Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Солов’їні співи
09.11.2020, 15:42
загрузка...

Тільки весна, тільки верби розпустилися — уже й тьохнуло. Десь з Африки чи, може, з Цейлону, здолавши безмірні відстані, летять сіренькі співаки до наших міст і сіл, щоб на ціле літо зробити осідок і вивести потомство. Прилітають солов’ї не всі одразу. Напровесні, надвечір, чуємо, як пробують голоси лишe поодинокі солісти. Це прилетів господар, вона з’явиться пізніше. Як справжній лицар і глава сім’ї, він огляне свої володіння й, переконавшись, що все на місці, приготує гніздечко. Потім уже прибуває вона, пані солов’їха.

Верба з віттям — то її планета. Там панують її співи й любов. Спершу звідти долинає несміливий голосок, потім ураз заллється вільно, голосисто, а далі вся балка повниться, шаліє солов’ями. Звідусіль на всі лади змагаються, хто кого перевершить. Ось коли буде щебету, ляскання, тьохкання! Нічні поети наших левад і садів, як самовіддано віддаватимуться вони своїй творчості! П’янітиме ніч від солов’їного шалу, п’янітиме все, не знаючи сну, завмиратиме солодко не одна душа.

А наприкінці весни підуть вечірні концерти: то солов’їне подружжя навчатиме співу вже своїх малих.

164 слова За О. Гончаром

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 73 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar