Головна » Файли » ДИКТАНТИ

На скирті
17.09.2020, 00:00
загрузка...

Вже згори, з неба, бачу маленькі комбайни, вони в золотих ореолах куряви, а он машини, трактори, підбирачі біжать, снують на квадратних гонах стерні.
Я вже пливу немовби в самому небі, мені аж дух забиває від тієї високості, під ногами шарудить солома. Став над краєм скирти, озирнувся. Оце висота! Видно звідси наше село, і не село, а білі дрібненькі коробочки хат; видно ставок, греблю, білу башту насосної станції, тоненьку нитку дороги, що веде в сусіднє селище до нашої школи. І степ видно навкруги — до самого, здається, Чорного моря.
Я б ще дивився на село й степи, та хочеться і вниз покотитися, ось так — калачиком через голову.
І я спочатку поїхав з гори на штанях, а тоді сторч головою, це просто насолода — падати й пірнати в пухку солому, зробити собі кубло або лягти зверху, по-королівськи розкинувши руки й ноги, а тоді знов — лицем у солом’яну пахощ! (за В. Близнецем; 144 сл.).

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 137 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar