Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Тиша - диктант
17.09.2020, 01:52
загрузка...

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою, протоптаною через лан ще з осені, але Юрію Івановичу не хочеться тривожити солодкої задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока…

Крізь туманову пелену видно чорнявий ліс. Невмитий і нерозчесаний, він нехотя опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняка — низькорослі, широкоспинні, округлі — здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’ється і вляжеться біля копиць на днювання… Враження таке, що в тих копицях хтось заночував —

чи заповзятий рибалка, чи кволе чапленя, а чи луговик, якого ніхто ніколи не бачив, але котрий завше так видзвонює, так виграє кожного літнього вечора.

Густа, обважніла від роси тиша. Оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків. Хай там, на шляху, нетерплячі подорожні поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордовитих шоферів, щоб підвезли. Хай у загінки виходять на жнива комбайни — роса незабаром спаде. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки, виспівуючи свої одноманітні пісні.

А їй берегти спокій долини, що прокидається поволі й любить довго ніжитися. Куди поспішати, коли так привільно тут молодій траві і краплистим росам?

Невидимий оркестр оживає неквапно, мовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора, чи сповнюється довколишня тиша довколишньою музикою, яку човен відчуває по-своєму (За Д. Прилюком; 241 слово).

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 320 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar