Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Дніпро сьогодні
11.05.2014, 14:51
загрузка...

текст

«Реве та стогне Дніпр широкий» – художній образ могут­нього Славути яскраво змальований Тарасом Шевченком. Ві­домий історик Дмитро Яворницький узагальнює природний потенціал цієї водної артерії, говорячи про могутність, повноводність, багатство Дніпра з його розкішними зеленими до­линами, лісами, плавнями, повними всякого птаства, звіру. Згадки про цю річку знаходимо в джерелах давньогрецького історика Геродота, який писав, що Борисфен зі скіфських рік після Дунаю – найбільша й найбагатша поживними продукта­ми між усіма річками взагалі, крім єгипетського Нілу.

До XIX ст. екосистема Дніпра розглядалася з позиції її транспортних можливостей. У зв’язку з бурхливим розвитком економіки транспортний складник набував дедалі більшого значення, оскільки дешевої й розгалуженої мережі доріг не було.

У часи радянської влади радикально змінилося ставлення до природи, а саме: природа – не храм, а майстерня, і людина в ній господар. Це дало поштовх велетенським перетворенням у довкіллі. Було прийнято рішення про будівництво Дніпров­ської ГЕС, для чого створювалося Дніпровське водосховище. Головна мета будівництва була така: прохід без переванта­ження суден, отримання дешевої електроенергії й можливість істотно збільшити площу зрошувальних земель.

У стислі терміни запланованої мети досягли, але ніхто не врахував негативних наслідків будівництва. Це втрати від знищення такої перлини природи, як дніпровські пороги й недосліджених історичних пам’яток скіфсько-козацького часу. Не взято до уваги, що замулення водосховища призведе до перетворення річки у водойму озерно-болотного типу.

Ігнорувалося, що під час запланованого затоплення вини­кає безліч мілководних ділянок із наступним цвітінням води, а зміна рівня води для потреб гідроенергетики призведе до знищення окремих видів риб.

Розпочалася реалізація проекту спорудження Дніпров­ської ГЕС, невдовзі затопили два нижніх пороги й водосхови­ще майже сформували. При цьому товщина шару мулу збіль­шилася приблизно вдвічі, тобто чітко проявився озерний тип водойми. Істотно погіршився хімічний склад води.

У повоєнний період створюються ще п’ять водосховищ. Таким чином, план перебудови екосистеми Дніпра було за­вершено. Що ж ми отримали в результаті?

Насамперед з’явилася можливість перевезення пасажирів і вантажів без перевантаження. Але динаміка зміни цих показ­ників свідчить про постійне зменшення частки водного тран­спорту в загальних обсягах перевезень.

Будівництво гідроелектростанцій начебто дало змогу отри­мати дешеву й екологічно чисту електроенергію. Справді ж, утримання каскаду Дніпровських ГЕС коштує країні в 6-30 разів більше, ніж вартість енергії, що на них виробляється. Отож не така вже й дешева наша гідроенергетика!

Очікуваного збільшення вилову риби також не відбулося. У Дніпрі зовсім зникло чимало видів типових річкових риб, зокрема білуга, осетер та оселедець, лосось, річковий вугор, а також катастрофічно зменшилася чисельність стерляді, голо­вня, жереха, линка. їх місце зайняли озерні лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь. Останніми роками дедалі побільшало товстолобика й білого амуру.

Усе це – наслідок цвітіння води, знищення природних не­рестилищ, загибелі малька в гідроагрегатах ГЕС, коливання рівня води протягом доби, її забруднення та неефективності штучного риборозведення.

Чим швидше усвідомимо необхідність повернення екосис­теми Дніпра в природний стан, тим надійніше забезпечимо умови для нинішніх і прийдешніх поколінь розбудови сталого розвитку.

(452 слова) За А. Шапарем

переказ

У словах Тараса Григоровича Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий»,— яскраво змальовано образ могутнього Славути. Про могутність, повноводність, багатство цієї водної артерії, про розкішні зелені ліси на його берегах, плавні, повні всяких тварин і птахів, говорить і відомий історик Дмитро Яворницький. Згадує про цю річку — Борисфен — і давньогрецький історик Геродот. Він писав про те, що зі скіфських рік після Дунаю вона найбільша й найбагатша поживними продуктами між усіма річками взагалі, крім Нілу.

До XIX ст. Дніпро розглядався з позиції транспортних можливостей. Через бурхливий економічний розвиток зростало значення транспортного чинника, адже не існувало дешевої й розгалуженої мережі доріг. За часів радянської влади ставлення до природи змінилося. Вважалося, що природа не храм, а майстерня. Людина позиціонувалася господарем природи. Це спричинило великі перетворення у довкіллі. З метою створення проходу без перевантаження суден, отримання дешевої електроенергії та для істотного збільшення площі зрошувальних земель вирішили будувати Дніпровську ГЕС, для чого створили Дніпровське водосховище.

Запланованої мети досягли дуже швидко, та не врахували негативних наслідків будівництва. Було знищено таку перлину природи, як дніпровські пороги, зруйновано недосліджені історичні пам’ятки скіфсько‑козацького часу. Залишилося поза увагою й те, що замулення водосховища призведе до перетворення річки на водойму озерно‑болотного типу. Проігнорували й те, що під час запланованого затоплення виникне безліч мілководних ділянок із подальшим цвітінням води, а зміна рівня води для потреб гідроенергетики знищить окремі види риб.

Спорудження Дніпровської ГЕС розпочало, було затоплено два нижніх пороги й майже сформовано водосховище. При цьому приблизно вдвічі збільшився шару мулу, тобто чітко проявився озерний тип водойми, а хімічний склад води істотно погіршився.

Після війни створили ще п’ять водосховищ, завершивши план перебудови екосистеми Дніпра. Який же результат? Досягнуто можливість перевезення пасажирів і вантажів без перевантаження, проте динаміка зміни цих показників унаочнила постійне зменшення частки водного транспорту в загальних обсягах перевезень.

Будівництво ГЕС начебто дало змогу отримати дешеву й екологічно чисту електроенергію, проте вартість утримання каскаду цих гідроелектростанцій в 6‑30 разів перевищує вартість енергії, що на них виробляється. То чи дешева наша гідроенергетика?

Не відбулося і збільшення вилову риби, адже зникло чимало видів типових річкових риб, зокрема осетер та оселедець, лосось, білуга, а також зменшилася чисельність стерляді, головня, линка. Замість них з’явилися озерні лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь. Останнім часом збільшилася кількість товстолобика й білого амуру.
Все це сталося через цвітіння води, знищення природних нерестилищ, загибель малька в гідроагрегатах ГЕС, коливання рівня води протягом доби та її забруднення. Нагальною є необхідність повернення екосистеми Дніпра до природного стану, що забезпечить умови для сталого розвитку нинішніх і прийдешніх поколінь.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 1697 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar