Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Батько
04.12.2019, 05:07
загрузка...

Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Він мав темні коси й великі розумні сірі очі. Тільки в очах його чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності й несвободи. Весь у полоні суму й весь водно­час із якоюсь внутрішньою високою культурою думок і по­чуттів.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно працював, який був дужий і чистий! Тіло біле, без єдиної цяточки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу ско­ринкою хліба, щоб не покрапати рядно, розстелене на траві над самою Десною. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість.

З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, вели­ких учених або сіячів, він годився на все. Багато виростив він хліба, багатьох нагодував, урятував від води, багато землі пе­реорав, поки не звільнився від свого смутку.

У виконання вічного закону життя, схиливши сиву голову, шапку знявши й освятивши думки мовчанням, повертаю я прибитий журбою талант свій до нього, нехай сам продиктує мені свій заповіт.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: про батька, твір, переказ, опис людини
Переглядів: 56 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar