Головна » Файли » Читання мовчки

Тіні забутих предків - читання мовчки 10 клас
31.05.2015, 00:40
загрузка...

У долі Лесі Українки дві дати вражають якоюсь незбагненною містичністю. Народилася поетеса 13-го числа (за старим стилем), а померла у 13-му році ХХ століття. Між двома цими датами – стоїчна, мужня, від раннього дитинства й до ранньої смерті боротьба за здоров’я й саме життя. Боротьба, хай навіть і “без надії”, проте звитяжна й мужня. Звідки  в тендітної жінки така незламність, така міць і незборимість? Чи ж не від родовідного коріння йшла ота її непереборна  стійкість?

Про родовідне древо геніальної “дочки Прометея”, як прийнято називати Лесю Українку у літературознавстві, древі, що нараховує п’ять століть, згадували нечасто.  У літературознавстві радянському генеалогія була не в моді. Тому й зараз мало хто знає, що  в Лесиному родоводі був  герцог з Боснії і “бродяга з Греції”, був відомий шляхтич, і була дочка хорунжого козацького війська, були  декабрист і переяславський старшина.

По батьківській лінії Лесин рід  походить з Боснії.  Вже у ХІV ст. цей рід посідав помітну роль в історії свого  приадріатичного краю.  Під час розпаду королівства Тардка Першого Косачі  примудрилися зберегти  за собою округ Захулм’я. А 1444 року володар  цього самого Захулм’я Стефан Косач  виклопотав собі  у германського імператора Фрідріха титул герцога. Саме після цього округ почали називати Герцоговиною. І хоча  невдовзі територію Герцоговини завоювали турки,  назва ця закріпилася на всі подальші віки.

Втікаючи від помусульманення, син Стефана Косача Петро  залишив батьківщину й служив польському королю.  Як і належить шляхтичу, він відзначився у військах Яна Собеського, які 1673 року розгромили турків під Хотином.

Та все ж Петро був прибічником православної віри, тому й перебрався в Україну, де його гостинно прийняли й призначили сотником Стародубського полку.  Згодом у тому полку служили його син і онук. Косачі осіли на Чернігівщині, де й народився  Лесин  батько  Петро Антонович Косач.

Вступивши до Петербурзького університету, він провчився  там два роки, а тоді, змушений шукати порятунку від переслідувань за участь у студентських страйках 1861 року,  перевівся до університету Київського.  Вже через рік після закінчення університету молодого юриста призначили  головою мирових посередників Новгород-Волинського. Саме в тому мальовничому куточку Волині й народилася Леся.

Втім, предки по лінії матері були ніяк не менш відомі. Материнський рід сягав  еллінських джерел: десь на початку ХVІІ століття  спрага мандрів і пригод закинула в Україну  молодого, хороброго, до того ж письменного й освіченого грека. Щойно закипіло  народне повстання проти польського гніту – і той грек приєднався  до запорозького війська. Неабияка його сміливість, помножена на гострий розум  та освіченість, гарантували йому прихильність бойових побратимів. Тож і запропонував  Богдан Хмельницький тому запорозькому грекові  посаду драгомана, тобто перекладача при гетьмані. І стало прізвисько “драгоман”  спершу власним іменем, а згодом і основою прізвища  великого роду.

Лесин прапрадід Стефан Драгоман на запрошення гетьмана Розумовського переїхав до Гадяча. Пам’ятаючи заморське коріння свого роду, своє ім’я та прізвище  він  все ще писав грецькими літерами.

Та найбільше вплинули на Лесю долі її  діда Петра Драгоманова та рідного його брата Якова. Обидва були поетами, буди людьми достойними й знаними в Петербурзі.

Яків був активним учасником декабристського руху, і від каторги його врятувало лише те, що під час повстання на Сенатській площі він недужим лежав у шпиталі. Після допитів у Петропавловській фортеці його, двадцятитрьохрічного,  відправили служити у віддалений північний полк “під суворий нагляд”.

Молодший за нього на рік Петро, одержавши блискучу освіту в Петербурзі, “на благо царя и Отечества” служив недовго. Повернувшись в Україну, він збудував  родинну садибу в Гадячі, де й народилась  мати Лесі Українки.  Там, неподалік від будинку, на високій горі, пізніше збиралися молоді учасники  “Плеяди”, звідти пішов назустріч  нелегкій своїй долі Лесин дядько – Михайло Драгоманов, учений і політичний діяч, що закінчив життя у вимушеній еміграції. (За С.Бондаренком; 580 сл.)

 

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

 

1. У літературознавстві Лесю Українку прийнято називати

а) Мавкою;

б) Сестрою Пометея;

в) Дочкою Прометея;

г) Неопалимою купиною.

2. Предметом дослідження науки генеалогії є:

а) будова і властивості земної кори;

б) походження родів та історія родів;

в) зміни в живій природі як результату діяльності людини;

г) твори античної поезії.

3. Родовідне древо Лесі Українки нараховує

а) два століття;

б) три століття;

в) чотири століття;

г) пять століть.

      4. По батьківській лінії рід Лесі Українки походить

а) з Чехії;

б) з Боснії;

в) з Німеччини;

г) з Шотландії.

5. Предок поетеси Стефан Косач мав титул

а) принца;

б) барона;

в) графа;

г) герцога.

6. Пращур поетеси Петро Косач був сотником

а) Чернігівського полку;

б) Стародубського полку;

в) Полтавського полку;

г) Уманського полку.

7. Батько письменниці Петро Антонович Косач мав

а) філологічну освіту;

б) медичну освіту;

в) юридичну освіту;

г) природничу освіту.

8. Предок Лесиної матері грек драгоман прийшов в Україну

а) наприкінці ХVІ століття;

б) на початку ХVІІ століття;

в) в середині ХVІІІ століття;

г) у кінці ХVІІІ століття.

9. Драгоманом на Січі називали

а) кобзаря;

б) особливо вправного воїна;

в) лiкаря;

г) перекладача.

10. Учасником декабристського руху був

а) дід Лесі  Петро  Драгоманов;

б) брат діда Петра  Яків Драгоманов;

в) дядько Лесі Михайло Драгоманов;

г) батько Лесі Петро Антонович Косач.

11. Родинна садиба Драгоманових, де народилась Лесина матір, була

а) у Гадячі;

б) у Луцьку;

в) у Колодяжному;

г) у Кутаїсі.

12. В основу опрацьованого тексту покладено

а) розповідь;

б) опис;

в) роздум;

г) розповідь з  елементами роздуму.

Категорія: Читання мовчки | Додав: | Теги: Тіні забутих предків, читання мовчки, 10 клас
Переглядів: 396 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar