Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Велик­день
11.05.2014, 19:35
загрузка...

Чи є щось на світі гарніше за великодній світанок! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять — а ви­співують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Се­ло не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива вість: «Хрис­тос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю хрис­тиянську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Яка це добра і світла година, коли село йде на Велик­день до церкви! Вийнято зі скринь та шаф найкращий у господі одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Виши­вані сорочки і блузи, на яких барвляться квіти і чарують око предивні узори, вишивані киптарики, брилики на хлоп­чиках, віночки і стрічки на дівчатках — і все це нове, одяг­нуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Велико­дня. Сплетені з лози і розмальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Все чисте і біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква і довкола церкви — мов великий живий квіт­ник. Люди прийшли посвятити паску. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як -з давніх-давніх часів — усе тут, на одному місці. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі.

Встало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви. Рід признається до роду, христосується і дарує на пам'ять по душах померлих писанки і пасочки. Свячена вода скроп­лює паску і нашу долю. А з неба — не раз так буває на Великдень — скрапне теплий дощик і засвітить веселка, як Божий заповіт любові.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші тради­ції, єдналася нація, так благословилася на віки вічні віль­на і незалежна Україна.

Ми — християни. Один у нас Бог, і однією, нерозділь­ною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Мати Бо­жа, а ми її — діти, одна Україна, яка нині воскресає і для якої на світі живемо.

Єднаймося усім миром і родом у святому ореолі рідної Неньки України (Я.  Гоян).

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 778 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar