Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Острів, що пливе у вічність
08.05.2014, 03:31
загрузка...

Текст 1.

Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «Мек­ку» туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, кон­че ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендар­ну Хортицю.

Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розло­гого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний ост­рів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за со­нячної погоди — велична і чарівна.

Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя граніт­них скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова зберегла­ся і до наших днів.

Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Свя­тослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.

До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» — Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За пере­казом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.

На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє со­бою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до од­ного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали вій­ськову казну.

Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справ­ді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.

Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під ду­бом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.

Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.

(300 сл.)        (Із книги «Відкриття. Пошуки. Знахідки»)

Текст 2. Острів, що пливе у вічність

Письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням(висловленням власного ставлення до подій)

Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо,

звідкіля вилітають усі ті горді, як орли, і

дужі, як леви. Ось звідки розливається

козацька воля по всій Україні.

М.В. Гоголь

Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «мекку туризму». Кожен, хто подорожує широкими проспектами дніпровської хвилі, конче ступає на цю предковічну острівну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати дніпровську вродливицю –сивочолу легендарну Хортицю.

Хортиця – кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність. Як і Дніпро, Хортиця в сльотаву днину – сувора й хмурна, за сонячної погоди – велична й чарівна.

Острів – справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала – нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені – і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.

Хортиця – свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися воїни київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт – лист турецькому султанові.

До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» – Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За переказом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.

На Чорному бескидді в’юниться Зміїна печера, де, як вірили наші предки, витають духи й міфічні істоти. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну.

Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи – виїмка діаметром півтора й глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.

Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця, росте славетний сімсотрічний дуб. Висота цього велетня – тридцять шість метрів, діаметр крони – сорок три метри, товщина стовбура – шість з половиною метрів. Коли по землях північного Причорномор’я проносились лави хана Батия, дуб уже тягнувся до сонця, набираючись сил від землі. Про цього унікального гіганта складені легенди, пісні, думи. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води, де одержав блискучу перемогу над шляхетськими поневолювачами.

Сьогодні унікальна пам’ятка природи під охороною закону. За нею ведеться ретельний догляд.

Нині Хортиця спокійно спочиває в м’яких обіймах Дніпра. Серповидна гребля Дніпрогесу, перекривши річку, назавжди поховала хижі пазури порогів, а з ними – й гірке минуле Хортиці.

(432 слова) За С. Гречанюком

Словникова робота:

1. З’ясуйте значення слів: мекка (місто на З. Саудівської Аравії, адміністративний центр провінції Хиджаз), бескиддя (1. Круті урвища, провалля. 2. Гори, скелі, великі кам’яні виступи), вердикт(у суді присяжних вирішення (вирок) засідателів присяг із питання про винність або невинність підсудного (звинувачувальне або виправдувальне ).

2. Поясніть написання слів: освічений, запорізького, гігантський, деінде, Запорізька Січ, довкруж, скель-острівців.

3. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях: І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати дніпровську вродливицю – сивочолу легендарну Хортицю. Утворюючи його, природа довго не роздумувала – нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені – і вийшло диво. Серповидна гребля Дніпрогесу, перекривши річку, назавжди поховала хижі пазури порогів, а з ними – і гірке минуле Хортиці.

Творче завдання.

Упродовж багатьох віків Хортиця була символом козацької слави, тут «...родилась, гарцювала козацькая воля...». Доповніть текст і висловіть міркування щодо відродження козацького духу сьогодні. Думку аргументуйте.

Орієнтовний складний план

1. Острів на Дніпрі – справжня «мекка туризму».

2. Хортиця – братаниця Дніпра:

а) кам’яний острів, закучугурений крислатими дубами;

б) острів – справжнє буйство ландшафту;

в) мальовнича краса острова;

3. Хортиця – свідок подій сивої давнини:

а) події, що відбулися на берегах острова;

б) козацькі назви окремих скель та яруг;

в) Запорізька миска – дивовижне творіння природи;

г) славетний сімсотрічний дуб.

4. Назавжди поховане гірке минуле Хортиці.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: переказ, Дніпро, 8 клас, Хортиця, що пливе у вічність, Острів
Переглядів: 20434 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 2.6/59
Всього коментарів: 2
avatar
1
спасибо я получила хорошую оценку biggrin
avatar
:o спосибоЦитатаЦитата
avatar