Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Я лише втратив час…
15.04.2015, 22:10
загрузка...

Коли Джон і я, одинадцятилітні, вперше переступили поріг цієї «фортеці», чоловічої школи «Куоррі Бенк», та відсвяткувала своє тридцятиріччя. Однак нам здавалося, що будівля стоїть принаймні років 230, настільки все виглядало патріархальним як зовні, так і в глибокій суті. Учителі носили грізні чорні мантії, учнів зобов’язували з’являтися в шкільних галстуках і чорних куртках. Гнітючий, скажу вам, вигляд. Вихователь проводив облік поганих оцінок, а кожна така оцінка була порушенням шкільної дисципліни. За два таких порушення належало відбути кару – годину примусової роботи після закінчення уроків; це могло бути прибирання листя чи миття підлоги. За кілька років у цій школі Джон і я перегорнули стільки листя, скільки нормальна людина не бачить за все життя. За більш серйозні порушення карали викликом до кабінету директора (це приміщення було «рідним» і «близьким» для нас обох) і, що було не рідкістю, наступним лупцюванням, яке директор здійснював власноручно.

У 50-х роках фізичні покарання все ще були в моді у середній школі «Куоррі Бенк».

Навчаючись у початковій школі, Джон виявив здібності до малювання й англійської мови, я ж вважався схильним до математики і природничих наук.

Але далі успішність наша блискуче падала, врешті ми скотилися до найнижчого рівня і опинилися серед затятих нероб і недоуків. Невдовзі ми набули репутації розважальників класу, чим доводили до люті своїх наставників. Записи у наших щоденниках набували все зловіснішого характеру: «Поведінка вкрай незадовільна», «Безнадійний», «Клоун класу» - це та невелика частина епітетів, якими вчителі оцінювали нашу вихованість і якими ми «потішали» батьків. І все ж я й тепер переконаний, що причина нашого неуцтва криється в самій «Куоррі Бенк». Більшість наших наставників настільки загрузли в трясовині застарілих традицій, що їм і на думку не спадало звернути увагу на наші здібності і розвинути їх: їхня робота, як вони вважали, полягала в примусовому накачуванні нас фактами і цифрами, які, як ми й передчували, надалі виявилися зовсім непотрібними. І якщо Джон досягнув значних успіхів як художник, письменник і музикант, то швидше всупереч, а не завдяки своїй шкільній освіті.

Джон Леннон був ненаситним читачем, проте регулярно недобирав балів з англійської літератури, оскільки його улюблені книги рідко збігалися з тими, які вивчалися. Навіть у найпроблематичніше періоди нашого пробування у школі Джон багато писав і малював, - правда, частенько його таланти перетворювалися на знаряддя для бешкетництва. Він гарячково малював під час уроків, вдаючи, ніби записує за вчителем. Та як тільки траплялася нагода, Джон моментально перекидав плоди своїх творінь на мою парту (особливо, коли йому хотілося піджартувати наді мною на уроці математики, яку я дуже любив, а Джон ненавидів). Серед малюнків звичайно ж були сміховинні карикатури на учня чи вчителя, які опинялися в даний момент перед класом. Мене розбирав сміх, і від учителя діставалося, звичайно, не Леннону.

Нерідко Джон приносив до класу нову власну розповідь, поему чи комічну пародію на відомі літературні або музичні твори. Всі вони підшивались у великий шкільний зошит, який  Джон назвав «Дейлі хаул» («Щоденний крик»). Автор обігрував типові для Англії назви газет: «Дейлі експрес», «Дейлі ньюс» тощо.

Його епічні твори були пересипані короткими, стилізованими під гумор повідомленнями, численними коміксами. Свої твори Джон населяв усілякими фантастичними персонажами. Однокласникам так подобалися ці випуски, що за ними шикувалася справжня черга, і Джон змушений був завести спеціальний аркуш, на якому записував тих, хто брав твори додому.

Згодом цей талановитий, але своєрідний учень згадував: «Деякі вчителі - їх було небагато – підтримували мої заняття малюванням, наполягали, аби я писав. Але більшість намагалася зробити з мене якогось зубного техніка чи такого вчителя, як самі… Не думайте, що я став особистістю, коли з’явилися «Бітлз». Я був особистістю все своє життя… І лише втратив час у школі.»

 

 

 

 

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 4398 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.2/4
Всього коментарів: 0
avatar