Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Після зливи
07.11.2020, 23:42
загрузка...

Над моїм подільським селом темна хмара розкинула велетенське крило й витрусила з його таїни краплини-горіхи, що важко розбивались об твердь земну, об густе листя й дахи. Потім ринув густющий дощ — усі виямки, вихилки враз стали калюжами й наїжачилися цвяшками-бризками. Згодом дощова пелена поріділа, повернулися словам звуки, а очам — умитий краєвид.

Дорога, розігріта за день, парувала й неначе несла мене за село. У дворах по-родинному затишно гомоніли селяни: сьогоднішня злива раніше повернула хліборобів додому. Цьому особливо раділи діти, бо влітку їм мало випадає бути з батьками. Дерева блискучо зеленіли, озонове повітря пахло липовим цвітом, а з-за крайньої садиби вже тепло жовтіла смужка пшеничного лану.

На краю поля червоно зоріли маки, а далі золотіла стигла пшениця. Я так боявся, що її покучерявить бурхлива злива, але колоски стояли рівно й гарно, тихо видихаючи сизувату імлу, наче поле вкривалося на ніч чимось м'яким і невагомим. Від серця відлягло: хмара покотила за обрій важкі громи, викрешуючи довгі блискавки. Повертаючись до села, я загадував усім цвіркунам: «Скликайте, скликайте гучно косарів, бо через день-два — збирати хліба!»

169 слів                                                        За В. Думанським

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 32 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar