Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Переказ Свободу рок-музиці!
14.04.2015, 16:44
загрузка...

Рок – один із найпопулярніших напрямків у сучасному музичному мистецтві. Він давно вже почувається у ньому якщо не господарем, то повноправним культурним здобутком, що завоював велетенське число прихильників. Та є й противники, що і сьогодні стверджують: рок «переплавляє» істинну культуру у «важкий метал», загрожує витіснити з культури її елементарну суть, тягне всіх нас до печер тощо.

Спробуємо продискутувати, стаючи на захист «печерної» музики. Наш далекий предок жив у часи, коли людина і природа були єдиним цілим. Його спосіб життя давав відчуття свободи фізичної, інтелектуальної, творчої, яке виражалось у мистецтві. Прекрасними здоровими емоціями сповнені наскельний живопис, скульптура, музика, танці людей кам’яного віку. У цих мистецьких проявах простежується надзвичайно висока на свій час кільтура, зорієнтована на загальнолюдські цінності.

Якщо говорити про мистецтво як про певну ідеологію, то рок відображає ідеологію свободи. У ньому є щось від палеолітної музики, що йшла від душі, не вкладеної в певні рамки, але це більш високий виток спіралі. Цього не скажеш про ідеологію культури, створену можновладцями і вигідну правлячим колам. Така культура пригнічує душу. Цьому й протистоїть рок.

Зосередимось на рок-концерті. Демократизм його музики проявляється у широкому виборі інструментів, мелодики, змісту, сценічного іміджу, вокального діапазону. Рок-музиканти самі пишуть твори, які виконують. І якщо для вираження ідеї потрібен крик – він буде. Ідея в рок-музиці може передаватися як через музично-текстові форми, так і прямим емоційним шляхом. Якщо потрібно виразити шалену радість, виконавець кричить. Як кричать футболісти після забитого м’яча або переможець над ворогом на полі битви. Ідеї підкріплюються потужним звучанням «металу” та енергонасиченим вокалом. Усе це дошкуляє закріпаченим душам, і вони тут же вішають ярлик: «Це крик, ревіння, а не мистецтво». Чого не розуміють бідолахи, те зневажають, замість того, щоб розібратися. Намагання обмежити творчу свободу – перша ознака рабської психології, залишеної нам у спадок ще тоталітарним режимом і доволі живучої.

Рок – мистецтво, що існує скрізь, де живе прагнення до свободи. Тому його не можна зупинити. Чому юнь хуліганить після концертів? Основна причина – кілька годин молода людина перебувала в стані свободи, поринала, хоча б частково, у творчий процес; виникала єдність між музикантами і публікою, що підспівує, кричить, танцює. І всі були активними учасниками. А потім – повернення у реальне життя, де є обмеження і заборони, які, контрастуючи з пережитим на концерті, нагадують в’язницю, котру хочеться зруйнувати. Ретрогради ж галасують, що рок збуджує агресію і сприяє витісненню справжньої культури, що в принципі неможливо. Культуру може витіснити тільки безкультур’я, вульгарність. Хіба можна уявити, щоб Пушкін витіснив Шекспіра чи Бетховен Моцарта? Або щоб джаз витіснив фольклор чи симфонічна музика камерну? Одна культура може тільки доповнювати іншу.

Це ще не всі терези, на яких вирішується доля рок-музики в Україні. Хотілося б, щоб рівень нашого «металу» був значно вищим, як професійний, так і культурний. Бракує таланту – його компенсують сценічні ефекти. Коли зачіски, заклепки, світло, гучність, оголені м’язи і сценічний рух доповнюють вартісну музику – це прекрасно. Але якщо підміняють, то все перетворюється на безглузде ревіння, стрибки, викорчовування мікрофонної стійки, невмотивовані спалахи світла, і це смішно.

А ще нам потрібна висококультурна публіка, котра сама розбереться, де мистецтво, а де сурогат. Але такого поціновувала можна виховати тільки на високохудожніх творах, і рокових зокрема. Той, хто розуміє рок, зрозуміє і полюбить народне мистецтво, бо коріння року – саме в ньому.

За А. Осьмаком

 

 

 

 

 

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: переказ 11 клас, текст переказу, про рок
Переглядів: 2023 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/3
Всього коментарів: 0
avatar