Головна » Файли » ДИКТАНТИ |
17.09.2020, 00:16 | |
загрузка...
Диктант № 27 Палючі промені весни Весна не за горами: величезний худющий грак летить, каркаючи, над сніговою галявиною. Рудий байбак скидається від зимової сплячки і пускає по степу пронизливий свист. а он і чапля. Низько летить, бозназвідки і, важко помахуючи крилами, спускається на ще обледенілі ріки. Не зогледишся, як одного чудового ранку земля прокидається в заграві тривожної туманної і теплої весняної зорі. На півдні весна приходить і встановлюється враз, проганяючи зиму зненацька. На півночі сонце ще несміле. Тут же ніщо не може здолати його тріумфальної сили. Визирне воно з-за вершини пологого косогору або з-за лісу і весь день невтомно світить. Під його палючим промінням, усе димиться, обвалюється, шумить, реве й, огорнене парою та туманом, щезає в небі. Щезають кучугури й замети, пагорби й снігові водоспади. Учора ще в далині відтіняв поле білястий кряж пагорба, де-не-де тільки позначений чорними плямами. З полудня тоді ж він ніби задимівся і в морі сонячних променів начебто став колихатися, плаваючи в тумані. Минула ніч — і снігу вже немає. А на його місці ще через ніч пролягли вже свіжі барви нової яскравої зелені (За Г. Данилевським; 159 сл.). | |
Переглядів: 205 | Завантажень: 0 | |
Всього коментарів: 0 | |
| |