У давні часи людина гостро відчувала свою залежність від природи.

         Оточували людину поле, ліс, вода і повітря. А з ними треба було вступати в певні стосунки, отож простір навколо себе наші пращури наповнювали божками та духами.

         Особливе ставлення було в них до лісу. Великий, шумливий, часом безкінечний, він ховав свої таємниці, мав свої небезпеки й принади. Із страхом і трепетом ішла людина до лісу, але поверталась із здобиччю. Ліс манив і відстрашував. Він був великий і таємничий, повний живих істот і сам живий.

         Лісовим божком є лісовик, який ходить нетрями й гукає. Де проходить, дерева згинаються аж до землі. Часом з’являється в образі діда із золотою палицею. Співає, але таким голосом, що людина відтворити не може.

         У лісі живе мавка. Інакше її називають нявкою, лісницею, лісовою русалкою. Мавка часом кличе хлопця, співає, удаючи голос його коханої дівчини. Навесні мавки збираються на гуртові танці, а на місці цих танців росте найзеленіша трава. Лісові русалки люблять гойдатися на гіллі.

         Часом вони лякають людей. Самі ж мають заклятого ворога. Це чугайстер   –   великий,  як  дерево,  чоловік,  котрий  ловить мавок  і   їсть. (За В. Шевчуком.) (181 сл.)

         Завдання.

         1. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й: 1. Залежність наших пращурів від природи. 2. Поле, ліс, вода і повітря люди наповнили божками й духами. 3. Особливе ставлення наших предків до лісу. 4. Лісові божки та духи: а) лісовик; б) мавка; в) чугайстер).

         2. Написати детальний переказ, увівши до тексту самостійно складений опис котрогось із фантастичних персонажів: лісовика, мавки або чугайстра (бажано заздалегідь ознайомитися з відповідними ілюстраціями).