Головна » Файли » ДИКТАНТИ

5 клас. Контрольні диктанти: перевірка орфографічної і пунктуаційної грамотності
31.05.2015, 02:11
загрузка...

Повторення вивченого в початкових класах

ДИТИНСТВО САШКА

Він народився у простій селянській хаті. її ледь було помітно серед золотих соняшників, ніжних мальв, бузини, порічок, аґрусу та іншої рослинності. Хата стояла на тихій вулиці села, яке є околицею містечка Сосниця на Чернігівщини.

Серед мудрих, працьовитих, простих і добрих людей виростав Сашко. Його мати була великою трудівницею. Вона любила все гарне і невтомно прикрашала землю своїми руками.

Батьківська розумна щедра вдача вирізьблювалась у душу вразливого хлопчика. Навіть на схилі своїх літ Довженко не міг говорити про батька без щирого здивування й палкого захоплення.

Серед розкішного, цікавого, чарівного світу виростав майбутній письменник (За С. Плачиндою, 92 сл.).

Поняття про текст

ДОБРА ПЛИСОЧКА

Маленька плисочка в'юнка й красива. Вона продовговаста, пір'їнки має попелясті, а животик відтінений білим.

Мати розказувала Івасеві, що маленька плисочка має велике й добре серце. Вона часто вигодовує не тільки своїх пташенят, а ще й чужих.

Як це буває? Плисочка дуже турботлива мати. Вона терпеливо висиджує свої яєчка. Коли плиска покине гніздо, зозуля й підкладає своє яйце.

Бідна плисочка навіть гадки не має, кого так старанно висиджує. Щойно з'явиться на світ зозуленя, а таке ненажерливе, що годі й казати! Плиска ледве встигає літати по комашню.

Отак і виходить, що плисочка стає наче вихователькою зозулиних дітей (За М. Слов'яновою, 95 сл.).

НАРОДЖЕННЯ БАЙКИ

Народження байки сягає глибини тисячоліть. Люди любили слухати й розповідати історії про добрих або злих, розумних або дурних, хитрих або простакуватих тварин. Ці оповідки могли бути довгими або коро- тенькими. Усе залежало від мети й натхнення оповідача, а також настрою слухачів. Коли не треба було поспішати і всі були в доброму гуморі, то розповіді тривали годинами. Якщо виникала потреба у швидкій дотепній відповіді, то оповідка ставала дуже короткою.

Свідченням прадавнього походження байок є малюнки первісних лю- дей, де зображені звірі. Про це свідчать знахідки археологів під час роз- копок Вавилона, де на знайдених цеглинках відтворені сцени з відомих міфів і казок про тварин (За Ю. Ковбасенком, 100 сл.).

ДОДОМУ

Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над зем- лею. Хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло. На груші жовтіли кругленькі пахучі гнилички, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям. Тепер їм ні гайворони, ні вепри не страшні. Гайворони не подужають висмикнути, вепрам зміцніле коріння не смакує.

І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті морози. 

Складає Данило у лантух своє добро, замикає сторожку, рушницю у руки і гайда. А ліс прощально шумить і ронить пожовкле листя під ноги (За Гр. Тютюнником, 95 сл.).

Відомості із синтаксису і пунктуації

СОСОНКА

Недалеко від лісу стояла хатка. У тій хаті жив чоловік Максим із сім'єю. Було в нього четверо дітей. Найстаршому хлопчикові Івасеві було десять років.

Ліс такий гарний, навіть зимою не здавався смутним. Проміж чорноліссям було там чимало сосон. Вони завжди веселять око вбранням!

Недалеко від Максимової хати була одна сосонка. Така вже хороша! Була вона не дуже велика, зграбнесенька, круглесенька. Зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять.

Красує сосонка. Прийшла осінь смутна, прийшла зима люта, а сосонці байдуже! Берези та липки стоять смутні та бідні. Листячко з них геть облетіло, а сосонка ще кращою здається поміж смутних товаришок (За Оленою Пчілкою, 101 сл.).

СТАРОДАВНІ ЗАМАЛЬОВКИ

Краєвиди люди здавна зображували у вигляді насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тварин. Так передавалася наступним поколінням інформація про мисливські угіддя, про шлях до нових місць. Такі старо- давні замальовки віднайдено в багатьох частинах світу: Європі, Азії, Африці. Наприклад, понад двох тисяч років тому житель Шумеру на глиня- ній табличці позначив ділянки оброблюваних земель. Прадавні українці також залишили після себе географічні відомості. Під час археологічних розкопок у Черкаській області знайдено бивень мамонта із малюнками. На ньому можна помітити зображення пагорбів, лісу, річки. 

Висікаючи символічні прикмети довкілля на підручному матеріалі, людина створювала схематичні креслення місцевості. їх уважають пра- давніми географічними картами (За В. Бойко, 100 сл.).

УНІКАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ СЛОВА

Життя людини часто порівнюють із шляхом. А на шляху, як відомо, є безліч перехресть. Тож людина весь час опиняється перед необхідніс- тю вибору. Що може вплинути на її рішення? І що робити, коли обрано неправильний шлях? Часто в цій ситуації найпершим помічником виявляється художнє слово. Воно може не лише розрадити, а й показати стежину від манівців до широкого шляху. Ця унікальна здатність слова відома здавна. Зокрема, її активно використовують різні релігії: конфуціанство, буддизм, християнство, мусульманство. Адже головне завдання будь-якої релігії — наставляти людину на шлях істини. Так, із Біблії прийшли до нас багатозначні образи, пов'язані з ви- бором правильного життєвого шляху (За Ю. Ковбасенком, 98 сл.).

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС

Характерна особливість традиційної композиції петриківського букета — розміщення в центрі трьох великих квіток. Від них відходять дрібні квіти, бутони і листя. Завершується композиція букета тоненькими вусиками, стеблинами лугових рослин. Народні майстри виконували петриківській розпис саморобними пензлями з котячої шерсті, фарбами. їх розводили на жовтку курячого яйця. Це давало змогу накладати мазок будь-якої сили натиску і змінювати цю силу натиску. Майстри досягали різних відтінків одного кольору, збагачували малюнок тонально і в кольоровому відношенні. Можна було також виконувати оригінальний прийом одночасного накладання двох кольорів одним пензлем. Народні майстри працювали відразу фарбами, без попереднього контуру олівцем. Вони не робили ні етюдів, ні ескізів (За М. Кириченком, 99 сл.).

СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ

Без книг ми не можемо уявити життя на Землі. Книга потрібна людині, як хліб насущний. Художня література — це один з найпоширеніших видів мистецтва. Вона образно відтворює життя за допомогою слова. Основним джерелом, з якого розвинулась література, був фольклор. Ще в сиву давнину пер- вісна людина навчилася образно передавати свої думки і почуття в пісні, загадці, прислів'ї, казці. Так виникла усна словесна художня творчість. Вона стала основою художньої літератури. Художній твір є явищем мистецтва. Письменник відтворює життя через художні образи або картини. Він розкриває характери і пережи- вання людей на прикладі конкретної особи, яка є літературним героєм (За В. Цимбалюком, 94 сл.). 

ЧИТАЙМО КАРТУ УКРАЇНИ

Карта України рясніє різними написами. Це назви численних міст, селищ, річок, гір. На заході України, у мальовничій місцевості Закарпаття, розкинулося місто Мукачеве. Воно виникло біля старовинного замку, що захищав вихід з гір у низовину. Замок стоїть на високому горбі. У легенді про за- снування міста розповідається, що під час його спорудження люди терпіли страшенні муки, доставляючи на гору важке каміння та інший будівельний матеріал. Звідси й назва — Мукачеве. А ось ще одна назва — Конотоп. Колись тут були непрохідні болота, де тонули коні. Тепер на місці конотопських боліт виникли впорядко- вані житлові райони міста, оточені зеленими садами й парками (З єни,., 96 сл.).

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО

Народне декоративно-прикладне мистецтво є важливою галуззю художньої культури. Воно розкриває безмежний світ краси і мудрості народу, втілює його талант, розуміння добра і краси. Мистецтво тісно пов'язане з життям і побутом людей. Археологічні дослідження підтвердили висо- кий мистецький рівень виробів ужиткового мистецтва, наскельних зображень, орнаментального оздоблення, створених нашими пращурами. У докласовому суспільстві народне мистецтво розвивалося досить повільно і мало прикладний характер. З формуванням класового суспільства ремесла відділяються від зем- леробства. їх центри зосереджуються в давньоруських містах. Глибоких змін прикладне мистецтво зазнає з виникненням феодального суспільства. Житло, одяг, побутові предмети багато оздоблювали, перетворюючи їх у справжні витвори мистецтва (За М. Кириченком, 94 сл.).

Фонетика. Графіка. Орфографія

ПІСНІ МОЄЇ МАТЕРІ

Ми народжувалися з піснею. І перша пісня, що ми слухали, була піс- нею матері. Від співучої колиски ласкавим і мудрим голосом вона вела нас у світ широкий. І той голос укарбовано в наше серце. Через пісню я знову уявляю всі стежки моєї матері. Бачу, коли з жінками повертається з поля. І в надвечір'я лине щемна мелодія. Відлунює під осіннім небом. Чую розмаїте буяння пісень на весіллях. Вони зма- гаються своєю мелодикою, словом. І знову стаю непорушним, коли зачую легкокрилу пісню над колискою. З нею ми засинали і швидше виростали у снах. Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя... (М. Сингаївський, 100 сл.).

