Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Диктант №18 ЛЕБЕДІ
11.06.2015, 23:24
загрузка...

Прямо над нашою хатою пролітають лебедi. Вони летять нижче обвислих хмар i струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням. Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитна дiброва пiд селом, i чорнотiла земля, що пробилася з-пiд снiгу. I цей увесь свiт тріпоче, мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони відлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: знову над нашою хатою пролiтають лебедi! Чи вони послухались мого слова — обкружляли навколо села й повернулись до мене, чи це новий ключ? А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину. I хороше, i дивно, i радiсно стає менi, малому, в цiм свiтi.

(Михайло Стельмах) 230 слів

Словничок снування — утворення павутини; тут ужито в переносному значенні.

Лебеді (диктант 9 клас)

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід го­ворить, що так співають лебедині крила. Я прислухаюся до їхнього співу, і мені хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість, і смуток, і срібний пере­дзвін дедалі більше огортають мене своїм снуванням.

Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте й міниться увесь світ: і загачене хмарами небо, і одноногі скрипучі жу­равлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мо­хом стріхи, і блакитна діброва під селом, і чорнотіла земля, що пробилася з-під снігу.

І увесь цей світ тріпоче, міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів. Але я не хочу, щоб вони відлітали від нас. От коли б якимсь дивом послухали мене та й зробили круг над селом і знову пролетіли над нашою хатою. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

 

(161 слово)

                                           ЗаМ.Стельмахом

Лебеді

З давніх-давен через село Медвин  пролягає лебединий шлях.

Коли запахне відталою землею і березовим соком, птиці, розколихуючи повітря, приносили  на святкових крилах  вологе тепло. Іноді лебеді падали недалеко від села  на  прибутну воду, близько підпускали до себе дітвору й дорослих. Потім птиця, струшуючи  живі краплини, розгонисто підіймалася вгору, а людина, роняючи піт,  хилилася в роботі низько до землі. Проте їй ще довго-довго ввижались оті  сонцем перемиті віщуни тепла, що на крилах приносять весну.

У таку пору дівчата-підлітки  виводили веснянки. А в небі все тягнулись лебеді, зрідка гублячи на землю  притерте в дорозі пір’я. По землі  розбризкувались  підсніжники, а над нею дзвеніла урочиста  лебедина пісня. Птахи  низько пролітали над хатами, що  біліли між деревами і, здавалося,  теж збиралася кудись  летіти.

(За М.Стельмахом; 120  сл.)

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: Текст диктанту Лебеді
Переглядів: 3740 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.1/27
Всього коментарів: 2
avatar
1
классно
avatar
2
Блестяще
avatar