Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Народна метеорологія
17.09.2020, 00:04
загрузка...

Народна метеорологія – одна з найдавніших галузей народних знань, що обіймає систему прикмет, раціональних спостережень і достовірних передбачень про погодні зміни на близький чи віддалений час. Землеробський характер господарських занять українців зумовлював цілковиту залежність успішного проведення сільськогосподарських робіт, а відтак і добробут селянина, від природно-кліматичних умов. Усвідомлення цього вимагало уважно приглядатись до навколишнього середовища, розвивати спостережливість, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між зміною атмосферних явищ, поведінкою тварин, станом рослин та наступною зміною погоди.

Широко побутували прикмети, що дозволяли прогнозувати погодні зміни протягом найближчого часу за особливостями сходу і заходу сонця, його кольору, за виглядом нічного неба, яскравістю зірок і місяця. Вважалося: увечері сонце за стіну заходить – буде дощ; червоно-багряні зорі звечора – на негоду.

Великий цикл погодних передбачень становлять прикмети, пов’язані зі станом атмосфери, різними метеорологічними явищами. Так, наявність роси, туману вранці вважалося ознакою доброї погоди, а рух хмар проти вітру – вірною прикметою негоди.

До достовірних належать також передбачення, пов’язані з певними гідротемпературними змінами в атмосфері, які спричиняли зміну стану предметів та явищ: зволожується сіль чи хліб – на негоду; дим стелиться, погано горять дрова – на відлигу. Примічали також, що перед дощем виразніше чути звук потягу, дзюркіт води, шум лісу, гуркіт підводи тощо.

Значна група передбачень ґрунтується на спостереженнях за поведінкою тварин, птахів, риб, комах: кіт дере лапами, собака качається – на вітер; бджоли ховаються у вулик – на дощ; риба вискакує з води – на дощ.

Достовірними прикметами вважали також зміни у рослинному світі: рано жовтіє листя – рання зима буде; багато лушпиння на цибулі – буде люта зима.

Існував цілий комплекс прикмет, що відбивали певні закономірності взаємозв’язку погодних явищ у різні пори року. Тут уже помітні християнські нашарування. Так, надто важливим у прогнозуванні погоди на віддалену перспективу вважався період напередодні та після Різдва. До численних християнських свят, у дні яких намагалися за станом погоди визначати навіть майбутній урожай, належать свята Благовіщення, Стрітення, Сорока Святих, Покрови, Юрія, Явдохи і багато інших. Це фіксує й усна народна творчість: якщо на Стрітення півень води нап’ється, то до Юрія він напасеться; Покрова покриє як не листом, то снігом.

Майже в кожному селі були свої знавці-метеорологи, котрі вели спеціальні щоденники спостережень за погодою і були добре обізнані з цією цариною народного досвіду. (За І.Скрипник; 350 слів).

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 89 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar