Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Лабіринтами душі
16.03.2016, 02:22
загрузка...

Марія досі не виходила з селища. А тепер бентежна радість охопила її. Невже це правда, що тут, у татарському краю, є православна церква, куди вільно ходять люди і священники в ризах співають хвалу Христові? Не могла зрозуміти, чому в українських селах за ординцями каменя на камені не залишається, а тут…

У Стратона була на це відповідь. На наші землі вони йдуть війною, яку заподіяв сам Магомет. А тут вони мирно живуть, дітей годують, урожай плекають і бояться гніву нашого Бога. Надто багато християн у Криму, було б кому випросити у Бога помсту, якби наважилися зруйнувати храм. Татари хитро борються з нами на своїй землі. Не церкви руйнують, а душі людські. Чого ж дервіш напосівся навернути Марію з донькою на бусурманство? Коли не стане жодного християнина в їхньому краю, тоді і храми не страшні. Бог без пастви безсилий. А її все меншає…

У Бахчисараї людно. Йдуть християни вклонитися чудотворній іконі. Тривожний неспокій охопив Марію, як перед зустріччю з рідною оселею після довгої розлуки. Судорожно стискала донечку Мальву за руку, пробиралася між людей, спиналася по схилу, щоб звідти побачити чудотворну ікону на скелі. Тільки вона, Матінка Божа, може принести рятунок. Усі стояли і набожно вдивлялися в протилежний берег ущелини. Це не була звичайна ікона , яку не раз можна побачити в церквах. Зі скелі на знедолених людей дивилася зажурена жінка з дитиною на руках. Обабіч неї – два молодих чоловіки з німбами над головами. Здавалося, що то не святі, а дорослі сини цієї скорбної Матері. Мати з дітьми, яких вона вберегла; вона зуміла захистити їх від посягань злих сил. Як їй удалося, як?! Ридання прорвалося крізь горло Матері. Вона впала обличчям до землі і застогнала. Її підвів Стратон, заплакала Мальва, злякавшись материної розпуки, і тут пролунав ангельський хор, що заповнив усю долину, весь світ, і народ підхопив пісню різними мовами на один мотив: «Пресвятая Богородице, спаси нас!» Молитва волала до неба, настирливо повторювалася без кінця, що, здавалося, не витерпить все терпимий Бог. Впаде небо, здригнуться гори, зійдуть зі скелі дорослі сини святої жінки, стануть біля кожної осиротілої матері, і виведуть вони цих жінок на тихі води, на ясні зорі.

Недарма, мабуть, палац у цей день був оточений потрійною охороною. Вишикувалися подвійним ланцюгом ханські сеймени, голосніше горлали муедзини на мінаретах, а невільники поверталися назад по своїх домівках, та ставало їх більше, ставали вони більшими і могутнішав їхній Бог.

Мовчки поверталися додому Стратон і Марія з Мальвою. Натхненним було Стратонове обличчя, Марія ступала впевненіше, Мальва тихо йшла поруч, ніби стала дорослішою.

Думала-передумувала Марія, та не могла змиритися з тим, що тут умирати має. Не тут, ой не тут Мальвиній молодості цвісти. Та ж за нею на Україні Купайло тужить і високі мальви-посестри визирають її з-за тинів. О Боже, їм треба вирватися звідси, щоб хоч своєю кривавицею не допомагати плюндрувати християнські землі.

456 слів

За Р. Іванчуком

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 995 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar