Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Хрестоматія народного життя. Про творчість Івана Котляревського
12.05.2014, 15:11
загрузка...

текст

Творчість Івана Петровича Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. З порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською та художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменству.

Життя і творчість Івана Котляревського припали на час, коли, здавалося, самі підмурки національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Невблаганна самодержавницька діяльність розбивала на друзки сподівання українського народу. Могутній і тотальний імперський тиск мав остаточно привести до знищення навіть можливих проявів національного духу.

Поневірянням, визиском, кров'ю вписано в літопис історії українського народу сторінки немилосердного XVIII століття. То був час, коли на історичному роздоріжжі народ міг втратити все: надії, традиції, культуру, майбутнє і, зрештою, себе. Стихійні процеси щораз захлиналися під безжальною силою і жорстокою сваволею царських сатрапів. Набирало розмаху кріпацтво з його дикунською мораллю та антилюдяними законами. «Доборолась Україна до самого краю», - писав її геній Тарас Шевченко.

І раптом серед мертвої тиші лунає сміх - зневажливий, саркастичний, життєрадісний. Той сміх не тільки пробудив у душах людей почуття гідності, а й повернув віру в себе, у свою неповторність і значущість.

Мабуть, жоден народ у світі не наділяє такими повноваженнями своїх митців, як український. Особливо це стосується літераторів. Слово завжди було в особливій пошані в нашої громадськості, а тому письменники сприймалися нею майже як пророки. Зрештою, осягаючи нашу історію й зупиняючись на реаліях сьогодення, ми переконуємося: у тому, що незалежна Україна відбулася, - заслуга нашого письменництва.

Отже, розглядаючи Котляревського лише як літератора, годі й думати про повноту сприйняття цієї суспільної постаті. Тільки мірки громадсько-літературні здатні реально показати його масштабність і значення.

Уже сучасниками «Енеїда» сприймалася як своєрідна хрестоматія народного життя, панорама побуту і звичаїв. Іван Котляревський узяв з поеми Вергілія лише основну сюжетну лінію та імена головних героїв. Основним джерелом і натхнення, і поетичної матерії слугувала для митця тогочасна дійсність. Найважливіше ж те, що письменник поставив перед собою досі не чуване завдання - передати все новими творчими методами.

Українські типи, реалії побуту, несподівані ситуативні ходи й позиції письменник відтворював з незвичайною щирістю та виразністю. Щедрий гумор лише доповнював образну завершеність героїв поеми. За міфологічною ширмою чітко проступають обриси тогочасного суспільства, сповненого життєвих несправедливостей. Національна ж особливість характеру українського народу -непоборна волелюбність, що здатна стерти всі перешкоди на своєму шляху. Цією світлою ідеєю пройнято «Енеїду». За словами Олександра Білецького, «сила і причина довговічності цього твору - в єдності авторського задуму і стилю. Ця єдність - у надзвичайно життєствердному, оптимістичному стихійно-реалістичному світовідчутті, яким пройнято поему». Вона «стала першою друкованою пам'яткою української літератури, що немовби завершувала період довгого життя і в той самий час відкривала перспективи нового розвитку і, незважаючи на свою комічну зовнішність, була серйозною за своїм громадським значенням».

переказ

Творчість Івана Петровича Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Поема «Енеїда», над якою Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним явищем у духовному житті українського народу, визначила початок національного відродження.

Життя і творчість Івана Котляревського припали на час, коли тотальний імперський тиск мав остаточно привести до знищення усіх проявів національного духу.

XVIII століття — це той час, коли на історичному роздоріжжі український народ міг втратити все: традиції, культуру, майбутнє. Царське самодержавство насаджувало в Україні кріпацтво з його антилюдяними законами. «Доборолась Україна до самого краю»,— писав по ці часи Тарас Шевченко. Саркастичний, життєрадісний сміх Котляревського пробудив у душах українців почуття гідності, повернув віру в неповторність і значущість свого народу.

Слово завжди було в особливій пошані в української громадськості, письменники сприймалися майже як пророки. Коли аналізуєш нашу історію, переконуєшся в тому, що українські літератори зробили вагомий внесок для того, щоб незалежна Україна відбулась. Отже, масштабність і суспільне значення постаті Котляревського здатні реально показати тільки громадсько‑літературні мірки. Уже сучасниками «Енеїда» сприймалась як хрестоматія народного життя, панорама його побуту і звичаїв. Котляревський узяв із поеми Вергілія лише сюжетну лінію та імена головних героїв. Основним джерелом натхнення слугувала митцеві тогочасна дійсність. Крім того, письменник поставив собі на меті написати твір новими творчими методами. Він із незвичайною виразністю відтворював українські типи, реалії побуту, а щедрий гумор доповнював образну завершеність героїв. У поемі крізь міфологічну ширму чітко проступають тогочасне суспільство та національні особливості характеру українського народу.

Головна ідея «Енеїди» — непоборна волелюбність нашого народу. Поема стала першою друкованою пам’яткою української літератури, що завершувала попередній період розвитку та відкривала нові перспективи, вона також має серйозне громадське значення.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 4044 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.5/4
Всього коментарів: 0
avatar