Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Осінній мотив
21.09.2020, 21:33
загрузка...

Текст 1. Осінній мотив

Сиплеться й сиплеться осіннє листя. Недавно тріпотіло над головою, а тепер голосно шелестить, потривожене кроками. Уважно слухаю його мудру мову про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати в терпке вогнище: хай ще погріє землю щирим золотом, бо воно навіть на землі залишається величним.

Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Літо вже не квапить мене роботами: усе попорано, урожай зібрано, тому я спокійно озираю світ і придивляюся, як прощаються з теплом дерева.

У тяжкій тузі зчорніло листя на груші, поіржавіло яблуневе. Слива, ніби з ляку, скинула своє ще зеленим, цнотливо шарієть-ся черешня, готуючись до зимового сну. Щосили жаріють калинові кетяги, намагаються зігріти холодні ранки, та дні вистигають усе дужче й дужче.

Та найбільше в осені жовтизни! її стільки скрізь, що від неї ясніє навіть похмура днина. То листя золотиться дякою до життя, до сонця і численними дукатами лягає на землю.

Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах, і серцю хочеться знати, яким кольором воно колись упаде до цієї рідної землі.

170 слів За В. Думанським

Текст 2. Осінній мотив

Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши над землею блакитні небеса. По садах загуляли молоді падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує дивну пряжу над перелазами.

Настала лагідна пора бабиного літа; останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій.

На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту. Тільки денеде стоїть соняшничиння й тихо шурхотить, нагадуючи про гарячі дні літа, коли воно цвіло жовтими решетами на городах, просіваючи сонячний пил. Зів’яли, поникли від нічних приморозків квіти, тільки одні високі синенькі стоять. Їх у народі називають морозом, може, через стійкість до холоду, а може, через цвітіння, що нагадує голубуватий іній раннього приморозку.

Під стріхами хат дбайливі господині розвішали золотаві качани кукурудзи, жовті гвоздики й кетяги червоної калини. Здалеку, коли глянеш, стоїть така хатина, як молода в осінньому вінку. Стоїть і жде весілля. Може, і справді завітають до такої старости, адже осінь — то найкраща пора для сватання. Щонеділі прокочуються по селу весільною перезвою дружки й бояри, гудуть бубни, лунає весільна музика.

169 слів За І. Цюпою

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: осінній мотив, про осінь
Переглядів: 2621 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.1/7
Всього коментарів: 0
avatar