Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Лось
10.12.2020, 00:38
загрузка...

Текст 1. Лось

Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся. Тепер його постать чітко вимальовувалася в до­світніх сутінках. Це був великий звір із широкими грудьми, які легко здималися від дихання. Його роги нагадували осін­ній низькорослий кущ, з якого обнесло листя.

Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі. їй давно б уже треба впасти, а вона не падала, з дивною впертістю три­маючись за стовбур. Він те знав, однак це його не заспокою­вало. Струмінь вітру доносив запах річкової криги. У ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по опалому листю. Над усім цим линуло схоже на зітхання порипування гілляки.

Лось був старий і бувалий. Він уже звик до заповідника, у який потрапив із тайги, звик до людей, до того, що його під­годовують. Однак те тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав йому про життя в тайзі, про небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив зі свого лежбища.

(166 слів)   

                                                   За Є. Гуцалом

Тест 2. Лось аудіювання, читання мовчки

Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя.

Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла, кощава; їй давно вже б треба впасти, а вона не падала, з дивною впертістю тримаючись за стовбур. Він те знав, однак це його не заспокоювало, і тривога в крові, спершу слабка і майже невловна, дедалі густішала, й від того шкура на грудях здригнулася раз, а потім ще. Струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по опалому листю, але над усім цим, час од часу, линуло знеможене, схоже на зітхання порипування гілляки.

Лось був старий і бувалий самець, він уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Але те недуже тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав йому про життя в тайзі, про ті небезпеки, які там на нього чекали, і лось зрушив із свого лежбища, а потім і побіг. Чим далі біг, тим більшим сповнювався страхом, і хоча нічого вже не чув, крім приглушеного поцокування власних ратиць об землю, ще довго не зупинявся. Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари, а позаду ще довго метушився гамір од його бігу. Лось поминув ялинник, потім байрак, і коли опинився серед примарно-млявого світла, яке випромінювали стовбури беріз, то зупинився і, задерши голову, намагався вловити той шум, який гаснув за ним. Угамувавшись, він лизнув язиком припорошену снігом землю, а потім неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати.

Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини. Тепер поляна була пустельна, як і все навколо; лось завмер, втупившись круглими очима в стіну лісу попереду себе,— якраз туди, звідки завжди сходить сонце. Помалу лось заспокоювався (За Є. Гуцалом, 359 слів).

І. Прочитайте текст мовчки.


ІІ. Визначте тип і стиль мовлення. Аргументуйте свою відповідь.

ІІІ. Дайте відповіді на запитання, вибираючи правильну відповідь.

1. Звідки летів звук, від якого прокинувся Лось?
а) Від річки; б) від озера; в) з моря; г) з повітря.
2. Що нагадували роги тварини?
а) Низькорослий кущ; б) маленьке дерево;
в) гілляку дуба; г) дикий бур’ян.
3. Який був Лось?
а) Старий; б) кволий; в) тільки народжений; г) молодий.
4. Куди потрапив Лось?
а) У тайгу; б) до заповідника; в) в гарну родину; г) до лісу.
5. Якої пори року відбуваються події, описані в тексті?
а) Восени; б) взимку; в) навесні; г) влітку.
6. Що пробудило в Лося страх?
а) Недуже тріщання; б) темрява; в) місцевість;
г) запах річкової криги.

ІV. Розпитайте свого однокласника про зовнішність героя тексту.

 

Текст 3.

І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок, який би відбивав основну думку тексту. Які типи мовлення поєднано в тексті? Аргументуйте свою відповідь.

Так він стояв, а навкруги розвиднілося, світліло, виразніше малювались осики, повітря між ними глибшало й прозорішало, і тиша з настороженої й сліпої ставала спокійною й осмисленою, в ній уже не було того страху, що донедавна. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в його очах появився ніжно-золотавий полиск, який надавав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, він побачив блідо-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба,— і гойднув розлогими рогами, так, наче вітав його.
Проте, коли йшов до річки, раптом йому знову вчулося жалібне порипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але він переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола. Вітер, як і перше, дув із залужжя, він був просякнутий холодом та запахом сіна, що в стіжках стояло на правому березі. Стежечка була ледь протоптана — по ній почали ходити не так давно,— і лось принюхувався, чи не пройшов по ній перед ним вовк, або лис, або людина. Але помітив тільки вчорашні сліди ворони та ще осторонь — ямки од заячих ніг. Спустився на берег. На тому боці, ген під обрієм, примостилося село, а над ним посотались угору сірими верболозами дими з коминів. На далекий горб пнуться санки однокінь, ось вони вихопилися на маківку — та й спливли по той бік...
Коли лось ступив на лід, то під ним приглушено торохнуло, а далі, коли він ішов до ополонки, щоб напитися води, тільки сполохано поохкувало. Краї ополонки розсипчасто іскрились, а вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння. Вгадувалася причаєна глибина річки, її течія, що не вгамовується й під кригою. Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи доторкнутися губами до оскнілого блакитного шумовиння, ніздрі його затремтіли в передчутті холодної води,— і цієї миті річка під ним затріщала (За Є. Гуцалом, 338 слів).

ІІ. З’ясуйте лексичне значення виділених слів.

ІІІ. Дайте відповіді на запитання,вибираючи правильну відповідь.

1. Що сподівався побачити Лось?
а) Схід сонця; б) захід сонця; в) темряву; г) чудесний ранок.
2. Як автор називає сонце в тексті?
а) Круг; б) коло; в) дискета; г) диск.

3. О якій порі року відбуваються події?
а) Улітку; б) взимку; в) навесні; г) восени.
4. Звідки дув вітер?
а) із залужжя; б) з лісу; в) з моря; г) з поля.
5. Лось ступив на лід, щоб:
а) напитись води; б) погуляти;
в) помилуватися замезлою річкою; г) понюхати лід.
6. Річка під ногами лося:
а) була як залізо; б) навіть і не тріснула; в) бурлила;
г) затріщала. 

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 61 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar