Головна » Файли » ДИКТАНТИ

ЗАСПІВ
10.11.2019, 02:56
загрузка...

Бій гримів спереду, з боків і позаду. В ньому, як могли, металися люди, техніка й покривало ночі: воно розпанаханим скривавленим шматтям відривалося од крайнеба, звивалось увись і знову, чадне, розпухле, смердюче, падало на здиблену землю.

Прорвалися наші, прорвалися й німці.

Вогонь був таким, що в повітрі снаряди стрічалися з снарядами, міни з мінами, гранати з гранатами. І тільки “катюші”, мов жар-птиці відплати, мов шматки невідкритих комет, мов провісники грізного суду над фашизмом, непереможно проносили через небо своє смертоносне ячання.

Божеволіло залізо, божеволіли коні і шаленіли люди. Відблиски вибухів спалахували в їхніх очах, у відблисках вибухів темно масніли калюжі крові. Танки із землею зривали її, налітали на танки, в знавіснілому скліщенні виважували один одного вгору, вмелювались один в одного біснуванням гусениць і вогню.

Якщо на світі був Бог війни, то він зараз ступав по цьому колі бою технічними ногами і віддирав небо від знівеченої землі.

На пагорбі під ціпами бою в жасі здригалося село. Фантастичні сузір’я мін вихоплювали і вихоплювали його з темряви, і здавалось, що хати хотіли кудись летіти далеко-далеко від усіх страхіть війни. І вони летіли з гніздами лелек, з дитячими колисками, з недожитим життям.

(М. Стельмах)

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав:
Переглядів: 21 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar