Богдан Ханенко народився 1849 року на Чернігівщині у відомій поміщицькій родині, яка мала великі маєтки, подаровані ще гетьманом Кирилом Розумовським. Ерудиція й шляхетне родинне виховання стали сприятливим ґрунтом, на якому розвивався й зміцнювався потяг молодого Ханенка до мистецтва.

Свою долю Богдан поєднав із Варварою Терещенко — донькою відомого українського поміщика, цукрового магната й мецената. Ханенки, живучи тривалий час за кордоном, стають активними учасниками європейських аукціонів і виставок, зав'язують стосунки з антикварами Парижа, Рима, Флоренції.

Чимало шедеврів Ханенки придбали в антикварних крамницях Києва, Петербурга й Москви. Траплялися й приємні несподіванки. Так, під час випадкової розмови з одним московським багатієм з'ясувалося, що той, нещодавно ставши власником будинку з багатьма старовинними картинами, викинув їх як непотріб на горище. Богдан Ханенко, оглянувши той «непотріб», його придбав. Тієї ж ночі він перевіз до себе додому майже сто творів усесвітньо відомих майстрів, а саме: Сурбарана, Рембрандта, Рубенса...

За півстоліття Ханенки зібрали колекцію з тисячі двохсот художніх творів. Варвара Ханенко заповіла Києву родинну колекцію, виконавши заповіт чоловіка. Він говорив: «Творіння геніїв своєю суттю не повинні належати лише тим, чиєю власністю вони є».

174 слова                                                         За О. Третяком