Головна » Файли » Читання мовчки

З-під евкаліптів. Читання мовчки тексту публіцистичного стилю
07.06.2015, 00:06
загрузка...

Давно збирався написати про цього достойного чоловіка, та стримувала думка: в інших є більше на те підстав. Він організовував їхні літературні вечори там, на п'ятому континенті, вони гостювали в його оселі в Нью-порті, що поблизу Мельбурна,— їм, як то мовиться, й карти в руки.

Лев Толстой колись обмовився, що він відчуває людей фізично. Фізичне відчуття можливе й на відстані, якщо підґрунтя його — кількарічне листування і прочитані книжки адресата.

Адресат отой — Дмитро Васильович Нитченко, без подвижницької праці якого життя української спільноти в Австралії мені просто не уявляється.

Понад чотири десятиліття живе він у загадковій країні кенгуру й евкаліптів. А до того було дитинство в заможній хліборобській родині на Полтавщині, навчання в індустріально-технічній школі в Зінькові, праця у П'ятигорську, Краснодарський робітфак, на який він, до речі, потрапив завдяки втручанню брата Луначарського і звідки невдовзі був вигнаний як «класовий ворог». Нарешті Харків, мовно-літературний факультет педагогічного інституту, робота в Державному видавництві України, прилучення до активного літературного життя колишньої столиці, війна, полон, еміграція.

Звичайно, це тільки голий перебіг фактів. А за ними — півжиття переслідувань, поневірянь, розпачу, голодомору, трагедії ближніх, що невіддільні від загальнонародної трагедії періоду найкривавішого розгулу сталінщини. Про все це Дмитро Васильович ґрунтовно розповів у своїй найголовнішій книжці «Від Зінькова до Мельбурну», яка має підзаголовок «Із хроніки мого життя».

Цікаві записи, що вів їх Дмитро Васильович у таборі переселенців у Німеччині, вони органічно вплелися у загальну канву його книги. Своєрідна атмосфера емігрантського середовища, викладацька робота в Ульмівській українській гімназії, літературні вечори, спроба налагодження культурного осередку, як і факти з письменницьких біографій — усе це для нашого читача, на жаль, і досі tегга іnсоgnita.

Працю Д. Нитченка треба б видати в Києві, аби матеріал цей увійшов в обіг, у живий літературний процес відродження. «Від Зінькова до Мельбурну» — книга, яка не тільки увиразнює давно відшуміле мину- ле, дає живий поштовх уяві, а й змушує не раз замислитися над тим, що відбувається в Україні сьогодні. Чого вартий хоча б розділ, де йдеться про історію русифікації Харківського медичного інституту. Або ось таке, цитую: «В плані українізації на Північному Кавказі, головним чином, на Кубані, відкрилося 240 українських шкіл. У станиці Полтавській відкрився український педагогічний технікум. У самому Краснодарі, крім педтехнікуму, були українські відділи в педінституті, сільськогосподар- ському інституті. Усе це радувало наші серця». Як сумно читати ці рядки, знаючи, що сталося з українською культурою потім, зокрема в тому регіоні, про який згадує автор.

З 1949 року Дмитро Нитченко в Австралії. З товкучки і невлаштованості нашого сьогодення ми схильні дивитися на діаспору ледь не заздрісно, як на щось суціль заможне, що процвітає і благоденствує. І вже зовсім не замислюємося над тим, ціною яких зусиль утверджувалися на чужині переселенці з України.

Не знаю, як попервах складалася доля Д. Нитченка, але з уривчастих розповідей колишнього галичанина Б. Подолянка, до слова сказати, колеги і товариша Дмитра Васильовича, вимальовується воістину драматична картина. Усе там було: і повсякденна важка боротьба за виживання, і відчай, і приниження, і складнощі через незнання англійської мови — загалом болісний процес адаптації (В. Базилевський, 480 сл.).

Тестові завдання

1. Від чийого імені ведеться розповідь у тексті? А Письменника Д. Нитченка. Б Автора тексту. В Галичанина Б. Подолянки. Г Лева Толстого.

2. Розташувати факти із життя Д. Нитченка в хронологічному порядку. А Праця в П'ятигорську. Б Робота а Державному видавництві України. В Навчання в індустріально-технічній школі в Зінькові. Г Краснодарський робітфак. Д Навчання на мовно-літературному факультеті педінституту в Харкові.

3. У якій країні Д. Нитченко знаходився в таборі переселенців до виїзду в Австралію? А Німеччина. Б Австрія. В Франція. Г Польща.

4. З якого року Д. Нитченко живе в Австралії? А 1940 р. Б 1959 р. В 1949 р. Г 1963 р.

5. Де оселився Д. Нитченко в Австралії? А В Аделаїді. Б У Сиднеї. В У Мельбурні. Г У Ньюпорті.

6. Який підзаголовок має книга Д. Нитченка «Від Зінькова до Мельбурну»? А «Біографічна хроніка». Б «На шляху до еміграції». В «Мої спогади». Г «Із хроніки мого життя».

7. Про що розповідається в книзі «Від Зінькова до Мельбурну»? А Про активне літературне життя в Києві. Б Про організацію літературних вечорів на п'ятому континенті. В Про півжиття переслідувань, поневірянь, розпачу, трагедії ближ- ніх. Г Про утвердження на чужині переселенців з України.

8. Установити відповідність між твердженнями правого й лівого стовпчика.

А На Кубані ... 1 Відкрито українські відділи в педінституті

Б У Краснодарі ... . 2 Відкрито український педагогічний технікум.

В У станиці Полтавській ...  З Відкрито 240 українських шкіл.

9. Як автор називає Австралію в тексті? А П'ятий континент. Б Загадкова країна кенгуру і евкаліптів. В Емігрантський острів. Г Країна переселенців.

10. У якому значенні в тексті вжито вислів «їм і карти в руки»? А Виявляє свої приховані наміри. Б Показати свої знання, уміння. В Показати справжню суть справи. Г Досягти поставленої мети.

11. Назвати український відповідник вислову Іегга іпсо§піїа. А Переселенці на чужині. Б Моя земля. В Незаселена земля. Г Невідома земля.

12. У реченні Усе там було: і повсякденна важка боротьба за виживання, і відчай, і приниження, і складнощі через незнання англійської мови — загалом болісний процес адаптації до виділеного слова дібрати синонім.

Ключ

Номери завдань 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Правильні відповіді Б (В, А, г, Д, Б) А В Г г В (А-3, Б-1, В-2) Б Б Г пристосування

Кількість балів 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Категорія: Читання мовчки | Додав: | Теги: читання мовчки, текст, евкаліптів
Переглядів: 659 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar