Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Майже за традицією. Переказ
03.12.2019, 02:44
загрузка...

Упродовж свого мистецького життя Тарас Шевченко створив понад шістдесят малярських та графічних автопортретів, у яких передав складну лінію своїх думок, почуттів, переживань майже за два десятиліття: від романтичних юнацьких мрій до світобачень багатої на досвід, але вже, на жаль, втомленої нелегким життям людини.

Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом Шевченка-митця до його великої саги самовираження на полотні.

Викуп Шевченка з кріпацтва 1838 року буквально осяяв його життя. Того ж року юнак стає учнем Академії мистецтв – одного з найавторитетніших вищих мистецьких закладів у Європі. Малярський хист Тараса на час його вступу до академії розкрився настільки, що його відразу вченою радою було зараховано на навчання до четвертого класу. Величезною працелюбністю позначені ці роки життя юного митця. Творче зерно, пригнічене неволею, тепер під наставництвом професора Брюллова, художника зі світовим ім’ям, давало щедрі сходи.

У Петербурзі молодого Шевченка часто огортала туга за рідними, за Україною. Та усвідомлення свого становища вільного громадянина, якому посміхнулася доля, примножувало сили. На той час він багато працює як поет і художник. 1840 року побачила світ перша збірка віршів «Кобзар». Тривала робота над героїчною поемою «Гайдамаки». Три роки навчання увінчалися нагородженням срібними медалями за вдало виконані екзаменаційні роботи.

Саме в період духовного ф творчого піднесення Шевченко вирішив намалювати автопортрет. Вихованці Академії часто вдавалися до відтворення власної зовнішності. Декотрі зображали себе до днів народжень та іменин. Мабуть, і Шевченко приурочив перший автопортрет до свого 26-річчя. На полотні добре помітні глибокий психологізм та схильність до самозаглиблення. Тут ліричне поєднується з драматичним, замріяність із тривогою, бадьорість із легкою втомою. Перед нами зосереджене обличчя молодої людини, сповнений гідності поворот голови до глядача. Світло вихоплює з півтемряви лише лице – все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях. Яскраво освітлене чоло контрастує з очима, захованими у темінь. За допомогою світла й тіні автор підкреслює те, на що має глядач звернути увагу. Може здатися дивним, що очі, найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, Шевченко, навпаки, затінює. Та це не позбавляє погляд помітної всепроникливості. Замість замріяного споглядання, яке так любили відтворювати у портретах тодішні художники, у Шевченка – гостре, насторожене вдивляння у життя, в людей. Ця аж ніяк не юнацька замисленість у прикритих стомленими повіками очах 26-річної людини здається дивною на молодому обличчі. Рожеві ніжні уста, ідеально чисте чоло – і раптом цей погляд, цей напружений злам брів… Що це – ефективний контраст? Романтична єдність протилежностей? Не тільки це…

У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке життя: сирітство, найми, приниження. Це образ юнака, якого сувора дійсність рано зробила дорослим. Водночас маємо характерний портрет інтелігента, який за пізнання краси заплатив високу ціну. Звідси й роздвоєність зображеного характеру. З одного боку, гідність, зумовлена причетністю до когорти обранців долі, а з другого – вболівання за тих, над ким ця доля поглумилась, і, може, інтуїтивне передчуття нелегкого майбутнього.

Як і всі відомі сьогодні оригінальні малярські твори митця, цей автопортрет зберігається у Державному музеї Києва. Дбайливо зібрані й реставровані твори славетного майстра живопису – гордість української культурної спадщини.

За Д. Степовиком

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: Шевченко, переказ
Переглядів: 28 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar