Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Київ - головна скарбниця давньоруської культури. Переказ 8 клас
15.05.2014, 03:08
загрузка...

Текст 1. Головна скарбниця давньоруської культури

Завдання: переказати ту частину тексту в якій розпові­дається про Софію Київську.

Свою столицю — Київ — князь Ярослав Мудрий прикра­сив не гірше від Константинополя. Три кам’яні брами вели до міста. Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь вкривала їх стулки. Дехто натякав князю на його марнотратство: навіщо та позолота? І навіщо церкву пос­тавлено на пагорбі?

Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — лице міста. Не­хай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий та могутній Київ.

Князь звів у місті нові храми: Георгіївський, бо христи­янське ім’я Ярослава було Георгій, та Іринівський, бо дружину Ярослава, шведську принцесу Інгігерду, охрестили Іри­ною. А головну церкву землі Руської, серце митрополії, він присвятив мудрості — Софії, «мудрості християнського вчен­ня». Храм утверджував перемогу християнства над язичниц­твом на Русі.

Саме цей собор став головним композиційним центром «го-рода Ярослава». Як передає літопис, коли величезне військо печенігів обступило Київ, Ярослав вийшов з дружиною їм на­зустріч і дав бій на тому самому місці, де пізніше збудували собор.

Софійський собор був і резиденцією митрополита Русько­го і головним храмом давньоруської держави. У ньому відбу­валися урочисті церемонії «посадження» князів на київський престол, прийоми іноземних послів, посвячення єпископів, біля собору збиралося київське віче. Тут велося літописання, розміщувалася створена Ярославом Мудрим перша бібліоте­ка на Русі, в якій зберігалися, перекладалися і переписува­лися сотні книжок. Собор був також князівською усипальни­цею. У ньому похований Ярослав Мудрий, його син Всеволод, онук Ростислав.

Софія дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з київським собором. Його довжина (без виступів) дорівнює 37 м, а ширина — 55 м. У давнину храм мав п’ять нефів (повздовжніх коридорів), які на східному фасаді завер­шувалися п’ятьма вівтарними напівкруглими виступами (ап­сидами), був оточений внутрішньою (двоповерховою) і зовніш­ньою (одноповерховою) галереями. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, що вели на другий поверх. Вінчали со­бор тринадцять куполів, які поступово збільшувалися від ма­лих по краях до найбільшого центрального. Куполи й дах були вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який не тільки підпорядкований релігійному канону, а й мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільним килимом огор­тають стіни, склепіння і стовпи собору, їхній площинний ха­рактер підсилює враження монументальності споруди. Важко переоцінити художню вартість софійських фресок і мозаїк. Мо­заїки Софії Київської спершу займали велику площу — 640 м2, з яких збереглось тільки 260. Вони, безумовно, є пам’ятками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй пер­вісній красі.

Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.

Майстерність виконання вражаюча. Сюжет, архітектурні форми та їх кольорова гама підкреслюють красу та витонченість біблейських сюжетів, які складають єдиний ансамбль.

Уся архітектура храму, його внутрішнє мальовниче вбран­ня навіює думку про єдність влади земної та небесної, її велич та непорушність.

Софійський собор був своєрідною школою, де виросли віт­чизняні архітектори, майстри-будівничі, художники, різьбярі тощо.

Нині Софія Київська — всесвітньо відомий музей. Це — справжня скарбниця давньоруської культури, невичерпне дже­рело знань про далеке минуле нашого народу.

 (473 сл.)                                         (Із книги «Світ моєї України)

Текст 2. Як тебе не любити, Києве мій!

Коли йдеться про якесь місто чи країну, завжди виникають певні асоціації. Париж - місто Ейфелевої вежі, Нью-Йорк - місто статуї Свободи й діловий центр наймогутнішої держави, Єгипет - країна пірамід... Проте й нам з вами є чим пишатись: значна кількість світових святинь, архітектурних звершень є гордістю нашого славетного міста Києва.
На запитання, що подивитися в Києві, кожен відповість по-своєму. І це не дивно, бо ж Київ є «золотою скарбничкою» для туристів. Старовинні храми з тисячолітньою історією, музеї, заповідники.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - унікальний архітектурний ансамбль, один з найбільших музейних комплексів Східної Європи. Тут зосереджено 144 споруди. Києво-Печерська лавра - це видатний пам’ятник не тільки слов’янської, а й загальносвітової культури, який входить до Списку об’єктів Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Поява Києво-Печерського монастиря обумовлена політичними, економічними, соціальними й культурними наслідками хрещення Київської Русі. У "Повісті минулих літ", автор якої - інок печерської обителі Нестор, сказано, що в 1051 році подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись зі Святого Афону, Антоній довго ходив монастирями рідної землі й не знайшов для душі своєї гідного місця. Тому він вирішив усамітнитися в давній печері неподалік від княжого села Берестового. Аскетичний спосіб життя Антонія уславив його в усій Русі. Біля нього почали збиратися однодумці, яких Антоній постригав в іноки. Коли кількість братії досягла дванадцяти осіб, він поставив ігуменом Варлаама, а сам переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми й Дальніми. Коли число братії зросло до ста, князь Ізяслав, на прохання Антонія, подарував ченцям гору над печерами, де побудовано першу дерев’яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання.
Син великого київського князя Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський надав Печерському монастирю титул лаври.
З XII ст. збереглася майже в первозданному вигляді одна церква - Троїцька надбрамна церква над воротами головного входу в Лавру. Вона вистояла, незважаючи на численні війни, пожежі та інші нещастя, яких зазнавала Лавра впродовж своєї історії.
Національний заповідник «Софія Київська» - одна з головних святинь вхідної Європи. Шедевр мистецтва мозаїки - зображення Оранти XI ст. «Софія Київська» - це заповідник площею 5 гектарів, чудової краси ансамбль пам’яток українського зодчества ХІ-ХУІІІ століть. Найцінніша споруда заповідника - Софійський собор - всесвітньо відома пам’ятка архітектури та монументального живопису XI століття.
Софійський собор засновано на честь перемоги Ярослава над печенігами. Навколо собору - центральної споруди Ярославового міста - стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До наших днів від XI століття збереглися лише Софійський собор та руїни Золотих воріт - парадного в’їзду до древнього Києва. Назва собору «Софійський» походить від грецького слова «софія», що в перекладі означає «мудрість». Збудований як головний митрополичий храм Русі, Софійський собор у давнину був громадським і культурним центром держави. При соборі велося літописання. Тут Ярославом Мудрим було створено першу відому в Давній Русі бібліотеку.
Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: про київ, Київ
Переглядів: 4415 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar