Головна » Файли » Предмети » історія України

Київська держава за правління Ярослава Мудрого
23.11.2015, 14:08
загрузка...

З’ясування історичного значення діяльності Ярослава Мудрого: позитивні і негативні наслідки, навчитись описувати діяльність визначних діячів, давати оцінку їх діяльності, спираючись на власні знання, враховуючи думки інших, вчити встановлювати хронологічну послідовність подій, характеризувати та оцінювати діяльність князя.
Продовження роботи з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити навички складання схеми-портрету історичної особи.
Формування історичного світогляду учнів, виховування любові та поваги до історичного минулого свого народу.

Автор: 

Горб Антоніна Володимирівна

Предмет: історія.

Курс: історія України.

Клас: 7-В.

Тема: Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

Мета уроку: 1. З’ясувати історичне значення діяльності Ярослава Мудрого: позитивні і негативні наслідки, навчитись описувати діяльність визначних діячів, давати оцінку їх діяльності, спираючись на власні знання, враховуючи думки інших, вчити встановлювати хронологічну послідовність подій, характеризувати та оцінювати діяльність князя.

                 2. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити навички складання схеми-портрету історичної особи.

                 3.Формувати історичний світогляд учнів, виховувати любов  та повагу до історичного минулого свого народу.

Тип уроку: урок з активними формами навчання (урок-суд).

Обладнання уроку:

підручник Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю.–К.: Грамота, 2007;

 Історія України в художньо-літературних образах: посібник для 7-8 кл. загальноосвіт. навч. закл./Упоряд.: Б.І. Андрусишин, В.Й. Борисенко.- К.: Генеза, 2000;

роздатковий матеріал: тестові завдання, добірки до складання історичного портрету, кросворд «Оранта»; витяги із історичних джерел;

мультимедійна презентація «Київська держава за правління Ярослава Мудрого».

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи;

навчаться визначати роль і місце особи в історії;

навчаться аналізувати документи за планом;

вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;

Поняття: дуумвірат, «Руська правда», митрополит, Софія Київська, «шлюбна дипломатія».

Персоналії: Ярослав Мудрий, Мстислав, митрополит Іларіон, дочки Ярослава - Єлизавета, Анна, Анастасія.

Дати: 1019 - 1054 рр. - правління Ярослава Мудрого, 1036 - розгром печенігів, 1037 - спорудження Софії Київської, 1051 - заснування Києво - Печерської лаври, обрання митрополитом русича Іларіона.

Хід уроку.

І. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

Розподіляються ролі:

- суддя;

- свідки захисту;

- свідки обвинувачення;

- коло присяжних;

- експерти;

- фоторепортер.

ІІ. Актуалізація опорних знань, активізація пізнавальної діяльності учнів.

І варіант: тестові завдання (6 балів)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Яку назву отримала система укріплень, побудована за правління  князя Володимира?

А східний вал                                     Б білгородська лінія

В «змієві вали»                                   Г шлях «із варягів у греки».

За правління князя Володимира  Великого було побудовано:

А Десятинну церкву                           Б Софію Київську

В Золоті Ворота                                  Г Києво-Печерську лавру.

Укажіть ім’я князя, за якого християнство стало державною релігією Київської Русі.

А Аскольд                                           Б Ольга

В Володимир Великий                       Г Ярослав Мудрий.

З ім’ям якого князя пов’язаний розгром печенігів у 1036 р.?

А Олег                                                Б Святослав

В Володимир Великий                     Г Ярослав Мудрий

Установіть хронологічну  послідовність подій.

А хрещення Русі

Б боротьба за  владу, утвердження на князівському престолі                                                                                                 Володимира Великого

В будівництво Десятинної церкви

Г спроба Володимира Великого реформувати язичництво.

Які події пов’язані з правлінням Володимира Великого?

( Виберіть три правильні відповіді.)

1 будівництво Софії Київської

2 розгром Хозарського каганату

3 будівництво системи укріплень на південних кордонах Русі

4 проведення адміністративної реформи

5 запровадження уроків та погостів

6 хрещення Русі.

ВІДПОВІДІ: 1-В; 2- А; 3- В; 4-Г;  5- Б, Г, А, В; 6- 3, 4, 6.

ІІ варіант: розв’язує загадку, яку приготували їм кияни ХІ століття. Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору?  Назву допоможуть  прочитати у виділеному рядку правильні відповіді.                  (6 балів)

 

Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).

Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).

Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).

Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).

Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).

Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

Гра «Упізнай ім’я»  (1 бал)

1.Князь  не  знав  поразок  
І  ганьби  не  знав,  
На  Дніпровських  схилах  
Місто  збудував.  (КИЙ)

2.  Його боялись й шанували

За силу і свої й чужі.

І «віщим» князя називали

За те, що мав все до душі:

Удачу, щастя, що завгодно...

Як здобич, вабили світи.

Хоробрим лицарем народним

Олега кликали завжди.

Князь чоловіком був хорошим

І дипломатом мудрим був

Від цісаря великі гроші

За місто Царгород здобув.

Свій причепив на брамі щит.

Та якось сивий ворожбит

Сказав, що згине від коня.

Й одного сонячного дня

Гадюка в ногу уп’ялась

І ворожба ота збулась. (Олег)

4. Жінку мав за оберега,

У столиці панував,
Сином віщого Олега

Київ князя називав.
Був хоробрим і відважним
Цей слов’янський властелін.
Часто гордо і поважно
Виступав в походи він.
Владу міцно вмів тримати
У руках своїх, й тому
Звали здібним і завзятим
Й поклонялися йому.
Від усіх племен поляни
Позбирали данину.
Заплатили й деревляни
І притому не одну.
Князю ж все здавалось мало...
Розлютившись, вороги
До дерев його прип’яли
І роздерли на шматки. (Ігор)

5.Княгиня ця
Завзято правити взялася,
Древлянам мститись поклялася
За те, що вкоротили віку
Й жорстоко вбили чоловіка.
Підступну думку загадала:
Щоб деревлянська запалала
Столиця. І дотла згоріла.
Їх край до себе долучила.
Княгиня хитрою вродилась,
У християнство охрестилась
І кумом цісаря зробила -
Свою державу укріпила. (Ольга)

6.Був це сміливий князь-вояка,
Все в таборі проживав
І ціле життя відважно
З ворогами воював.
Як на кого йшов війною,
То казав: «Іду на вас!»,
Ненадійно на ворога
Не нападав він ані раз.
Звоював він печенігів
І над Волгою хозар 
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар.
Але зле вчинив ти, князю,
Що у городі чужім
Ти осів собі й занедбав
Рідний Київ - батьків дім. (Святослав)

7. Біля  княжої  палати  
Зеленіє  пишний  сад.  
Попід  липами  густими  
Стали  ідоли  у  ряд.  
Ідол  Волоса,  Перуна,  
Ось  Сварожич,  там  Стрибог,  
А  за  ними  найщедріший,  
Найласкавіший  Дажбог.  
Задивився  князь,  
Потонув  в  своїх  думках,  
І  шукають  його  очі  
Правди  в  синіх  небесах.  
“Хто  —  Христос?  Чого  навчав  він?  
І  хотів  добра  чи  зла,  
І  чому  христову  віру  
Мудра  Ольга  прийняла?”  
І  скликає  князь

На  нараду  мудреців…  
І  послав  він  їх  пізнати  
Кожну  віру  і  богів.  
І  до  кожної  країни  
Їдуть  княжі  посланці…  
Роздивились,  все  пізнали  
І  вернулись  мудреці.  
І  сказали:  ”Ми  пізнали  
Віру  кожної  землі,  
Та  найліпша  —  віра  грецька,  
Не  забути  нам  її”.  
І  послам  своїм  щасливий  
князь їм щиро відповів:  
“Я  давно  уже,  бояри,  
Охреститися  хотів”.  (Володимир Великий)

Вірш Р.Завадовича "Ярослав Мудрий”.

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди. (Ярослав Мудрий)

ІІІ. Узагальнення знань.

Метод «Акваріум» (вибір характеристик  для історичного портрету Ярослава Мудрого).    (2 бали)

Робота з  мультимедійною презентацією.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ великий князь Київський (1019-1054). Син Володимира Святославича і полоцької княгині Рогніди Рогволодівни. В хрещенні мав ім'я Георгій. За життя батька управляв Ростовом, згодом - Новгородом. Володимир помер  і одразу після його смерті розпочалась братовбивча війна, переможцем з якої вийшов син Ярослав.

Через два роки боротьба розгорнулась між Мстиславом Тмутарокан­ським та Ярославом. Досвідчений воїн та полководець Мстислав вщент розгромив Ярославове військо, а самому київському князю довелося тікати до Новгорода. Проте на Ярослава чекала несподіванка: прибули посланці від брата Мстислава і передали послання князя: «Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем Лівобережжя».

У 1026 р. між братами було укладено мирну угоду, за якою вони поділили між собою Русь на окремі володіння по Дніпру: Ярослав став княжити у Києві, а Мстислав - на Лівобережжі, з центром у Чернігові. Як повідомляє літописець, стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша на землі Руській».

У 1036 р. Мстислав помер, і Ярослав Володимирович став, за виразом Нестора-літописця, «самовладцем Руської землі».

Робота в зошиті

1019-1054 - правління Ярослава Мудрого

Висновок

Завдяки таланту політика й сильній волі Ярославу вдалося закріпитися на київському предстолі.

Розбудова Києва

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах

І державнім будівництві

Владі, устрої, судах.

Так, саме прийшовши до влади Ярослав Мудрий почав займатися розбудовою Київської Русі, зокрема столицею Київ.

Робота з документом

Софійський  собор, за рішенням ЮНЕСКО (1990 р.) належить до числа скарбів світової культури. Назва собору походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає мудрість. Присвячений “мудрості християнського вчення”, він стверджує перемогу християнства над язичеством на Русі. Побудований на честь розгрому печенігів 1037р.

Софія дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з Київським собором. Його довжина (без виступів) дорівнює 37 м., а ширина 55 м. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувались від малих по краях до більшого центрального. Куполи і дах були вкриті листовим свинцем.

   Перед тим, хто входить до храму, відкривається мозаїчна     шестиметрова фігура Марії-Оранти  (“тієї що молиться”). Для   середньовічного   киянина вона була захисницею міста, держави, його особистого щастя, майна.

Бокові частини собору, стіни  другого поверху та башт прикрашено фресками, яких збереглося понад  2000кв.м.

Цікаві за змістом фрески Софії, адже розпис присвячений сюжетам, здавалося б, зовсім недоречним культовій споруді: сценам   полювання та іграм на іподромі.

На стінах Софії збереглися старовинні написи-графіті (у перекладі з французької - видряпані). Стіни цієї чудової споруди є своєрідними сторінками літопису. Протягом багатьох століть ті, хто бував у соборі, писали на них свої імена, креслили знаки і малюнки, повідомляли про хвилюючі події. Графіті повідомляють про смерть Я. Мудрого 20-го лютого 1054 року, про поховання 14 квітня 1093 року його сина Всеволода та ін.

У соборі зберігається біломармуровий саркофаг, в якому був похований Ярослав Мудрий.

Дослідження собору триває вже понад 150 років. Про Софію Київську написано сотні наукових праць. Незважаючи на це, стіни Софії відкривають усе нові та нові таємниці. Вони розповідають про досягнення давньоруської культури, що відіграла таку важливу роль у формуванні культур України.

Робота з документом

Золоті ворота — один з небагатьох пам'ятників Києва, що частково зберігся з часів правління князя Київської Русі Ярослава Мудрого.В давнину Золоті ворота були частиною міцного фортифікаційного комплексу, що оточував  Київ, нарівні з високими валами довжиною 3,5 кілометра, глибокими ровами і т.д. Вони являли собою кріпосну башту з широким проїздом, кам'яними брамами, побудовану за технологією змішаної кладки: шари каменів поєднувалися з рядами плінфи. Ворота були увінчані церквою Благовіщення з єдиним куполом, оздобленою мозаїками і фресками. Можливо, саме позолочений купол цього храму, у якому в ясну погоду відбивалися сонячні промені, заливаючи світлом всю споруду, може пояснити назву воріт. Також ймовірно, що епітет «Золоті» вони отримали від воріт Константинополя, які виконували аналогічні функції. Це далеко не всі версії, що трактують назву цієї пам'ятки старовини.

Ворота були головним в'їздом до столиці. Вони виявились настільки міцними і надійними, що ніколи і нікому із загарбників не вдавалось потрапити до міста крізь них. Ординці хана Батия, ймовірно, частково зруйнували їх в 1240 році, але при цьому вони потрапили в місто з боку Печерських воріт (у районі сучасного Майдану).

У 16-17 століттях Золоті ворота згадуються в записках мандрівників і зустрічаються на малюнках; напівзруйнованими. Вони занепадають аж до 1832 року, коли їх частково укріпили. У 1982 році, до 1500-річчя Києва, Золоті Ворота були повністю реконструйовані. Залишки укріплень 11 століття накрили спеціальним павільйоном-макетом, що відтворює образ Золотих воріт. У цьому павільйоні знаходиться експозиція, присвячена історії будівництва, існування і реконструкції головних Воріт древнього Києва. Центральною частиною експозиції є залишки стін стародавніх воріт. Частково відтворений також інтер'єр церкви Благовіщення.

Окрім музею, в приміщенні Золотих воріт проходять акустичні концерти, театралізовані вистави та ін.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 Освіта та культура.

Як високоосвічена людина, Ярослав дбав про розвиток освіти, літератури книгописання, літописання  в державі.

В 1028 р. в Новгороді була основана перша велика школа, якій були зібрані 300 дітей священників і старост. В ній, за розпорядженням Ярослава, почали "вчити їх книгам". По великих містах відкривалися школи для дітей заможних людей -  державні, церковні, приватні.

При Ярославі започатковується літописання – був написаний перший літопис «Київський звід» або «Сказання про перших руських князів».

1038 р. був створений найдавніший літературний твір – «Слово про закон і благодать» Іларіона.

В "Повісті времінних літ" міститься схвальна оцінка просвітницької діяльністі Ярослава. За свідченням літописів, князь турбувався про переклад руською мовою грецьких книг, які склали основу бібліотеки, створеної їм у храмі Софиї Київскої, яка  налічувала 960 книг і славилася на всю Європу.

При Софійському соборі працювали книгописні майстерні.

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва. Проте і досі залишаються ті, що не втрачають надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

«Руська правда»

За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руська Правда». “Руська Пpавда” – збіpник (кодекс) законів з окpемих питань цивільного, сімейного, фінансового та кpимінального пpава. Цю пам’ятку стаpовини впеpше відкpито в 1738 p. і видано в 1767 p. Але з того часу й донині існують pізні думки істоpиків щодо її походження (в Києві чи Hовгоpоді) та часу написання (до князя Яpослава чи за Яpослава).

Існують тpи pедакції “Руської Пpавди”: Hайдавніша (Коpотка), Розшиpена та Скоpочена. Коpотка “Руська Пpавда”, що складається з 17 паpагpафів (законів), написана за життя Яpослава Мудpого в 30-х pоках ХІ ст.  

Перегляд відеоролика «Руська Правда»

Робота з джерелами (додаткове завдання - 4 чол.)

-«РУСЬКА ПРАВДА»

«… за бобра, украденого з нори, визначається 12 гривень штрафу.
За умисно зарізаного чужого коня сплачується 12 гривень до скарбниці, а хазяїну - 1 гривну. За зрізані дерева з племінними вуликами бджіл вноситься до  скарбниці 3 гривни.»

(«Літопис руський» - хрестоматія, С. 34, 3 абзац).

«…І до книг він мав нахил, читаючи (їх) часто вдень і вночі.

І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на Слов’янську мову і Письмо (святе), і писали багато книг.

І придбав він (Книги), що ними поучаються віруючі люди і Втішаються ученням Божественного Слова…

…Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив (їх) у церкві Святої Софії, що її спорудив він сам».

«Руська Правда»:

«1. Якщо уб’є вільна людина вільну, то за нього мають право помститися брат за брата або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого…

…6. Якщо палець відрубає у будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривні за кривду.

…12. Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду.

…16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а той не хоче його видати, то залишає холопа в себе і сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо де зустріне побитий кривдника холопа, то має право побити його»

«Руська правда»:

«Якщо уб’ють огнищанина навмисно, то вбивця платить за нього 80 гривень…, а за князівського тіуна - 80 гривень…

А за вбитого смерда або холопа - 5 гривень…

А за князівського коня… 3 гривні, а за коня смерда - 2 гривні… І якщо вкраде чужого раба чи рабиню, то він платить за образу 12 гривен.

Відносини з іншими державами.

Разом із внутрішньою політикою Ярослав проводив активну зовнішню політику.

У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Через особливу прихильність до такої політики Ярослава називали «тестем Європи».

Повідомлення учнів про дочок Ярослава Мудрого.

Історична цікавинка «Порятунок з минулого»  - ст.95

Заповіт Ярослава Мудрого.

Заповіт Ярослава Мудрого – спроба встановити порядок успадкування влади в Київській державі.

До цього в Київській державі діяла т. зв. лествічна система восходження на престол. Усі брати по старшинству займали ранжировані престоли. Головний Київський престол займав батько. Новгородський, наступний по старшинству стіл, займав старший з братів. Наступні престоли займали найступні брати по старшинству. Коли старший з братів помирав, всі піднімалися на один щабель вверх. Так могло тривати доти, поки батько був живий. Коли помирав батько, брати вбивали один олного. Той, хто залишався живим, займав Київський престол.

Сам Ярослав брав участь у неймовірно жорстокій боротьбі за Київський престол. Він усвідомлювал неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті. Щоб запобігти цій трагедії, склав заповіт, у якому визначив новий порядок успадкування великокнязівської влади. Князівські столи були розподілені між синами. Старший син отримував головний стіл – Київський і право старійшинства – право керувати іншими синами. Заповідав поважати й любити один одного.

«Якщо будете у ненависті жити, у сварках та бійках, то самі загинете і загубите землю своїх батьків та дідів, котрі здобували її трудом своїм великим...» (З заповіту Ярослава Мудрого синам.

ІV.  Підсумки уроку. Рефлексія.

Складання історичного портрету Ярослава Мудрого завдяки характеристикам, які були вибрані при методі «Акваріум».

Заключне слово вчителя

Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

V. Виставлення оцінок. (Мотивація навчальних досягнень учнів)

VI. Домашнє завдання

Для всіх: § 9 ст. 87-95

Додатково для тих, хто претендує на оцінки:
середнього рівня:  дати відповіді на запитання 1-4 ст.95 (усно);

достатнього рівня: розглянути схеми ст.96-97, пояснити;
високого рівня: дати відповідь на запитання 9 ст. 95 (усно).

Категорія: історія України | Додав: | Теги: Ярослава Мудрого, історія України, Київська держава, 7 клас
Переглядів: 354 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar