Літописці по-різному оповідають про місце народження та по­ходження княгині Ольги. Згідно з літописом, вона охрестилася в Царгороді, але, мабуть, християнську віру прийняла раніше в Ки­єві. Підставою для такого висновку є той факт, що візантійський імператор Константан Багрянородний згадував про її приїзд у своїй хроніці, проте згадок про хрещення княгині не залишив. Ціл­ком імовірно, що вона приїхала до Візантії вже як християнка.

Ольга стала дружиною князя Ігоря й після його смерті прави­ла Київською Руссю. У літописі йдеться про те, що княгиня при­йняла заповіти християнської віри й жила за її законами: годувала голодних, підтримувала бідних, допомагала вдовам і сиротам.

Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну, тому що вона, ніби рання зоря, віщувала про недалеке хрещення всього нашого народу, своїм прикладом заохочуючи його до цього важливого вчинку.

На схилі віку княгиня Ольга передала правління державою си­нові Святославу. Через п’ять років вона померла. Князь Володи­мир, її онук, переніс мощі Ольги до Десятинної церкви, де вони й інші покояться під фундаментом храму. У тринадцятому сто­літті рівноапостольну княгиню Ольгу було оголошено святою.

166 слів За М. Надточій