Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Чумацька душа
17.11.2020, 23:57
загрузка...

У мого діда не було свого земельного маєтку, але він мав уроджену пристрасть до землі й до коней. З яким замилуван­ням він стежив за буйними молодими сходами, за розкішною пашнею! Пізніше, коли, з’їхавшись з усіх куточків України, ми збиралися вдома всі разом, дід, цілуючи нас зі сльозами в очах, незмінно ставив нам одне й те саме запитання: «А чи ж добре жито росте?»

Кожного вечора ми запрягали коня й виїжджали погля­нути на пашню в полі. Дідова душа раділа. Море зеленого збіжжя хвилювалося аж до обрію. Дід зупиняв коника на роз­доріжжі. Нарвавши пучок свіжої трави, він давав її Буренькому, погладжуючи його лискучу золотисту гриву.

Вдоволений дід звертався до зустрічних селян: «Ну, як там, Пилипе, чи гарна в тебе гречка?» А до іншого: «Щось твоє житечко, Ларивоне, рідкувате цього року!»

Дідова чумацька натура була нерозлучна із землею, з тва­ринами, з природою.

Земля! Вона краща за золото, вона дає нам і радість, і щастя, і силу. Це -- споконвічний і мудрий керівник нашого життя.

(161 слово) 

             За О. Грищенком

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 44 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar