Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Дорогами Галичини
08.04.2015, 22:25
загрузка...

Леся ледве не з дитинства цікавилася Галичиною. Там вона дебютувала як поетеса, там друкувалася ї мати Олена Пчілка, проживали друзі і знайомі Косачів, зокрема письменники Іван Франко, Михайло Павлик, Наталя Кобринська.

Важкими, тернистими були шляхи славетної доньки нашого народу до вершин поетичної творчості і вселюдського визнання. Та не раз зривала поетеса і квіти щастя. Дороги життя часто проводили Лесю до Львова. Це місто відіграло у її долі надзвичайну роль. Саме тут були надруковані перші твори, коли їх авторці було лише 14 літ. Тут великий Іван Франко взявся за видання першої збірки «На крилах пісень», а згодом і другої – «Думи і мрії». Сучасники гадали, що жінка-митець здатна жити лише у світі своїх поезій. Та несподівано Україна почула голос глибокого філософа, політика, знавця душі народу, найосвіченішої жінки краю на свій час.

Був період у житті поетеси, коли думала переселитися з омосковщеної України кудись у вільний край, щоб, не криючись, займатися творчістю і давати крила новим думкам. Найзручнішим місцем для цього був Львів. Але з чого жити? Не маючи ніякого диплома, Леся могла сподіватися хіба що на випадковий заробіток від приватних уроків та перекладів. Так Львів і залишився недосяжною мрією.

Проте ім’я І. Франка увійшло в біографію поетеси міцно і назавжди. Майже ніщо істотне в житті Лесі не пройшло повз його увагу. Її вірші, драми, публіцистика – все це якимось чином пов’язане з невсипущим Каменярем. Ні, він не намагався перехопити роль опікуна чи наставника Лесі. Лише пильнував кожен її крок на творчому шляху і, коли треба було, втручався, щоб розумним словом, дружньою порадою підтримати поетесу в її власних зусиллях.

Франкова заохота і підтримка молодої поетеси була не такою вже й м’якою, як здається. Лесі часто була адресована і його гостра, навіть іронічна, але безумовно правдива критика. Так, Франко не визнавав багатьох ранніх творів поетеси, вважаючи їх лише “ремісницькою роботою», що не будить глибоких почуттів і тому не потрібна. Але тут же критик знаходив і такі твори, з яких поставав майбутній геній.

З виходом у світ другої збірки Франко збагнув, що Леся не потребує вже наставника, а лише товариша, спільника по перу. Та й сам він не раз відчував потребу в її судженнях і порадах. А від цього дружба лиш міцнішала, перетворювалася на тісний союз двох велетнів великої української культури.

Тому й не дивно, що Галичина стала невід’ємною частиною долі незабутньої і дорогої нам, галичанам, поетеси.

За А. Костенком

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: переказ дорогами Галичини, gthtrfp
Переглядів: 3414 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.7/10
Всього коментарів: 1
avatar
1
киньти повну версію бутласка
avatar