Головна » Файли » ДИКТАНТИ

Великдень
30.08.2020, 23:24
загрузка...

Текст 1.

Яка це добра й світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь і шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки та блузи, на яких барвляться квіти й чарують око предивні візерунки, вишивані кептарики, брилики на хлопчиках, віночки й стрічки на дівчатках. І все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози й роз­мальовані майстровими руками кошики, прикрашені виши­ваними рушниками. Усе чисте й біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква й довкола церкви - мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паски. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі пе­релетіли святі.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші традиції, єдна­лася нація, так благословилася незалежна Україна.

162 слова) 

                                                За Я. Гояном

Текст 2.

Великдень — одне з найбільших християнських свят, до якого готували обрядову їжу: паски та крашанки. Існує легенда про походження цього звичаю. Жили колись в Україні три мудреці і вирішили вигадати якусь святкову страву, щоб перед святою Паскою обдарувати нею людей. Перший мудрець опустив курячі яйця у глек з червоною фарбою і радіє: будуть крашанки червоні, як сонечко. Другий мудрець теж узяв яйця і розвів фарби. Але перш ніж опустити яйця у горнята, він, нагрівши бджолиний віск, наставив на всій шкарлупці крапочками різні візерунки: сонечко, зірочки, квіти. Третій мудрець намалював воском на яйці храм Божий, небо і зорі, на іншому — дерево життя і напис «Христос Воскрес!» Коли все було готове, зійшлися мудреці разом, щоб показати один одному свої витвори. І очей не могли відвести — такі гарні вдалися їхні дарунки. Відтоді й з’явилися на світі великодні крашанки, писанки, мальованки. Наші предки вважали писанку особливою святістю, яка приносить добро, щастя, достаток, захищає від усього злого... (За В. Паращичем).

 

Текст 3.

Писанка — розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце. У часи язичництва вона з’явилася як атрибут весняних культових обрядів. Пов’язувалися ці обряди з пробудженням весняної землі. З прийняттям християнства писанка стала уособлювати свято воскресіння Господнього.

Після розп’яття Христа семеро іудеїв зібрались на бенкет. Серед страв була смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету хтось, згадавши про покараного, сказав: «Ісус воскресне на третій день». На це хазяїн дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». У цю мить яйця змінили свій колір, а курка ожила.

Інша легенда розповідає, що Марія Магдалина проповідаючи Христову науку, увійшла у двір римського імператора, подарувала йому червону крашанку й сказала: «Христос воскрес.» За її прикладом пішли інші християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками та писанками (З календаря).

 

Текст 4.

 Українська писанка — найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня — свята, коли воскресає природа, коли відроджується все живе для продовження життя на землі. Існує ціла низка легенд і повір’їв, які пов’язують традицію розписувати писанку з життям

Христа і Богородиці.Однак дослідники пов’язують писанку із сонячним культом, який прийшов до слов’ян зі Сходу. Традиція розмальовувати навесні яйця сягає епохи язичества. Писанки були пов’язані з комплексом весняних обрядів. Вона була в добі родового побуту наших пращурів, що підтверджують археологічні знахідки.

Писанка походить від слова «писати», в розумінні «прикрашати орнаментом». Яєчко було емблемою Сонця, Весни. Воно було амулетом-оберегом, з допомогою якого людина заворожувала та з’єднувала в собі добрі сили, лихі ж відганяла.

Шведський вчений-дослідник Арне стверджує, що саме в Україні виник звичай крашення писанок, а згодом поширився в інших країнах світу.

Яйце стало символом усього живого, тому що жовток своєю формою і кольором нагадував сонце.

Писанки розписували різними фарбами. Основними кольорами були: червоний — життя, жовтий — сонце, місяць, зорі, урожай; зелений — пробудження природи; синій — здоров’я; білий — пошана духів (З газети).

 

Текст 5.

 ПАСКА

Великдень (Великий день), або Паска, є найурочистіше церковне свято. «Паска» — слово єврейське і означає «визволення», «рятунок». Свято це вставлене у пам’ять воскресіння розп’ятого на хресті Ісуса  Христа. Після введення християнства на Русі Великдень злився з весняним святом стародавніх слов’ян. Паска відзначається після першого весняного новолуння у неділю, яку називають Світлою.

У пасхальну суботу пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір’я: хто засипав у цю святкову ніч, той просипав своє щастя. Опівночі починалося богослужіння. Потім виносили плащаницю — полотнище із зображенням тіла Христа в труні, і відбувався хресний хід навколо церкви. На світанку всі приносили для освячення пасхальний хліб, крашанки, сало, ковбаси і поспішали додому, де відбувалося урочисте родинне розговіння (З календаря).

 

Текст 6. Великдень. Диктант

Чи є щось на світі гарніше за великодній світанок! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять — а ви­співують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Се­ло не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива вість: «Хрис­тос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю хрис­тиянську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Яка це добра і світла година, коли село йде на Велик­день до церкви! Вийнято зі скринь та шаф найкращий у господі одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Виши­вані сорочки і блузи, на яких барвляться квіти і чарують око предивні узори, вишивані киптарики, брилики на хлоп­чиках, віночки і стрічки на дівчатках — і все це нове, одяг­нуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Велико­дня. Сплетені з лози і розмальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Все чисте і біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква і довкола церкви — мов великий живий квіт­ник. Люди прийшли посвятити паску. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як -з давніх-давніх часів — усе тут, на одному місці. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі.

Встало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви. Рід признається до роду, христосується і дарує на пам'ять по душах померлих писанки і пасочки. Свячена вода скроп­лює паску і нашу долю. А з неба — не раз так буває на Великдень — скрапне теплий дощик і засвітить веселка, як Божий заповіт любові.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші тради­ції, єдналася нація, так благословилася на віки вічні віль­на і незалежна Україна.

Ми — християни. Один у нас Бог, і однією, нерозділь­ною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Мати Бо­жа, а ми її — діти, одна Україна, яка нині воскресає і для якої на світі живемо.

Єднаймося усім миром і родом у святому ореолі рідної Неньки України (Я.  Гоян).

Текст 7. Великодня субота

Готували крашанки і писанки у Великодню суботу. Вони зберігалися протягом усіх свят. Крашанку фарбували природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений, золотистий. Для червоного кольору використовували сік буряків, для жовтого вживали яблуневу кору, для синього варили проліски. Використовували ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі.

Писанки — яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого писальця, писачка. Спочатку наносять воском деталі орнаменту, що мають лишитися білими. Після цього яйця фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне, яйце опускають в темну фарбу, наприклад, червону. Потім на червоному тлі виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т.д. Насамкінець тло писанки забарвлюють основною — коричневою, вишневою або чорною — фарбою. Після цього яйця складають у миску, ставлять у натоплену піч. Віск стікає і писанка готова.

Крашанки — яйця, намальовані різнокольоровими цяточками на чорному або вишневому тлі... (З газети).

Текст 8. Писанка

Мудрі представники старшого покоління кажуть: «У світі доти існуватиме любов, поки люди створюватимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий малесенький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви — усе це вимальовано в певному порядку для того, щоб підтримувати лад і рівновагу в нашому великому світі.

На писанках найбільше бачимо знаків, що означають сонце. За допомогою символічних знаків на магічному яйці людина закликає до себе тепло й добробут, візерунки на писанці стають немовби мальованою молитвою. Ось значення деяких символів: сонце — джерело світла й тепла; хрест — символ Усесвіту, чотирьох сторін світу; спіраль — знак зародження нового життя; пташка — символ єднання земного й небесного, охоронець душ предків.

Кожен орнаментальний мотив — це ніби окрема літера абетки. Поєднуючись на писанках, ці літери творять постання, охоронну молитву за того, кому призначений оберіг. Писанки, на відміну від крашанок, не їдять, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років.

178 слів                                                          За Я. Музиченко

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: твір, текст диктанту, диктанти, великдень, про Великдень, диктант
Переглядів: 490 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar