Головна » Файли » Бібліотека педагога » Плани-конспекти

Уроки з теми "Земноводні"
01.05.2015, 12:59
загрузка...

Тема: Земноводні. Загальна характеристика класу. Спосіб життя і будова тіла. Лабораторна робота №12 «Порівняння скелетів земноводних та риб».

Мета: ознайомитись з особливостями зовнішньої будови та способом життя земноводних, вивчити будову та покриви тіла, опорно – рухову систему, визначити риси ускладнення земноводних порівняно з рибами; розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника, розвивати логічне мислення; виховати бережливе ставлення до живої природи, формувати науковий підхід до її пізнання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи та методичні прийоми: порівняння, словесні (бесіда, розповідь, пояснення), словесно-наочні (спостереження)

Базові поняття: земноводні, заціпеніння, повіки, мигальна перетинка, барабанна перетинка, резонатори, ноги, стегно, гомілка, лапка, плавальна перетинка, плече, передпліччя, кисть, крижовий відділ, хвостова кістка, пояси кінцівок, плечовий пояс, груднина, ключиця, вороняча кістка, лопатка, тазовий пояс, тазові кістки.

Засоби навчання: таблиці, малюнки, фотографії, які ілюструють зовнішню будову та скелет.

План уроку:

  1. Загальна характеристика Земноводних
  2. Особливості будови та покривів
  3. Мускулатура
  4. Виконання лабораторної роботи
  5. Підсумок уроку

Хід уроку

  1. Організаційний момент ( 2 хв.)
  2. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності  ( 3 хв.)
  3. Актуалізація теоретичних знань ( 4 хв.)
  4. Виклад учителем нового матеріалу ( 15 хв.)
  5. Узагальнення та закріплення нового матеріалу ( 11 хв.)
  6. Підсумок уроку( 5 хв.)
  7. Виставлення оцінок та їх мотивація ( 3 хв.)
  8. Інструктаж з домашнього завдання ( 2  хв.)
  1. Організаційний момент 

Привітання, перевірка відсутніх та підготовки учнів до заняття.

Учитель: Для успіху на уроці нам потрібен ваш хороший настрій. Тому подивіться на сусіда по парті, усміхніться один одному та побажайте всього доброго.

  1. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності

- Сьогодні ми розглянемо тварин, які в дорослому стані живуть на суші та дихають легенями, а їх личинки у воді та мають зябра;

- Деякі є настільки ядовиті, що можуть вбити людину (наприклад, дереволаз );

- Вважаються делікатесами та подаються як «коронна страва» в ресторанах;

- Виводять «серенади», які чути на великих відстанях;

- Здатні турбуватися про потомство.

Це, звісно,  Земноводні          ( Амфібії).

  1. Актуалізація теоретичних знань

 Бесіда за запитаннями:

 - Яка система органів виконує опорно-рухову функцію?

- Назвіть основні відділи травної системи тварин.

- Яке дихання властиве наземним тваринам?

-Тип кровеносної системи хордових тварин.

-Відділи нервової системи хордових тварин.

 - Що таке «регенерація»?

  1. Виклад учителем нового матеріалу

http://bio.1september.ru/2005/04/7.jpgВідгадування загадки:                                                                                                                                                                          

А це що за поплигуша, що живе в воді й на суші,                                           

Кожна скривлена нога,

І не ходить, а плига,

Ще й слизька, вирячкувата та до того ще й горбата,

Рот широкий, аж до вух, ловить комарів та мух ?                  (Жаба)

       Ця загадка дала нам підказку про будову та життєдіяльність земноводних.

 Земноводні - це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте  їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини - за допомогою зябер. Клас Земноводні, або Амфібії, налічує близько 4 тис. сучасних видів (в Україні- 17).                                                        

Особливості будови та покривів. Тіло земноводних, як і риб, складається з голови, тулуба й хвоста (мал.1). Але в жаб, ропух і деяких інших представників цього класу хвостовий відділ не виражений. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків.                                      

 Мал.1. Зовнішня будова жаби озерної

Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня – прозора, верхня –шкіряста), мигальна перетинка, яка закриває око. За очима  є барабанні перетинки та спеціальні голосові пухирі – резонатори (у самців).

Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні). Задні кінцівки складаються з трьох відділів:стегна, гомілки, стопи. Стопа має 5 пальців, з’єднаних між собою плавальною перетинкою. Передні кінцівки мають теж 3 відділи, але кисть жаби – 4 пальці.

 Скелет земноводних  складніший, ніж у риб (мал.2). Хребет поділений на шийний (1 хребець), тулубовий (9 хребців), крижовий (1хребець) відділи. Єдиний шийний хребець  з’єднує  голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих  тварин  обмежена. Жаба не має ребер.

 Череп переважно хрящовий.

  Мал.2. Скелет  жаби. 

 Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передню кінцівку утворюють кістки плеча, передпліччя та кисті.

Пояс передніх кінцівок (плечовий пояс) складається з парних кісток: лопаток, воронячих кісток і ключиць. У місці сполучення воронячих кісток приєднується грудина. Задня кінцівка складається з кісток стегна, гомілки та стопи.

Пояс задніх кінцівок утворений трьома парами зрослих між собою кісток.     Кінцівки закінчуються пальцями (переважно   п'ятьма).

Мускулатура. У земноводних найкраще розвинені м'язи кінцівок та їхніх поясів. М'язи земноводних поділяються на групи, що виконують спільні функції (наприклад, м'язи, що згинають кінцівки, або м'язи, які розгинають кінцівки).

  1. Узагальнення та закріплення нового матеріалу

Виконання лабораторної роботи №12 «Порівняння скелетів земноводних та риб»

Тема: Порівняння скелетів земноводних і риб.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: скелети кісткових риб і жаби, окремі хребці, лупа.

 Хід роботи:

1. Ознайомтесь із будовою скелета кісткової риби. Розгляньте череп і встановіть, які кістки в ньому з’єднані рухомо.

2. Розгляньте хребет риби, а також окремі хребці. Відзначте, з яких відділів складений хребет кісткових риб. На окремих хребцях розгляньте тіло хребця, дугу та відростки.

3. Розгляньте скелет плавців. Відзначте особливості будови скелета парних плавців порівняно з непарними.

4. Ознайомтесь з будовою скелета жаби. Знайдіть та розгляньте череп, зверніть увагу на характер його з’єднання з хребтом. Відзначте, з яких відділів складений череп жаби.

5. Розгляньте хребет жаби, знайдіть його відділи: шийний, тулубовий, крижовий та хвостовий. Підрахуйте кількість хребців, що складають ці відділи.

6. Розгляньте будову скелета вільних кінцівок жаби та їхніх поясів. Відзначте, з яких кісток вони складаються. 7. Порівняйте особливості будови скелетів жаби та риби.

8. На підставі проведених досліджень зробіть висновки.

  1. Підсумок уроку

Які відмінності у будові скелета земноводних та риб?

- Хрящовий череп, що складається з меншої кількості кісток;

- Скелет міцніший як   у риб, оскільки підтримується тіло на суходолі;

- Є шийний хребець і голова рухомо з’ єднується з хребтом;

- З’ являються п’ ятипалі кінцівки;

- Розвиваються пояси, які дають опору кінцівкам.

Рефлексія

  • Що сподобалося, а що ні? Чому?
  • Що запам'яталося найбільше?
  1. Виставлення оцінок та їх мотивація
  1. Інструктаж з домашнього завдання

Вивчити параграф 37 (172-173);  дати відповіді на запитання після параграфа (№1-2). Поміркуйте, чому земноводні, подібно до риб, є холоднокровними тваринами?

Тема: Системи внутрішніх органів земноводних.

Мета: розширити знання про будову та процеси життєдіяльності земноводних; вивчити травну, видільну, дихальну, кровоносну, нервову системи та органи чуття; розвивати логічне та критичне мислення; розвинути вміння працювати самостійно; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований

Методи та методичні прийоми: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), словесно-наочні (спостереження)

Базові поняття: дванадцятипала кишка, жовчна протока, підшлункова залоза, пряма кишка, рото глоткова порожнина, шкірне дихання, великі півкулі, середнє вухо, стремінце.

Засоби навчання: малюнки, схеми, динамічні моделі, що ілюструють будову органів і систем.

План уроку:

  1. Травна система Земноводних
  2. Видільна система
  3. Дихальна  система
  4. Кровоносна система
  5. Нервова система
  6. Органи чуттів

Хід уроку

  1. Організаційний момент ( 2 хв.)
  2. Перевірка домашнього завдання ( 2 хв.)
  3. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності  ( 3 хв.)
  4. Актуалізація теоретичних знань ( 4 хв.)
  5. Виклад учителем нового матеріалу ( 15 хв.)
  6. Узагальнення та закріплення нового матеріалу ( 11 хв.)
  7. Підсумок уроку( 3 хв.)
  8. Виставлення оцінок та їх мотивація ( 3 хв.)
  9. Інструктаж з домашнього завдання ( 2  хв.)
  1. Організаційний момент 

Привітання, перевірка відсутніх та підготовки учнів до заняття.    

Визначте й запишіть у своїх зошитах готовність до заняття з огляду на ваші знання та психологічний стан, чи налаштовані ви працювати, який у кожного з вас настрій на початку уроку та яким він буде наприкінці уроку:

 

 Радісний! Я хочу все зрозуміти!

Спокійний! Якщо захочу все зрозумію!

Мені нецікаво. Робити нічого не буду!

Учні відмічають свій настрій на початку уроку.

   

Перевірка домашнього завдання

Бесіда:

1) Які кістки в черепу Земноводних з’єднані рухомо?

2) Відзначте, з яких відділів складений череп жаби.

3) З яких відділів складається хребет жаби. Яка кількість хребців, що складають ці відділи.

4) З яких кісток складається скелет вільних кінцівок жаби та їхніх поясів.

5) Чому земноводні, подібно до риб, є холоднокровними тваринами?

 

  1. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності 

* Чи допомагають очі проковтувати жабі їжу?

*Чи вміють земноводні економити воду, не утворюючи при цьому сечі? (квакша - філомедуза)

*Чи можуть вони дихати без легень?

Сьогодні на уроці ми з вами дамо відповіді на ці запитання, вивчивши внутрішню будову земноводних.

 

  1. Актуалізація теоретичних знань    

 Біологічний диктант.

Вставити пропущені слова.

Земноводні – це жителі…… . Розвиток їх пов’ язаний з …. . Личинки земноводних живуть у … . Личинки дихають … , а дорослі тварини …. . Земноводні мають … температуру тіла. Зустрічаються тільки у … водоймах.

Вибрати ті ознаки, які характерні для земноводних.

  1. Стала температура тіла.
  2. Нестала температура тіла.
  3. Живуть у воді й на суші.
  4. Живуть у воді
  5. Живуть на суші.
  6. Тіло вкрите вологою, слизькою шкірою.
  7. Шкіра суха, вкрита роговими  лусками.
  8. Мають шийний хребець.
  9. Мають плавники.
  10. Мають пояси кінці

Відповідь: суші, з водою, у воді, зябрами, легенями, не сталу, прісних водоймах; 2,3,6,8,10.

 

5. Виклад учителем нового

Робота в групах.

1 група. Травна система.

1.У чому полягають функції травної системи?                                   

2.Чим живляться земноводні?

3.Як жаби захоплюють їжу?

4.Поясніть функцію очних яблук у процесі травлення.

5.Складіть і поясніть схему проходження їжі.

2 група. Видільна система.

1.Що входить до системи виділення? Складіть схему.

2.Назвіть продукти обміну речовин, що виводяться з організму земноводних через органи, що показані на вашій схемі.

3.Поясніть схему:

НИРКИ        СЕЧОВОДИ       КЛОАКА        СЕЧОВИЙ МІХУР

3 група. Дихальна система.

 1.Які функції виконує дихальна система?

2.Як дихають земноводні?

3.Які органи дихання мають личинки й дорослі земноводні?  4. Які органи беруть участь у диханні під час перебування у воді?

5.Вкажіть шляхи, якими повітря потрапляє в легені.

4 група. Кровоносна система.

1.Які функції виконує кровоносна система?

2.Яку будову має серце?

3.Заповніть схему:

                                       СЕРЦЕ ДОРОСЛОЇ ЖАБИ

                                    

                                    СЕРЦЕ ЛИЧИНКИ ЖАБИ

4. Скільки кіл кровообігу у земноводних?

5. Де  утворюються еритроцити?                                           

6. У чому проявляються причини холоднокровності земноводних?

5 група. Нервова система.

1.Які функції виконує нервова система земноводних?

2.Яку будову має нервова система земноводних? Зобразіть схематично.

3.Який відділ головного мозку земноводних найбільш розвинений?

4.Порівняйте будову ЦНС риб і земноводних . Зробіть висновок про ускладнення будови нервової системи земноводних.

6 група. Органи чуття.

1.Заповніть схему.

                                                   ОРГАНИ ЧУТТЯ

2.Що захищає очі земноводних від висихання й забруднення?

3.Які пристосування для бачення на відстані у них      з’явилися?

4.Як побудований орган слуху?

5.З яких органів складається орган нюху?

6.Чим представлений орган рівноваги? Де знаходяться органи смаку?

Розповідь учителя:

Земноводні - хижаки, які живляться переважно безхребетними тваринами. Деякі види можуть полювати на дрібних риб та їхніх личинок.

Травна система земноводних починається ротоглотковою порожниною, яка переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз. Слина слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. На дні ротоглотки розташований язик. У жаб і ропух він вкритий клейкою речовиною та прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, тоді як задня його частина вільна. Жаба під час полювання викидає язик із ротової порожнини вперед, до якого приклеюється здобич. При ковтанні їжі очі втягуються, тиснуть на стінки ротоглотки, сприяючи проштовхуванню їжі до стравоходу. Їжа перетравлюється у шлунку та кишечнику, в який відкриваються травні залози: печінка та  підшлункова залоза. Кишечник, як і в хрящових риб, відкривається в клоаку.    

Видільна система земноводних також відкривається в клоаку.

 Дихальна  система. Ми иже згадували, що земноводні у дорослому стані здебільшого дихають за допомогою легенів. Легені - парні комірчасті мішки, які забезпечують дихання атмосферним киснем. Повітря потрапляє в легені за допомогою рухів дна ротоносоглоткової порожнини. Значну роль у процесах дихання відіграє шкіра. Так, у жаб через шкіру може надходити близько половини необхідного кисню, а в далекосхідного тритона та американських безлегеневих саламандр легені взагалі зникають і газообмін відбувається тільки через шкіру та слизову оболонку ротоглоткової порожнини. Шкірне дихання забезпечує тривале перебування земноводних під водою.

Личинки земноводних дихають зябрами, а у протеїв і сиренів зябра зберігаються протягом усього життя тварини.

Кровоносна система личинок земноводних побудована так само, як і в риб: серце двокамерне, одне коло кровообігу. Але в дорослих земноводних серце має вже три камери (два передсердя та шлуночок, є два кола кровообігу). Передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка. Зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка надходить до легеневих артерій і легенів. Там вона збагачується киснем, і по венах артеріальна кров повертається до лівого передсердя. Це мале коло кровообігу. Решта крові зі шлуночка надходить до всіх інших органів. Там вона віддає кисень і стає венозною. Венозна кров повертається у праве передсердя. Так утворюється велике коло кровообігу. Крім венозної крові, в правий шлуночок по шкірних венах потрапляє й артеріальна кров. Таким чином, у правому передсерді венозна та артеріальна кров змішуються.
     Внутрішня поверхня шлуночка має багато комірчин. Змішана кров (з правого передсердя) та артеріальна (з лівого) окремими порціями заповнює їх на короткий час і вже не змішується. Унаслідок цього найбідніша на кисень кров надходить до легенів, змішана - до різних внутрішніх органів, найбільш насичена киснем - до головного мозку.

Для дихання атмосферним киснем треба набагато більше дихального пігменту гемоглобіну, ніж для дихання киснем, розчиненим у воді. Тому еритроцити (червоні клітини крові) у земноводних утворюються не лише в селезінці, як у риб, а й у червоному кістковому мозку, який характерний тільки для наземних хребетних тварин.

Як і риби, земноводні належать до холоднокровних тварин. При зниженні температури активність цих тварин знижується і вони можуть впадати у неактивний стан.

Нервова система земноводних складається з тих самих відділів, що й у риб. Але в них краще розвинений передній мозок. У ньому, на відміну від риб, розміщені півкулі, які відповідають за складні форми поведінки.

Органи чуттів земноводних досить різноманітні, оскільки в них є як органи, характерні для мешканців водойм, так і такі, що притаманні наземним тваринам. Так, у земноводних, як і в риб, є бічна лінія. У жаб вона розвинена лише на стадії личинки (пуголовка), а у видів, які постійно мешкають мохом у водоймах (деякі хвостаті земноводні), зберігається протягом усього життя. А ось очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому просторі і знаходити об'єкти живлення. Але сприймають вони лише предмети, що рухаються. Від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). У земноводних розвинений кольоровий зір. Очі у жаби опуклі й розташовані над поверхнею голови. Це дає змогу тварині перебувати у воді й спостерігати за тим, що відбувається поза водним середовищем.

Органи слуху земноводних здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка й барабанна перетинка. Вона відокремлює заповнену повітрям порожнину середнього вуха від довкілля. Звукові коливання через барабанну перетинку і слухову кісточку передаються на внутрішнє вухо. Саме там розташовані чутливі клітини, які сприймають звуки. З внутрішнім вухом пов'язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та у ротовій порожнині. Чутливі клітини у шкірі земноводних сприймають хімічні речовини, дотик, зміни температури.

Регенерація добре виражена у хвостатих земноводних (особливо в личинок), у яких можуть відновлюватись хвіст, кінцівки, кишечник, легені, око тощо. А в дорослих жаб, ропух й інших безхвостих земноводних здатність до регенерації виражена слабше.

Особливості поведінки земноводних. Як і у риб, поведінка земноводних пов'язана з різноманітними інстинктами (мисливськими, захисними, турботою про нащадків тощо). Але у них досить легко виробляються й умовні рефлекс.

 

6. Узагальнення та закріплення нового матеріалу

Відповісти на запитання: Чому наявність двох кіл кровообігу і трикамерного серця є прогресивною ознакою будови тварин?

  1. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Результат».                                                              

Учні по черзі роблять висновок про те, чого вони навчились на уроці, якого результату досягли.

Рефлексія

  • Що сподобалося, а що ні? Чому?
  • Що запам'яталося найбільше?

Визначте й запишіть у своїх зошитах  який у кожного з вас настрій.

  1. Виставлення оцінок та їх мотивація

9. Інструктаж з домашнього завдання

Прочитати параграф 37 (173-175ст.), підготувати індивідуальні повідомлення: Хвостаті земноводні, Безхвості земноводні, Земноводні України, Земноводні, занесені до Червоної книги; пізнавальне завдання: знайти поезію про земноводних.

 

Тема: Розмноження і розвиток земноводних. Різноманітність і охорона.

Мета: вивчити розмноження і розвиток земноводних;  з’ясувати основні етапи розвитку їх; ознайомитись з різноманітністю та значенням у природі і для людини; формувати вміння визначати земноводних за зовнішнім виглядом; виховувати зацікавленість до природи та бережливе ставлення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи та методичні прийоми: порівняння, словесні (розповідь, пояснення), словесно-наочні (спостереження)

Базові поняття: земноводні, пуголовок, цьоголіток, ряд Хвостаті земноводні, ряд  Безхвості земноводні.

Засоби навчання: таблиця «Різноманітність земноводних», малюнки, фотографії земноводних, мультимедійна презентація.

План уроку:

  1. Розмноження та розвиток земноводних
  2. Сезонні явища у житті земноводних
  3. Різноманітність земноводних
  4. Роль земноводних у природі та житті людини

Хід уроку

  1. Організаційний момент ( 2 хв.)
  2. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності  ( 3 хв.)
  3. Актуалізація теоретичних знань ( 4 хв.)
  4. Виклад учителем нового матеріалу ( 15 хв.)
  5. Узагальнення та закріплення нового матеріалу ( 11 хв.)
  6. Підсумок уроку( 5 хв.)
  7. Виставлення оцінок та їх мотивація ( 3 хв.)
  8. Інструктаж з домашнього завдання ( 2  хв.)
  1. Організаційний момент 

Привітання, перевірка відсутніх та підготовки учнів до заняття.

Учитель: Для успіху на уроці нам потрібен ваш хороший настрій. Тому подивіться у вікно, як сіяє сонечко, тому усміхніться один одному та побажайте всього доброго.

  1. Мотивація  навчально- пізнавальної діяльності

Ставлення людини до жаб, ропух та інших представників земноводних дуже різне, їм приписують різноманітне зло. Де закінчується вигадка і починається правда про земноводних? Сьогодні ми з вами спробуємо це з’ясувати,  познайомившись з різноманітністю цих тварин.

  1. Актуалізація теоретичних знань

Вправа «Плутанина».

Знайти в тексті помилки, яких припустився автор.

Земноводні – це тварини, які живуть у прісних та сольоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба і кінцівок. Жаби мають 4 однакові ноги, з допомогою яких  легко ходять. Шкіра у жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу з допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце – двохкамерне, два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуття належить і бічна лінія, яка як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша  за нервову систему риб. Але краще розвинений задній мозок. Органи смаку розміщуються на верхній щелепі.

Відповідь: сольоних, шиї, однакові ноги, ходять, без залоз, зябра, двохкамерне, стала, бічна лінія, простіша, задній мозок, верхній щелепі.

  1. Виклад учителем нового матеріалу
  1. Розповідь учителя, показ презентації.

Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.

З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки (мал. №1), а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Мал. №1 Земноводним притаманний непрямий розвиток                                                                

ЛягушкаМал. №2

 Личинка жаб має назву пуголовок (мал. №2). Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних.

Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж - сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.

Сезонні явища у житті земноводних. Як і у риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.

Улітку земноводні ведуть активний спосіб життя, накопичуючи у внутрішніх органах запас поживних речовин. Восени зі зниженням температури довкілля активність земноводних зменшується, вони стають малорухливими. Тварини готуються до зимівлі й шукають придатні для неї місця. Зелені жаби зимують на дні тих самих водойм, де вони перебували все літо. Бурі жаби, залежно від виду, зимують і під водою, і на суходолі. Кумки і тритони, які влітку живуть у водоймах, на  зимівлю виходять на суходіл. Ропухи, які все літо мешкають на суходолі, там і зимують. Для наземної зимівлі земноводні вибирають ями, заповнені листям, нори гризунів, підвали, льохи, трухляві колоди повалених дерев тощо. Зимівля суходолі для земноводних не безпечніша, ніж у водоймі, через зимові коливання температури.                                                                                                                     

Різноманітність земноводних.

Відомо три ряди земноводних: Безногі, Хвостаті та Безхвості(мал.. №3)

Мал. №3

 Безногі земноводні поширені лише у тропіках. Їхнє червоподібне тіло пристосоване до риючого способу життя. Кінцівки відсутні, очі дуже маленькі. Більшість видів цього ряду (наприклад, кільчаста черв'яга) живе у ґрунті, інколи - у прісних водоймах (водні черв'яги). (мал. №4)

Кольчатая червяга Мал. №4

 У хвостатих земноводних(мал.№5) видовжене тіло, хвостовий відділ добре розвинений, передні та задні кінцівки розвинені здебільшого однаково, іноді задня пара відсутня (сирени). Довжина тіла від кількох сантиметрів до 1,8 м завдовжки, як-от у велетенської саламандри. Ця тварина мешкає в річках Японії та Китаю, живиться чорними, рибами, жабами тощо.

АксолотльМолодые огненные саламандры                                                       

 Мал. №5

           Аксолотль.                                              Саламандра вогняна.

 

 Запліднення у більшості хвостатих земноводних внутрішнє. Відомо близько 350 видів цих тварин (у фауні України -5)

Представниками фауни України є плямиста саламандра та чотири види тритонів. Плямиста саламандра має яскраве забарвлення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена на терені Карпат. Звичайний і гребінчастий тритони влітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують вони на суходолі (під пеньками, в купах листя тощо), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів - карпатський та альпійський - також поширені в Карпатах.

Цікаві представники хвостатих земноводних - протеї та сирени. Протеї трапляються у підземних водоймах Балкан. Як і в більшості мешканців підземних водойм, покриви протею позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя він зберігає зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько 30 см. Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберігаються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою. Довжина тіла сягає 70 см.
     Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди.(мал.. №6)

Мал. №6

 В Україні мешкає лише 12 видів цих тварин. Їхнє тіло коротке, оскільки хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку. Задні кінцівки розвинені набагато краще за передні, між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. Розміри безхвостих земноводних відносно невеликі: від 1,5 см (короткоголов) до 32 см (голіаф). Маса голіафа може сягати 3,25 кг.

В Україні поширені жаби, ропухи, квакші та кумки. Зелені жаби (наприклад, озерна) більшу частину свого життя мешкають у воді, а якщо й виходять на суходіл, то лише на короткий час. Від своїх водойм вони нікуди не віддаляються, там вони розмножуються та зимують. Бурі жаби (гостроморда та трав'яна) влітку мешкають на суходолі і лише на період розмноження переходять до водойм.

Ропухи пов'язані з водоймами менше, ніж жаби. В Україні відомі зелена та звичайна ропухи, а також очеретяна, що трапляються на Волині і в Карпатах. У ропух шкіра горбкувата, її верхній шар роговіє, що захищає тіло від пересихання. Ропухи активні переважно вночі, коли повітря більш вологе і прохолодне. Пересуваються вони тільки переповзаючи або невеликими стрибками. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі.

Квакша звичайна (деревна жаба) - єдиний вид земноводних у фауні України, який живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскраво зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша може прикріплюватись до плоских предметів - листків, стовбурів дерев і навіть до скла - та пересуватися по вертикальних поверхнях.

У чистих джерелах, криницях та інших невеликих водоймах протягом усього літа можна бачити невеликих безхвостих земноводних, які мають темне забарвлення з яскравими жовтими чи червоними плямами на череві. Це кумки. Кумка червоночерева поширена скрізь  в Україні, а жовточерева - лише в Карпатському регіоні.

Роль земноводних у природі та житті людини. Земноводними живиться багато тварин, і вони самі знищують чимало безхребетних, регулюючи тим самим чисельність шкідливих і кровосисних видів. Деякі види земноводних (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жабу, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. Земноводні - класичний об'єкт лабораторних досліджень учених, студентів-біологів і медиків, завдяки яким зроблено чимало відкриттів. У Токіо та Парижі жабам навіть споруджено пам'ятники.

До Червоної книги України занесено тритона карпатського та альпійського, саламандру плямисту, ропуху очеретяну, жабу прудку.

  1. Узагальнення та закріплення нового матеріалу

Повідомлення дітей ( з домашнього завдання). Робота у зошиті. Складання опорної схеми з даної теми.

  1. Підсумок уроку

Зачитування вірша Лейми Гайнуліної «Лягушка».

Ну кто говорит, что лягушки уродцы!

Он должен, наверно, себе уяснить:

Законы свои у суровой природы.

И главная цель у живого – чтоб жить.

Прыгунья, плавчиха – в воде и на суше,

Наряд у лягушки удобен и прост!

Зачем под  водой ей пушистая шерстка,

И прыгать мешал бы искрящийся хвост.

Я знаю, и в сказке «Царевна лягушка»

Есть скрытый,  но ясный для всех недосказ,

Что кто -то под шкурой лягушки озерной

От злобы царевну- красавицу спас.

Сказал ей: «Царевна, побудь-ка лягушкой».

Веселый и добрый лягушки народ.

В воде и на суше лягушечья шкурка

От зависти черной тебя сбережет.

И стала лягушкой царевна из сказки,

И, ставши лягушкой, мы знаем, спаслась,

А черне силы старались напрасно,

Как в сказке царевны судьба удалась,

А сколько лягушек (безчисленно много,

Их можно считать и считать без конца)

Отдали науке лягушечьи ноги,

На пользу науке отдали сердца.                                                                       

И если случаймо лягушку ты встретиш,                                                      

Ты тихо скажи ей: «Лягушка, прости!»

Погладь осторожно прохладную лапку,

На волю, как сказку, ее отпусти.

  1. Виставлення оцінок та їх мотивація
  1. Інструктаж з домашнього завдання

Вивчити параграф 38-39; пізнавальне завдання: зібрати народні прикмети, легенди про земноводних.

Категорія: Плани-конспекти | Додав: | Теги: скелет жаби, земноводні, жаби
Переглядів: 1253 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar