«Реве та стогне Дніпр широкий» – художній образ могут­нього Славути яскраво змальований Тарасом Шевченком. Ві­домий історик Дмитро Яворницький узагальнює природний потенціал цієї водної артерії, говорячи про могутність, повноводність, багатство Дніпра з його розкішними зеленими до­линами, лісами, плавнями, повними всякого птаства, звіру. Згадки про цю річку знаходимо в джерелах давньогрецького історика Геродота, який писав, що Борисфен зі скіфських рік після Дунаю – найбільша й найбагатша поживними продукта­ми між усіма річками взагалі, крім єгипетського Нілу.

До XIX ст. екосистема Дніпра розглядалася з позиції її транспортних можливостей. У зв’язку з бурхливим розвитком економіки транспортний складник набував дедалі більшого значення, оскільки дешевої й розгалуженої мережі доріг не було.

У часи радянської влади радикально змінилося ставлення до природи, а саме: природа – не храм, а майстерня, і людина в ній господар. Це дало поштовх велетенським перетворенням у довкіллі. Було прийнято рішення про будівництво Дніпров­ської ГЕС, для чого створювалося Дніпровське водосховище. Головна мета будівництва була така: прохід без переванта­ження суден, отримання дешевої електроенергії й можливість істотно збільшити площу зрошувальних земель.

У стислі терміни запланованої мети досягли, але ніхто не врахував негативних наслідків будівництва. Це втрати від знищення такої перлини природи, як дніпровські пороги й недосліджених історичних пам’яток скіфсько-козацького часу. Не взято до уваги, що замулення водосховища призведе до перетворення річки у водойму озерно-болотного типу.

Ігнорувалося, що під час запланованого затоплення вини­кає безліч мілководних ділянок із наступним цвітінням води, а зміна рівня води для потреб гідроенергетики призведе до знищення окремих видів риб.

Розпочалася реалізація проекту спорудження Дніпров­ської ГЕС, невдовзі затопили два нижніх пороги й водосхови­ще майже сформували. При цьому товщина шару мулу збіль­шилася приблизно вдвічі, тобто чітко проявився озерний тип водойми. Істотно погіршився хімічний склад води.

Читати далі...