Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Коштовні пам'ятки Київської Русі
14.12.2020, 22:42
загрузка...

текст

Про величезну роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свідчать не тільки літописні повідомлення, залишки архітектурних споруд, а й велика кількість знайдених у ньому скарбів. Це - неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торговельних зв'язків, соціального устрою, духовного розвитку і культури. Особливе значення мають матеріали скарбів у дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності також указують на певні події, пов'язані з міжкнязівськими усобицями і навалами кочових степових орд.

Поняття «київські скарби» для світової науки і культури стало синонімом найвеличніших досягнень першої східнослов'янської держави. Виявлені в Києві коштовні знахідки містять майже третину всіх скарбів, знайдених на території Київської Русі. Це не просто предмети побуту або ювелірні прикраси, виготовлені з дорогоцінних металів, це виняткові пам'ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших середньовічних держав Європи. Серед них -сотні безцінних виробів, у яких відображена не тільки технологія далекої епохи, її досягнення в ювелірному ковальстві, литві, техніках емалі, чорніння, карбування, гравірування, а й, найголовніше, передано яскраві образи перехідної епохи від язичництва до прийняття християнства. Особливо часто трапляються зображення Ісуса Христа, Богородиці, архангела Михаїла, архангелів, святих апостолів, а також яскраві образи первісної доби давніх слов'ян. Майже всі скарби в Києві знайдено на забудованій у давні часи території міста, і цілком імовірно, що їх закопували в окремих садибах їхні власники або в місцях, прилеглих до церков і монастирів.

Більшість київських скарбів складається з ювелірних жіночих прикрас, виготовлених із золота й срібла. При цьому спостерігається значна перевага срібних ювелірних виробів. Це взагалі закономірність для всіх скарбів середньовічної Європи, коли золота було дуже мало, а срібло добували в багатьох країнах. Золото в європейських країнах з'явилося тільки після відкриття Америки наприкінці XV - на початку XVI ст. У Київську Русь воно потрапляло переважно через Візантійську імперію, а срібло - зі східноєвропейських та азіатських країн, зокрема від арабів.

Деякі скарби містять монети Візантії, арабських і європейських країн, Київської Русі. У Києві знайдено близько одинадцяти тисяч арабських монет, майже двісті візантійських і незначну кількість монет західноєвропейських країн. Великий інтерес викликають знахідки майже унікальної монетної гривні так званого особливого київського типу, що являла собою зливок срібла певної форми й ваги. На території Києва виявлено близько двохсот знахідок срібних і золотих гривень, здебільшого саме київського типу. Монетні скарби дають змогу не тільки робити точніші висновки про заховання скарбів, а й вивчати торговельні зв'язки Київської Русі з іншими країнами.

Накопичення коштовностей відбувалося в заможних сім'ях. Це були жіночі прикраси, які передавалися у спадок від одного покоління до іншого. Найімовірніше, що в мирні часи ці родинні коштовності зберігалися вдома. На випадок небезпеки їх перекладали в горщик або мідний чи бронзовий казанок, заливали воском для кращого зберігання речей і ховали поряд з будинком у землі.

Більшість предметів скарбниці Київської Русі зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві.

переказ

Про визначну роль Києва як столиці однієї з найбільших держав східної Європи за часів середньовіччя свідчать не лише старовинні літописи, залишки архітектурних споруд, але й велика кількість скарбів, знайдена на його території. Вони — неоціненне джерело для дослідження історії, економіки, торгівельних зв’язків, політики, соціального устрою, духовного розвитку і культури. Матеріали, з яких виготовлено коштовні речі, мають особливе значення в дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності свідчать про певні події, що пов’язані із навалами кочових орд та між князівськими усобицями.

Для світової науки і культури поняття «київські скарби» стало синонімом найвеличніших досягнень першої східнослов’янської держави. Коштовні речі, знайдені в Києві, складають майже третину скарбів, виявлених на території колишньої Київської Русі. Вони не просто предмети побуту чи ювелірні прикраси, виготовлені майстрами з дорогоцінних металів, це — дивовижні безцінні пам’ятки історико‑культурної спадщини однієї з найвеличніших середньовічних держав — Київської Русі. Київські скарби налічують сотні вишуканих виробів, у яких відображені не лише далека епоха й досягнення наших пращурів в ювелірному ковальстві та литві, техніках карбування, гравірування, емалі, чорніння, але й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до християнства. Найбільш поширеними є зображення Богородиці, Ісуса Христа, архангела Михаїла, архангелів та святих апостолів, а також дивовижні образи первісної доби давніх слов’ян.

Майже всі скарби було знайдено на території міста, забудованій в давні часи. Отже, ймовірно, що їхні власники ховали свої коштовності в землі біля садиб монастирів та церков.

Переважна більшість коштовних знахідок — жіночі прикраси, виготовлені із золота чи срібла. Причому срібних ювелірних виробів значно більше. Це підтверджує припущення істориків, що в середньовічній Європі золота було мало, тож срібло, яке добували в багатьох державах тих часів, було більш поширене. У Європі золото з’явилося лише наприкінці XV — на початку XVI століття, після відкриття Америки. У Київську Русь золото потрапляло через Візантію, а срібло — з азіатських та західноєвропейських країн.

У Києві знайдено близько одинадцяти тисяч арабських монет, майже двісті візантійських і незначну кількість монет західноєвропейських країн. Великий інтерес викликала знахідка унікальної монети так званого особливого київського типу — гривні, що являла собою зливок певної ваги і форми. На території Києва знайдено майже двісті монет саме такого типу. Знахідки подібних грошових скарбів дають можливість історикам зробити висновки не лише про місце давньоруських заховань, але й про торгові зв’язки Київської Русі з іншими державами.

Накопичення коштовних речей у великій кількості відбувалося, звичайно, у заможних родинах. Срібні та золоті жіночі прикраси передавалися з покоління в покоління і в мирні часи зберігалися вдома. А от під час небезпеки скарби складали в глиняні горщики чи бронзові казанки і, заливши воском, закопували поблизу оселі, намагаючись у такий спосіб вберегти рід від пограбування.

Нині переважну кількість дорогоцінних виробів часів Київської Русі зберігає Музей історичних коштовностей України в Києві.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 197 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar