Головна » Файли » Читання мовчки

Дорога за хмари - Читання мовчки тексту-оповідання діалогічного характеру
31.05.2015, 01:57
загрузка...

Це — там, високо в горах, у царстві скель і могутніх правічних лісів...

На кам'янистому схилі, у зеленій гущавині дерев, ледь видніється лісникова хата з гнучкою радіощоглою на ній. Від хати по крутизні в'ється стежка вниз до потоку. Щоранку спускається нею босоніж чорняве смугле дівча років десяти. Це — Нателла, юна лісникова донька.

Шумить, вирує внизу потік. Скільки пам'ятає себе Нателла, усе вона чує цей шум. Ласкавий, милозвучний, мов колискова пісня, він її заколисує вечорами, і він же перший будить Нателлу вранці.

Чим ближче потік, тим гучніше вишумовує він з-поміж каміння дівчинці назустріч, немов радий погомоніти з нею.

— Здрастуй, потічку!

І потік усміхається їй мигтінням в'юнкої течії та білосніжною кучугурою шумовиння, що росте й росте у вирі під водоспадом. Коли вже надто заскучає Нателла за долинним своїм товариством, за ріднею, учи- телями, подругами,— то подає їм якусь звістку про себе. Різні є способи для цього. Можна пустити на воду паперового кораблика, а якщо немає під рукою паперу, то можна посилати в долину живі зелені листи. Добрий потік і цьому допомагає Нателлі, править їй за листоношу. Кине дівча на воду снопик гірської ожини чи рододендрона:

— Пливи!

І течія жваво підхопить, пригорне і радісно помчить униз, неначе вправний, моторний гонець... Ні ожина, ні рододендрони не ростуть унизу, на колгоспних плантаціях, і якщо тамтешня дітвора піймає на річці рідкісну гіллячку, то одразу догадається:

— Це від Нателли!

— Це звідти, з-під хмар!

Одного разу Нателлу розбудив віддалений дужий гуркіт, схожий на грім. Але це не могло бути громом, бо небо було чисте, і до того ж прогуркотіло десь унизу, в лунко ошумленій потоком ущелині, а не вище, за перевалом, де все літо живуть громи.

Що б це могло бути?

Вихопившись на найближчу скелю, Нателла стала зірко дивитися вниз. Ні хмари ніде, ні диму. Вилискують гори, спокійно дрімають на сонці ліси. Пусто, безлюдно в ущелині. Лише шум потоку порушує спо- конвічну тишу гір. Може, то їй почулося? Чи, може, де-небудь обвали- лася скеля, підмита потоком? Але незабаром ще дужчий гуркіт розко- тився внизу, в межигір'ї.

— Татку! — тривожно обернулася Нателла до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі. — Ти чуєш, татку? Загриміло, неначе грім!

Татко вийшов із-за дерев у своєму гірському капелюсі, у чорній, розстебнутій гімнастьорці, з рушницею на плечі. Утомлений після обходу, повільно спускається по камінню, усміхаючись до Нателли.

— Тебе налякав той гуркіт, Нателло?

— Я не злякалась, а тільки дивно ... І небо чисте, і грім гуркоче...

— То хороший грім, донечко... То каміння рвуть, дорогу будують.

Будують дорогу! Нателла радісно заплескала в долоні, кинулася батькові в обійми.

— Справжню, широку, татку? І аж сюди ходитимуть машини?

— І сюди, і вище, за перевал... Тоді я вже зможу показати тобі, де вітри з хмарами воюють...

— А що там далі за перевалом?

— За перевалом іще перевал... Набагато вищий за наш... А далі зно- ву долини й міста (О. Гончар, 463 сл.).

Тестові завдання

1. Як автор описує Нателлу? А Чорняве засмагле дівча років дев'яти. Б Біловолосе дівча років десяти. В Чорняве смугле дівча років десяти. Г Чорняве дівча приблизно десяти років.

2. Який художній засіб використано автором у реченні І потік усміхається їй мигтінням в'юнкої течії? А Епітет. Б Метафора. В Порівняння. Г Алегорія.

3. До якого стилю мовлення належить висловлювання? А Художній. Б Розмовний. В Публіцистичний. Г Науковий.

4. Як подавала Нателла звістку про себе долинному своєму товариству? А Пускала на воду паперового листа. Б Пускала на воду паперового кораблика. В Посилала живі зелені листи. Г Писала листи і передавала поштою.

5. Як упізнавала дівчинка скоре повернення тата? А Лаяв його собака. Б По знайомому наспівуванні пісеньки. В По знайомому його насвистуванні. Г Завжди повертався в один і той же час.

6. Через що Нателла заплескала в долоні і кинулася батькові в обійми? А Дізналася, що до них їдуть гості. Б Побачила, де вітри з хмарами воюють. В Дізналася, що проведуть телефон. Г Дізналася, що будують справжню широку дорогу.

Ключ

Номер завдання 1 2 3 4 5 6

 

Правильні відповіді В Б А Б, В В Г  

Категорія: Читання мовчки | Додав: | Теги: читання мовчки, Дорога за хмари текст, 5 клас, твір
Переглядів: 552 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
avatar