Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Дружина поета
07.11.2014, 07:45
загрузка...

Текст публіцистичного стилю для стислого переказу із творчим завданням

Дружина поета

Поет запропонував Марії одружитися на третій день знайомства. Їй першій він читав свої твори, а вона й сама кохалася в поезії, писала вірші і знала їх безліч напам’ять. А які були щасливі вечори, коли обоє співали у супроводі гітари! Невдовзі Володимир Сосюра переконався, що його тендітна подруга, сповнена сміху, пісень, була сміливою й відчайдушною і за свого поета готова була кинутися у вогонь і у воду.

На початку 30-х похід влади проти українських інтелігентів набирає потужніших обертів. Сосюру «коронують» тавром, що мало назву «зоологічний націоналіст». Він підтримував політичні погляди М. Хвильового, і цього було досить, щоб перекреслити поетові життя. Його не друкували, з ним боялися вітатися. Тоді його порятувала Марія своїми клопотаннями перед високими чинами. Але вірш «Любіть Україну» став приводом для нових звинувачень.

… Марія мала зникнути без усякого розголосу: вийти з дому і не повернутися. Цим було б завдано Сосюрі найдошкульнішого удару, дужчого, ніж страх перед власним кінцем. Він любив її понад усе, а втративши, був би знешкоджений як поет-дисидент. О першій дня (Сосюру саме запросили на прем’єру денного спектаклю) у квартирі пролунав телефонний дзвінок. Ввічливий голос просив Марію Гаврилівну про послугу: підійти до Міністерства держбезпеки і підтвердити особистість однієї людини. За хвилину дружина поета виходила з дому. Щось підштовхнуло її сказати синові, куди йде, і тому вона не зникла безслідно.

До установи ходи хвилин на десять. Біля неї зупинилася легківка, і чоловік у цивільному повідомив, що йому доручено її підвезти. Вона сприйняла це як вияв особливої поваги до неї і… зникла з життя на п’ять років.

…Камера-одиночка у підвалі. На підлозі солом’яна підстилка. Щодоби, три місяці підряд, тривали допити. Ні, її не били. Але виснажували позбавленням сну і відпочинку. У будь-який час ночі або дня викликали на допити. Щоб купити собі якщо не звільнення, то полегшення, вона мала зізнатися, в яких терористичних організаціях була задіяна, а ще розповісти про «націоналістичну діяльність» українських письменників. З відразою кидала слідчому в обличчя:

-      Із терористів знаю лиш вас! Бо ви тероризуєте людей.

Слідчий втратив самовладання. Заздалегідь вибудувана справа не просувалася. Марія вироку не підписала, марно сподіваючись на якусь законність. А Володимир Миколайович нічим не зміг допомогти дружині – сам чекав на арешт.  Його ім’я фігурувало на шпальтах газет поряд з іменами Петлюри та Бандери.

Таборів у її житті було п’ять.

Казахстан, Карагандиська область. Уся затаврована: мітки на спині, шапці, спідній білизні. За ніч мала висушити 500 пар арештантського взуття.

Карабас. Кам’яний кар’єр. У підвісній люльці за кільканадцять метрів над землею довбала кайлом кам’яну стіну – сировину для асфальтного заводу. Часом каміння падало й калічило жінок.

Чурубай-Нура. Цегельний завод. Працювали вночі. Виймали гарячу цеглу з печей, температура в яких понад 900 градусів. Рукавиці горіли на руках. Поверталися в бараки о шостій ранку, падаючи від утоми, тому бралися попід руки. Сон уривками серед дня сили не відновлював. Упадеш – можуть добити конвоїри.

Кемерово, сільськогосподарський табір. Сибірська зима. Викопували з-під снігу картоплю. Ніякого знаряддя – «не положено». Голими руками довбали землю. Лісоповал і лісосплав на річці Томі. Рубали величезні кедри, ялини, тоді сотні метрів тягли їх до річки.

Табори мало різнились один від одного. Триповерхові нари в бараках, злочинний світ, бійки. Арештантки втрачали жіночу подобу. Траплялося, що не витримували, накладали на себе руки. А Марія жила і боролася заради сина. Не забула вона і свого поета…

До шостого табору не потрапила. По дорозі на роботу дізналася про смерть Сталіна. На пересильному пункті оголосили, що вони вільні. Воля! І хліб! Тепер його давали без обмежень. У серці сумніви: чи любитиме зранену, змучену, постарілу Марію її поет? А невдовзі Володимир-старший, втомлений горем розлуки й чеканням, обціловував зношений арештантський одяг і плакав, ніс її, легеньку, як пір’їну, на руках по вулицях до самого дому.

Вони щасливо прожили разом ще десять років і два місяці. Вони більше не розлучалися. «…В мої роки я, як юнак, люблю тебе… Моє серце заледеніло б без тебе, і смислу нема в житті без тебе. Ти все навколо мене і в мені зігріваєш, як весняний теплий вітер. Дивно і не дивно, що пишу тобі, як молодій дівчині. В моїх закоханих очах ти завжди будеш молодою».

Поет робив усе можливе, щоб якнайшвидше одужала Марія від спогадів про пережите. Він знав, як це зробити: «У мене так багато для тебе слів-алмазів, слів-квітів. Мені хочеться засипати ними тебе, щоб ти вічно жила в моїх піснях, щоб люди брали приклад з нашої любові».

Їхнє кохання, велике й одухотворене, зазнало нелегких випробувань. Тривала розлука не обламала його цвіту. Через усе життя, через горе і страждання, не розхлюпавши, не забруднивши, пронесли вони чисте і святе у своїх душах.

736 слів

За Н. Пільгук

Наведіть приклади історії саможертовного кохання видатних людей, яке возвеличило їх, піднесло понад часом.

 

 

 

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 6979 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.8/6
Всього коментарів: 0
avatar