Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Ліс
09.11.2020, 00:27
загрузка...

Ліс (диктант 9 клас)

Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає: і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. Скільки тут тіні й свіжості - сонце не сонце, спека не спека.

А як пройде злива, усе тут пахне водою, ніби губка наси­чена, і густі тумани підносяться й звиваються над коронами дерев. А скільки під ногами гриба всілякого! Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящах-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах.

А скільки тут шуму всілякого! Птахи літають поміж гіл­ляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. А там шмигне ма­ленька метка тінь з гілляки на гілляку. Білочка. Вона, бідо­лашна, задивилася, перейнялася тим і хоче швидше зникнути.

А далі, у долині, місцями галявини з травою високою, і квітами, і суничником. І чагарники молодих дерев - грабини, дубини, ясенини. Тут і пташки інші, не круки й не голуби, а соловейки, та синички, та жовтобрюшки, та всяке інше дрібне й крикливе створіння.

 

(162 слова)

                                                 За У.Самчуком

 

Ліс

Тихо в лісі, тихо. Вітер заснув, затих і тільки зрідка коли­шеться серед зеленого листя дерев. Він колишеться й цілує листя, а воно тремтить і в’ється під його палкими поцілунками. Але це тільки на хвилинку, на одну малесеньку хвилиночку, а там знов усе засне, помре, ніде ніщо не зворухнеться, не стре­пенеться. Усе спатиме.

Тихо в лісі. Тільки над ним сонце горить рівним палючим світлом на безкрайньому блакитному небі. Воно горить і поси­лає сліпучі хвилі свого ясного проміння, посилає їх туди, у ліс. І проміння падає на верховіття дерев, силкується досягти низу, а могутнє коріння вганяється в сиру землю. Але надто густий цей ліс, щільно й дружно поспліталися його рясні віти. І не може проміння досягти низу, а тільки відбивається у верховіттях, золотить, гріючи їх своїм сяйвом. А там, унизу, тихо все, тихо.

І ліс стоїть. Він затих під палючим гнітом літнього полудня. Здається, немає у ньому життя, зовсім немає. Здається, у ньому й іскринки життєвості немає. Проте це тільки здається — життя в ньому є, воно не припиняється ні на мить.

169 слів

                                        За Б. Грінченком

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 49 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar