Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Кава Юрія Кульчицького
11.05.2014, 14:06
загрузка...

Діялося це 1683 року далеко від України.

Величезна армія турецького султана Ахмета II, яка завою­вала багато європейських міст, узяла в облогу столицю Ав­стрії Відень. Урятувати нечисленних захисників Відня могли тільки союзники – німці й поляки, якби вони прийшли на допомогу. Але союзники не знають, що турецькі війська сто­ять під самими мурами Відня. Щоб передати таку звістку, пробратися через ворожі кордони зголосився вусатий чолов’яга з люлькою в зубах. Він сказав, що знає турецьку мову й легко може видати себе за турка.

Це був український козак Юрій Кульчицький. На той час йому виповнилося сорок три роки. Народився він поблизу Самбора на Львівщині. Закінчив церковну школу і ще зовсім юним хлопцем подався на Січ. У походах і битвах швидко став бувалим козаком. В одному з походів йому не пощастило — по­трапив до турків у полон. Однак біда принесла Кульчицькому й користь: здібний бранець бездоганно вивчив турецьку мову. Після викупу з полону Кульчицький переїхав до Відня, де спо­чатку працював перекладачем, а потім став купцем.

Австрійські воєначальники вручили сміливцеві листа. Він, переодягнувшись у турецьке вбрання, разом із товаришем сербом Михайловичем зміг пробратися через ворожий заслін і передати листа союзникам. Ті швидко зібрали військо і руши­ли до Відня, щоб урятувати столицю.

І оборонці протрималися, доки надійшла допомога. Під сті­нами Відня об’єднані війська німців, поляків і козацькі пол­ки розгромили турецьку армію.

Зібралися після перемоги найшанованіші люди Відня й за­питали Кульчицького, якої винагороди бажають сміливці. Михайлович захотів грошей, щоб будинок купити. Кульчицький нічого не захотів, лише попросив віддати каву, яку тур­ки покинули з переляку в своєму таборі. Пояснив, що дуже любить каву, звик до неї в турецькому полоні. Віддали йому гору мішків з кавовими зернами. І довго всі дивувалися, наві­що нормальній людині пити таку гіркоту.

Пiзнiше Юрiй Кульчицький видав книжку про своï вiйськовi пригоди i в центрi Вiдня вiдкрив першу в мiстi кав'ярню. Кожен, хто прочитав книжку, йшов до кав'ярнi, щоб побачити героя. Купували каву, пили та
кривилися вiд гiркоти, аж сльози ïм з очей текли. Тодi Кульчицький вирiшив додавати в каву цукор, i тепер усi пили ïï iз задоволенням. Цей рецепт у нього перехопила вся Європа i до сьогоднi готує каву саме за ним. Шкода, що забули назвати ïï кава по-кульчицьки.

Отже, хороброго козака вiденцi запам'ятали не тiльки героєм, рятiвником свого мiста, а й першим вiденським кав'ярником.

Коли Кульчицький помер, уся столиця Австрiï ховала його з великими почестями. У XIX столiттi одну з вiденських вулиць назвали на його честь. А на одному з будинкiв було встановлено невелику бронзову
скульптуру Кульчицького у турецькому одязi. У лiвiй руцi вiн тримає тацю з фiлiжанками кави, а в ногах — трофеï розбитоï турецькоï армiï
- пощерблені ятагани, бунчуки, хоругви з півмісяцями.

переказ

В 1683 році величезна армія турецького султана Ахмета II завоювала багато європейських міст й узяла в облогу столицю Австрії Відень. Урятувати захисників Відня могла тільки допомога союзників: німців та поляків. Пробратися через ворожі кордони, щоб покликати допомогу, зголосився український козак Юрій Кульчицький. Було йому тоді сорок три роки. Він добре знав турецьку мову й легко міг би видати себе за турка. Народився він поблизу Самбора на Львівщині, закінчив церковну школу і ще зовсім юнаком подався на Січ. Бував у багатьох походах, але в одному з них потрапив до турків у полон. Здібний хлопець бездоганно вивчив турецьку мову, а після викупу з полону переїхав до Відня, де спочатку працював перекладачем, потім став купцем.

Австрійські воєначальники вручили Юрію листа до союзників. Переодягнувшись у турецький одяг, він разом із товаришем зміг пробратися через ворожий заслін і передати листа. Союзники швидко зібрали військо й рушили на допомогу Відню. Під стінами Відня об’єднані війська німців, поляків та українців (козацькі полки) розгромили турецьку армію.

Після перемоги найшанованіші люди Відня запитали сміливців, якої винагороди вони бажають. Товариш захотів грошей, щоб купити будинок. Кульчицький лише попросив віддати каву, яку турки покинули в своєму таборі. Він пояснив, що дуже любить каву, тому що звик до неї в турецькому полоні. Австрійці здивувалися, але віддали йому всі мішки з кавовими зернами.

Пізніше Юрій Кульчицький видав книжку про свої військові пригоди, а в центрі Відня відкрив першу в місті кав’ярню. Кожен читач, до чиїх рук потрапляла книга Кульчицького, йшов до кав’ярні,щоб побачити героя, потім купував каву, але вона була гірка і не подобалась людям. Тоді господар кав’ярні вирішив додавати в каву цукор. Рецепт кави у нього перехопила вся Європа і ще й до сьогодні готує каву саме так. Хороброго козака віденці запам’ятали не тільки, як рятівника свого міста, а й першого віденського кав’ярника.

Коли Кульчицький помер, його поховали з великими почестями, а в XIX столітті одну з віденських вулиць назвали на його честь тана одному з будинків встановили невелику бронзову скульптуру Кульчицького.

Чоловiк з ароматом кави

Про Юрiя Кульчицького в Украïнi нинi вiдомо небагато.
Украïнець за походженням, вiн виконував роль вiйськового аташе та перекладача у Вiднi. Згодом Кульчицький опинився в австрiйськiй дипломатичнiй мiсiï в Стамбулi й вiдiграв важливу роль у легендарнiй Вiденськiй битвi 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивiлiзовану Європу.
У Вiднi Кульчицький дiстав неформальний статус героя. Як нагороду, крiм будинку вiд магiстрату й медалi вiд короля, рятiвник отримав триста мiшкiв кави. Каву залишили в обозi турки, щоправда, австрiйцi вважали цi зернята кормом для верблюдiв. Полоненi верблюди кавовi зерна ïсти навiдрiз вiдмовлялися. Якби не вроджена пiдприємливiсть Кульчицького, кава могла б так i залишитися прикрасою якогось етнографiчного музею австрiйськоï столицi.
Проте Юрiй Кульчицький не розгубився вiдкрив кав'ярню спочатку тiльки для власних приятелiв, утаємничених у смак Сходу. Вiденцям кава засмакувала. Не останню роль у цьому вiдiграла колоритна постать рятiвника Вiдня, який засолодив гiркий напiй. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, особисто частував своïх гостей, пом'якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком i вершками. За переказом, саме експериментатор Кульчицький i винайшов напiй, що згодом дiстав iталiйську назву капучино.
Невдовзi на каву до Кульчицького почала заходити мiсцева аристократiя.
До кави подавали й круасани, за легендою, винайденi сусiдом-булочником, намовленим до цього Кульчицьким. Тодi круасани мали й символiчний пiдтекст у такий спосiб ласуни споживали iмiтацiю турецького пiвмiсяця.

Зазвичай вiдвiдувачi вмочували ïх у каву, що згодом стало навiть певною вiденською традицiєю. У Європi, як i в Туреччинi, кав'ярнi приваблювали всi верстви населення: полiтикiв, комерсантiв, творцiв i звичайних людей. У кав'ярнях виникали новi форми соцiальноï взаємодiï. Купцi, фiнансисти, страховики в пошуках мiсця для обговорення спiльноï справи шукали альтернативу звичайним на той час зiбранням. У кав'ярнях художники й письменники, якi зазвичай працювали на самотi, мали можливiсть поспiлкуватись один з одним i з iншими цiкавими для них людьми.
Триста трофейних мiшкiв iз кавою продали. Цей бiзнес не розвиватися не мiг, адже кавовий герой не лише заслужив почесне австрiйське громадянство, а й на все життя був звiльнений вiд сплати податкiв.
Кульчицький помер у розквiтi слави в 1692 роцi. Героя-кавовара поховали пiд кафедральним собором Святого Стефана, одного з найбiльших у Вiднi.

У 1862 роцi iменем Юрiя Кульчицького назвали вiденську вулицю, а згодом установили й пам'ятник простому шляхтичу iз Самбора. Європейськi кавовари, зокрема фiрма Якобз, певний час мали у своєму асортиментi каву Кульчицького. Тож на Заходi скромний галицький герой i його добрi справи бiльш знанi, анiж удома. Планується навiть зняти фiльм про Вiденську битву за участю американського актора Мела Гiбсона, який грав би короля Яна Собеського. Подвиг бравого галицького розвiдника, захопленого кавою, також має бути екранiзовано.

410 слiв За А. Борковським

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: Чоловік з ароматом кави
Переглядів: 2719 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
avatar