Головна » Файли » ДИКТАНТИ |
15.09.2020, 23:35 | |
загрузка...
Диктант № 26 Батьків образ Далеко тепер рідна Кирилівка. За лісами, горами, сніговими заметами. За мурами та вежами старовинної литовської столиці Вільно. Вечоріє. Легкий присмерк закрадається в хати і звідти сумовито визирає крізь паморозь на шибках низеньких підсліпуватих вікон. Край села — найубогіша, найстаріша хата. І така зчорніла, що, здається, ось зараз важко зітхне, схлипне затамованим болем і впаде. Тарас мовби не тут, на брукованих віленських вулицях, а там, перед осиротілою батьківською оселею,— тривожний і розчулений до тих перших гарячих дитячих сліз, які пролились потай від всевидящого людського ока. Кволий — хто плаче на людях. Це без слів передавалося йому, тоді ще зовсім малому світлоокому хлопчикові, від батька — мудрого в скупих судженнях і вірного кревному отчому родові, як сама бідацька совість. Козацька відвага, чумацька витривалість, кожна кріпацька праця поморщили широке горде чоло, уплели срібло в крила темно-русих брів, а в очах назавжди лишили глибоку задуму й небесну блакить скорботної любові доброго серця — таким живе батьків образ у Тарасовій уяві (За М. Рубашовим; 160 сл.). | |
Переглядів: 44 | Завантажень: 0 | |
Всього коментарів: 0 | |
|
|