Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Диктант №19 МАКИ
11.06.2015, 23:31
загрузка...

Як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу або на окремій грядці, або попід смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум'яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, —та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стати непорушно, обережно підставляти рум'яні чашечки, чекати —наллє сонце свого тепла чи не наллє. Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, милуватимешся із цнотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні зі своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш із їхнім цвітінням, —це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах, коли намагатимешся відновити у пам'яті їхній ранково-росяний запах —і не зможеш. І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого пуп'янка, нашорошує їх, розкріпачує й випростує, уявиш десь посеред городу, в оточенні в'юнкої квасолі, що пнеться по патиках, зазираючи яскравими своїми квітучими оченятами прямісінько в твою душу, уявиш десь на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралась за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок, і тремтить у тій краплині його прохолода, й віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому й слів не підбереш. (Євген Гуцало) 228 слів

Словничок

патик — палиця

Текст 2.

Мак. Слово, як мить, а в уяві зринають квіти-вогники серед половіючого жита, дівочі віночки, букети-маковійки, різдвяна кутя, коржі з маком і багато іншого. Якщо уявити, що Земля — жива істота, то квіти на ній — її молитви, її поезія, любов, божественні сни. Чудо, до якого ми звикли, краса, з якою нема чому зрівнятися. І якщо рукотворні сорти квітів, створені кропіткими людськими зусиллями, розчулюють і приводять у захват, то лісові, польові, річкові дикі творіння Божі залишають без слів, приголомшуючи твою уяву перед дивовижною винахідливістю матінки Природи, її незрівнянним художнім смаком і милістю. Квіти — це Божественне диво, що підносить до небес, очищає, лікує, створює гармонію й досконалість.

Цвітіння дикого маку не зрівняти ні з чим. Це витончена загадкова чарівність, містична сила повітряної ефемерної краси і магнетизм аромату. Істинна сон-трава — впасти в неї ниць у безкрайньому червоному полі, обійняти рука-ми землю й уявити, що немає ні бід, ні горя, ні страждань — є тільки цей дивовижний червоний сон, політ у безмежний терпкий простір з відчуттям захвату і висоти. Невимовні асоціації, схиляння перед чарами природи.

Наземне царство чистоти й свіжості, світ незрівнянних фарб і ароматів, місце, куди спускаються всі небесні ангели, щоб вдихнути силу квітучої й запашної Землі. Тільки краса і свобода, мрія і таємничість. Маки і тиша, тиша, тиша... (За І. Мелікою).

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: про мак, мак, з української мови, диктант маки
Переглядів: 15206 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.8/19
Всього коментарів: 0
avatar