Лексикологія. Фразеологія

НЕБЕЗПЕКА

Князь Роман змагався десь на заході з ляхами та уграми. На півночі князя Всеволода обсіли свої клопоти. А вигнаний з Києва князь та- ємно збирав сили, щоб знову заскочити на престол. Надіслав таємних вістунів до чернігівців, до половців, до болоховських бояр. І всі згодились іти на Київ. Та знайшлись серед болоховців вірні Києву люди. Вони послали листа киянам про смертельну небезпеку. Вже третій день з цим листом скакав до Києва отрок Матвійко. Ще вчора ввечері був би під стінами золотоверхого. Не судилося. Помітили половецькі вершники. Засвистіли стріли. Половці довго скакали за Матвійком, але їхні кону не могли наздогнати вістуна (Ю. Логвін, 98 сл.).

ЛЮДИНА І СЛОВО

Наша мова дуже багата. Кількість слів у ній величезна. Чим ширший світогляд людини, тим багатший і її словник. Прикладом може бути Лев Толстой, у творах якого нараховано понад тридцять тисяч різних слів. Серед них чимало тих, що звуться синонімами. Читаючи книжки, журнали, газети, слухаючи радіо, ми знаходимо там слова, значення яких ми розуміємо, а от самі ніколи ними не користуємося. Це так званий пасивний словник. Є в кожного з нас і активний словник — це ті слова, які ми вживаємо повсякденно. Отже, чим більше слів ми зуміємо перенести з пасивного словника в активний, тим багатшою стане наша мова (За А. Коваль, 97 сл.). 

Будова слова. Орфографія

РАНОК

Місяць світив усе ясніше. Соловей співав невтомно, а хвиля хлюпо- тіла. Хлопець не спав, думаючи про райську квітку щастя. Північ мину- ла. Літня, коротка ніч кінчилася. Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідий і невиразний. Зорі блідли, блідло й небо. Солов'ї притихли. Подуло раннім холодом, і роса затрем- тіла на квітах. Також хлюпала вода у ставі. Груди хлопця хвилювали, очі світилися, губи горіли. Підніс голову, руками сперся об ліжко і сів. Хви- лину слухав. Усі вдома спали. Хлопчина тихо встав і підійшов до вікна. Вікно відчинив легенько. Переліз і здригнувся. Зимна роса облила його теплі ноги, і ранній холод перейшов його (Б. Лепкий, 100 сл.)

СИМВОЛІЧНЕ ДЕРЕВО

Людей завжди захоплювала надзвичайна життєздатність верби. До неї не може дорівнятися жодна інша рослина. У народі кажуть: застроми в землю вербового кілка — ростиме, приб'є вода десь до берега вербову палицю — зазеленіє, пошпурить вітер у низинку вербову галузку — вко- рениться і потягнеться догори. Незбагненна животворна сила цього дерева і возвела його в ряд символічних. Міркували наші предки-язичники, що саме божество вселилося у вербу й передає їй свою могутність. Тому ставилися до дерева з особли- вою шанобою. А на найбільше язичницьке літнє свято Івана Купала в багатьох місцевостях вербу прикрашали вінками, стрічками, засвічували на ній свічки, біля неї запалювали купальські вогнища і водили хороводи (За Є. Шморгуном, 100 сл.). 

Повторення й узагальнення в кінці року

УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО

На правому березі ріки Самари лежало українське село Спасівка. Даремно шукав би хто його в теперішню пору. Воно пропало. Спасівка не відрізнялася своєю долею від інших сестриць. Так само була схожа своїм зверхнім виглядом на інші села. Такі самі хати з дере- ва та глини, укриті соломою або очеретом. Хати стояли рядком віконцями на південь, оточені городами та садками. Посередині села велика площа, на якій стояла невеличка дерев'яна церква. Першою роботою спасівчан було прорубати серед тернового гайка круті стежки та покопати схованки для своїх достатків. Ця праця тривала кілька років, поки село зажило як слід (А. Чайковський, 94 сл.).

ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДКРИТТЯ

Імена перших мандрівників історія нам не зберегла. Та в ті часи ними були всі люди. Розширюючи межі пізнаних земель, вони натра- пили на водні перепони — морські простори, якими оточений суходіл. Не дивно, що люди намагалися знайти засоби для їх подолання. Знахідки прадавніх човнів свідчать, що корабель винайшли понад шість тисяч років тому. Найдавніші географічні відкриття зробили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже три тисячі років тому єгиптяни здійснювали далекі плавання вдовж берегів Червоного моря на південь. У ті часи ще ніхто не знав, що Африка з усіх боків омивається морями (За В. Бойко, 98 сл.). 

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: 5 клас диктати
Переглядів: 1554 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
avatar