечка своїм мистецтвом. Кожен гурт челяді свій хор мав. Це так здорово!

 

„Чорне золото” землі

 Донбас... Вогні заводів і шахт, високі терикони, гори вугілля. А років двісті тому ніхто й гадки не мав, що в цій місцевості залягають поклади „чорного золота”. Селянин – кріпак Григорій Капустін випадково знайшов поблизу річки Кундрючої кам’яне вугілля. 
Зараз Донецький вугільний басейн є центром вугільної промисловості. Донбас – справжня основа нашої економіки.

4 КЛАС

Великдень

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями. 
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками. 
Народний образ весни – це образ краси, сили, надії. 
Головним святом весни є Великдень. У цей день ми з глибокою вірою висловлюємо слова” Воскресне Україна!”

 

Запорожці

Запорожці – це народ , на всякі діла здатний. Були такі, що й грамоти не вчилися. Зате читали так добре, що й учений так не прочитає. 
А сила яка в них була! Хоч у старого, хоч у малого! 
Воювали вони так. 
Стануть, а проти них двадцять ворожих полків вийдуть. Полки самі себе поріжуть, а запорожцям байдуже! Стоять та сміються. 
Запорожців не зігнали з Січі, а вони самі пішли кудись на райські острови. Там і живуть.

 

Кобзарі

 Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу. 
Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі. 
Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях. 
Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю. 

 

Лелеки  (Легенда)

Давно це було. На  українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали.  Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу. Козаки були  далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. Лелеки кружляли, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.  

 

Народний герой

Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям. 
Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші. 
Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова немає й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову. 
Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корову щоб не продавала. 
Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні. 

 

Рідна земля

Рідний край !. Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса ! Хіба є що на світі краще за це довкілля ? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну ? 
Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок. 
А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня. 
Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина ! 
Від батьківського порога вона бере свій початок. 

 

Рідна мова

Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю. 
Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть. 
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість. 
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. 

 

Річка Либідь

Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось київського князя. Вона була чудова. З усіх країв світу з’їжджались молоді лицарі, князі й королевичі просити її руки. Та княжна й чути не хотіла про весілля. Королевичі порадились між собою, здвигнули плечима, припоясали булатні мечі, сіли на своїх вірних коней і роз’їхалися. 
Пусто й сумно зробилося в княжому палаці. Не стало ні хоробрих лицарів, не прекрасних королевичів. Минуло кілька літ. Помер князь. Сумним було життя молодої дівчини. Дні й ночі вона плакала. З цих сліз і пішов струмочок, який називається Либіддю.

 

Річка Стугна

Під Києвом заліг змій. Жителі села Трипілля та міста Києва щодня мусили давати дітей на обід цьому змієві. 
От настала черга вести дочку й київському князю. І хоч побивався він дуже та не хотів, а таки віддав дитину душогубові. Але змій князівну ту не з’їв. Сподобалася йому дівчина. Вона ж довідалася, як можна цього змія вбити, написала листа, прив’язала до голуба та й відправила в Київ. У Києві ковалі Дем’ян та Кузьма викували великого плуга, запрягли у цього плуга змія і почали ним орати. 

 

Степи

 Степи нашої країни дуже видозмінені. Внаслідок обробітку грунту , сінокосіння , створення лісосмуг дуже змінилися рослинний і грунтовий покрив , тваринний світ. 
Рослинний покрив значною мірою замінений посівами озимої і ярої пшениці, кукурудзи , соняшнику , проса, розвинуто баштанництво і садівництво, в заплавах – овочівництво. 
Фауна степів немає нічого спільного з фауною лісової зони , проте лисицю, вовка , барсука можна зустріти всюди.Серед гризунів найпоширеніші ховрахи. Часто зустрічаються полівка , хом'як , тушканчик, степовий тхір. 
З птахів характерні жайворонок , дрохва , степовий орел , перепел , степовий лунь. 
У степах основну господарську цінність являють орні землі, сінокоси і водні ресурси. 

 

Україна

Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю... 
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки... 
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі. 
Поема жалю і смутку, краси і недолі... 

 

Українська піч

Краса супроводжує українця протягом усього життя. Гордістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч займала багато місця, але його ніхто не шкодував, бо піч і обігріє, й нагодує, й обсушить. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що пече хліб. Хліб пекла мати чи бабуся в середу або в п’ятницю. Тоді він особливо вдавався. Готові паляниці складали на столі, прикривали рушником. 

 

Український віночок

Український віночок – не просто краса, а й оберіг, „знахар душі”, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. 
Впліталося до віночка багато квітів, вишня, ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошка, ромашка. 
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі маленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти перецвітають вітер розносить насіння далеко-далеко. 
Та хоч би де проросла ця рослина, вона завше цвіте. Тому й люди шанують її як символ нескореності. 
А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. У народі його вважають символом життя. 
А безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському Квіти вишні та яблуні - символ материнської любові. А калина – символ краси та дівочої вроди, символ України. 

 

Ярославова слава

Широко й далеко линула Ярославова слава. Дбав він про військо, дбав про школи й церкви, щоб ширити слово Боже. Робив заклики, щоб батьки посилали дітей у школу. Заясніли вершки Києва золоти¬ми банями церков, між якими найславнішою була — собор св. Софії. І заходив Ярослав у келії до ченців, що писали книжки-літописи. Найславніший між ними був Остромир. Остромир допоміг князеві списати закони в одну книжку, що звалася "Руська Правда": списа¬не право, що ним князі мали правити й судити. 
Мудрий і запопадливий був Ярослав. Любили його кияни, як бать¬ка рідного, так само, як любили його батька Володимира Великого. 

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: диктант, 4 клас, 2 клас, тексти диктантів, 3 клас
Переглядів: 22990 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.1/18
Всього коментарів: 0
avatar