Незгладимі сліди

Художні тексти розповідного характеру з елементами роздуму для докладного переказу

Жив колись хлопчисько із доволі складною вдачею. Він легко вибухав гнівом, був сварливим, робив багато шкоди.

Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він щоразу забивав цвях у палісадник, як тільки із кимось посвариться.

У перші дні хлопець забивав десятки цвяхів. Згодом це обридло і він, щоб не вдаватися до цього заняття, контролював свої вчинки. Батько втішався таким змінам і радив синові кожен прожитий без сварок день відзначати вийманням гвіздка з огорожі.

За якийсь час хлопець похвалився татусеві парканом, зовсім вільним від цвяхів. Батько взяв його за руку, підвів до палісадника і мовив: «Сину мій, це чудово. Але глянь, в огорожі повно дір. Дерево вже ніколи не буде таке, як колись. Коли говориш до когось гнівно, то завдаєш людині ран, подібних до цих дірок. І хоч би скільки потім перепрошував, рани залишаються. Наскільки легко зранити чиюсь душу, настільки важко потім ту рану загоїти».

149 слів

За Б. Ферреро

Палісадник – огорожа, паркан.

Син – сварливий, прикрий, невихований, бешкетливий, нахабний.

Батько – розсудливий, розважливий, мудрий, досвідчений, уважний, терплячий, ненав’язливий.

Орієнтовний план

1. Батьківське доручення синові-нахабі.

2. Кількість забитих цвяхів зменшується.

3. Діри в огорожі.

4. Душевні рани довго не гояться.